Віктор Воробйов
Сімферополь – Російський уряд заборонив ввезення українських продуктів на територію Росії. Заборона почне діяти з 1 січня 2016 року. Однак окупований Росією Крим ще з 20 вересня позбавлений поставок продуктів з материкової України в результаті громадянської блокади, ініційованої керівництвом Меджлісу кримськотатарського народу. Втім, на прилавках кримських супермаркетів і магазинів можна, як і раніше, зустріти українські товари, які опинилися на території півострова після початку блокади. Які це продукти, де продаються і яким чином надходять на півострів, з'ясовували «Крим.Реалії».
У Fozzy – крупи, олія і порошки
У супермаркеті Fozzy (ТОВ «Кримторг-Е») представлений широкий асортимент українських товарів. Це рис, кілька видів круп, вирощених і розфасованих у різних областях України («Ярмарок», ТМ «Хуторок», «Розкішна», La Pasta). На прилавках можна зустріти і цукор («Розкішна»). Помітно, що дата виробництва на всіх товарах вказана зовсім недавня. Наприклад, пшенична крупа «Артек» упакована 2 жовтня 2015 року, а цукор – 3 листопада. Дати свідчать про те, що товари були доставлені до Криму через кілька тижнів після оголошення громадянської блокади півострова. Представлена в супермаркеті і популярна марка «Чумак» (Херсонська область). Наприклад, кетчуп, який запакований на початку жовтня цього року. Аналогічна ситуація і з порошками Ariel, виробленими в Дніпропетровській області. Дата упаковки – 21 вересня 2015 року, тобто наступного дня після блокади.
Відзначимо, що у Fozzy можна придбати мінеральну воду «Моршинська» (Львівська область) і соняшникову олію українського виробництва «Щедрий дар» (Київ), однак вказані продукти були упаковані ще до 20 вересня. Можна припустити, що в Крим вони потрапили через Херсонську область до початку продовольчої блокади.
«Сільпо» і «Фуршет» з «доблокадними» запасами
У мережі магазинів «Сільпо» (ТОВ «Кримторг-С») вибір українських товарів менший, ніж у Fozzy. Кілька видів круп ТМ «Розкішна», продукція фірми «Чумак», консервація від марки «Верес», мінеральна вода «Миргородська», «Моршинська» та соки Sandora. Дати виробництва різні – крупи і кетчуп від «Чумака» зроблені після початку блокади, все інше – «доблокадні» запаси. Відзначимо, що в «Сільпо» також продаються цукерки популярної української марки Roshen, але в цьому випадку вони вироблені в Липецьку.
У мережі магазинів «Фуршет» (ТОВ «Бізнес-Південь») схожий асортимент. Рис від ТМ «Розкішна», соняшникова олія «Оліс» (Запоріжжя) – дата виробництва: жовтень, листопад поточного року. Також тут продаються «доблокадна» вода «Миргородська», «Моршинська», порошки Tide і Ariel.
ПУД і «Ашан» – без українських товарів
Відзначимо, що в мережі магазинів ПУД (колишній АТБ), а також в гіпермаркеті «Ашан» українських товарів знайти не вдалося. Тут – винятково кримська продукція, а також – російського виробництва.
На оптово-роздрібному ринку сільськогосподарської продукції «Привоз» у Сімферополі українських овочів і фруктів, як переконують продавці, немає. Серед фур можна зустріти поодинокі машини з номерами українських регіонів: Донецька, Одеська або Дніпропетровська області. Власники кажуть, що самі вони кримчани, а машини, з яких ведеться реалізація продукції, придбали ще до приєднання півострова до Росії.
На міні-ринках у спальних районах Сімферополя також можна придбати українську продукцію. За словами продавців, товар вони закуповують на оптовому ринку на вулиці Кубанській у східній частині Сімферополя.
Відзначимо, що в деяких сімферопольських магазинах і на ринку «Крим.Реалії» виявили будівельні матеріали, вироблені на материковій Україні. Йдеться про суміші, фарби і деякі інші товари. Причому, багато що з них привезені після блокади.
Через Керченську переправу
Про те, як українські продукти опиняються в Криму, незважаючи на блокаду, є декілька версій. За однією з них, товари все ж проникають на півострів через Херсонську область, незважаючи на те, що на всіх трьох в'їздах до Криму активістами та представниками українських добровольчих батальйонів встановлені блокпости.
Проте представники акції з громадянської блокади Криму вже неодноразово спростовували інформацію про те, що вони нібито вибірково пропускають фури з українськими товарами.
Інша версія полягає в тому, що зазначені продукти і товари доставляються до Криму морем з Одеси. Вважається, що відстежити пересування суден і їхній вміст набагато складніше.
Вони доходять до нейтральних вод і вимикають ідентифікацію, а далі домовляються стільниковим телефоном із Севастополем. Заходять туди, розвантажують вантажі і повертаються тим же курсомЛенур Іслямов
«Вони виходять з порту з увімкненою ідентифікацією судна й оформленням вантажу на Херсон або Миколаїв. Доходять до нейтральних вод і вимикають ідентифікацію, а далі домовляються стільниковим телефоном із Севастополем. Заходять туди, розвантажують вантажі і повертаються за тим же курсом, за яким зайшли в Севастополь. У тому місці, де була вимкнена ідентифікація судна, знову її вмикають і рухаються в Херсон або Миколаїв», – розповів в одному з інтерв'ю командир громадянської блокади Крим, бізнесмен Ленур Іслямов.
Третя версія, яка вважається найбільш реальною, – доставка українських товарів відбувається з материкової Росії через Керченську переправу. Туди вони потрапляють з Ростова-на-Дону. У свою чергу, в російське місто фури приходять із Харкова. На користь цього твердження висловлюються власники приватних магазинів, з якими розмовляли «Крим.Реалії».
Баржі поза контролем
Організація «Майдан закордонних справ» більше, ніж півтора роки, стежить за судами, які заходять в заборонені порти півострова. Економічний експерт, представник цієї громадської організації Юрій Смілянський у коментарі «Крим.Реалії» розповідає, що відстежити пересування всіх суден, які прямують у бік Криму, неможливо, адже це безпосередньо залежить від наявності на них спеціальної апаратури.
«Усі судна, які є самохідними одиницями, мають на борту обов'язкову апаратуру AIS – з автоматичним визначенням місця перебування. Власники користуються відповідною програмою і відстежують, де є їхні судна. Якщо трапилася біда, вони можуть чітко визначити, де саме це судно», – пояснив Смілянський.
Баржа вантажиться десь у порту, її тягне буксир кудись у море, відчіпляє, приходить інший буксир з боку Криму – чіпляє і тягне до півостроваЮрій Смілянський
Однак баржі, за його словами, є несамохідними одиницями. «Відповідно до міжнародних конвенцій, несамохідні судна не обладнуються зазначеною апаратурою. Тобто баржа вантажиться десь у порту, її тягне буксир кудись у море, відчіпляє, приходить інший буксир з боку Криму – чіпляє і тягне до півострова. У реальності жодне судно, яке володіє такою апаратурою, нічого не порушило, але товар доставлений», – повідомив він.
За словами Смілянського, в організації «Майдан закордонних справ» володіють інформацією, що таким способом доставляють до Криму сировину для хімічного заводу «Титан» (Армянськ). «Складно сказати, в яких це обсягах. Але ми розуміємо, що ці обсяги не замістять весь той обсяг, який возився сухопутним і залізничним транспортом, але якийсь обсяг підтримки «на плаву» існує», – зазначив експерт.
На запитання, чи існують законні способи боротьби з подібними спробами ввезення до Криму українських товарів, Смілянський відповів: «Якщо ми говоримо про морську зону, то необхідна активізація роботи прикордонної служби, а також активізація роботи в портах навантаження з контролю. Найімовірніше, необхідне залучення представників громадянського суспільства для недопущення подібних відвантажень».
Вся проблема лежить у нормах закону «Про вільну економічну зону «Крим»Юрій Смілянський
Він підкреслив, що вся проблема лежить у нормах закону «Про вільну економічну зону «Крим». «Скасування цього закону вводить ситуацію в нульову точку, після якої ніякі поставки здійснюватися не повинні. Тоді в будь-якому випадку все, що буде проходити, – це контрабанда. Після цього можливе створення якихось додаткових умов у рамках внесення змін до закону «Про окуповані території» або розробка й ухвалення окремого закону про особливості економічних відносин з окупованими територіями», – додав Смілянський.
Після цього, за його словами, можливе здійснення двостороннього співробітництва, але за умови, що це вигідно, в першу чергу, Україні.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»