Чому депутати не голосують за скасування своєї недоторканності?

Київ – Скасувати необмежену депутатську недоторканність, зокрема у справах щодо застосування народними обранцями насильства, закликав голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Про це він заявив учора на брифінгу після погоджувальної ради парламенту. За словами Гройсмана, депутати повинні нести як кримінальну, так і політичну відповідальність. Водночас окремі представники парламенту та політичні експерти говорять про брак на це політичної волі: депутати не будуть обмежувати свою недоторканність, поки із такою ж ініціативою щодо себе не виступить президент.

Чому депутати не голосують за скасування своєї недоторканності?

Володимир Гройсман

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман говорив про законопроект, який ще у січні цього року вніс на розгляд парламенту президент Петро Порошенко і який був ухвалений у першому читанні, після чого його аналізував Конституційний суд. Він стосується внесення змін до Конституції щодо недоторканності народних депутатів і суддів. Спікер доручив визначити порядок розгляду цього документу парламентом найближчим часом, однак, за його словами, ще не отримав відповіді від профільного комітету. Крім того, комітет з питань регламенту повинен розглянути питання щодо механізму відповідальності депутата Володимира Парасюка, який вдарив ногою генерала СБУ Василя Пісного.

«Я вважаю, що питання недоторканності – а саме: необмеженої недоторканності, яка є сьогодні – треба врегулювати. Я підкреслюю, що політично кожен депутат має бути захищений – від будь-якої відповідальності за політичну діяльність, а от кримінальні, бандитські злочини мають каратися дуже суворо, і на них не повинна розповсюджуватися недоторканність взагалі», – наголосив Володимир Гройсман.

Водночас, на переконання спікера парламенту, мусить бути дві частини відповідальності: кримінальна і політична. Він нагадав, що наразі триває розробка кодексу поведінки депутатів, який планують внести на розгляд Верховної Ради уже в січні наступного року.

Петро Порошенко

Окрім того, про потребу у скасуванні депутатської недоторканності на початку листопада заявляв і президент Петро Порошенко. Він засудив зволікання із вирішенням цього питання у Верховній Раді: «Навіть в умовах, коли ця позиція – скасування суддівської і депутатської недоторканності – включена в якості критерія отримання безвізового режиму, це також не спонукало депутатів до активних дій».

У Раді немає трьохсот голосів за скасування недоторканності – депутат

Наталія Новак

У Верховній Раді сьогодні немає трьохсот голосів за скасування власної недоторканності, вважає депутат від «Блоку Петра Порошенка» із парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя Наталія Новак. Тоді як щодо обмеження недоторканності суддів парламентарі більш консолідовані, зазначає вона.

«Я особисто за це голосувати не буду, тому що це є повністю знищенням гарантій діяльності опозиції, – сказала Новак у коментарі Радіо Свобода. – Крім того, ми знаємо, що Венеціанська комісія також не дала позитивного висновку. Вона сказала, що для країн із нерозвиненою демократією така депутатська недоторканність потрібна. Власне, це не є недоторканність, тому що депутата можна притягнути до відповідальності, а це є просто особливий порядок притягнення депутата до кримінальної відповідальності».

Андрій Іллєнко

Тим часом позафракційний депутат, також член згаданого комітету Андрій Іллєнко переконаний у необхідності скасування недоторканності. За його словами, було б справедливо, якби абсолютно всі види недоторканності з української політики зникли.

«Всі політичні сили, всі абсолютно без винятку, говорили про те, що вони виступають за скасування депутатської недоторканності. І необхідно виконувати взяті на себе зобов’язання – цей законопроект треба голосувати, – наголошує Іллєнко. – Що стосується суті законопроекту, то він, на жаль, стосується лише депутатської недоторканності, фактично не стосується суддівської, і навіть формально не стосується президентської». Якщо йдеться про політичну розправу, депутатська недоторканність не захистить, однак вона «працює», щоб заважати розслідувати корупційну діяльність народних обранців, вважає Іллєнко.

Ухвалення закону про недоторканність може зашкодити судовій реформі – Агафонова

Наталія Агафонова

За функціональну, але не абсолютну недоторканність виступає і голова підкомітету з питань конституційного законодавства парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя, депутат від «Блоку Петра Порошенка» Наталія Агафонова. Але вона каже, що законопроект про недоторканність депутатів і суддів не виноситься на друге читання у Верховній Раді, бо є іще один, поки не внесений на розгляд – щодо судової реформи. Його підготувала Конституційна комісія, після чого цей документ отримав, за словами Агафонової, високу оцінку Венеціанської комісії.

У цьому законопроекті разом з реформуванням системи правосуддя пропонується внести зміни до положень Конституції України, які встановлюють межі суддівської недоторканності та визначають процедуру її зняття, розповідає депутат.

Однак відповідно до Конституції, Верховна Рада протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення основного закону. Тому, за словами Наталії Агафонової, якщо ухвалити законопроект про депутатів і суддів, неможливо буде провести комплексно судову реформу, тож, імовірно, його відкладуть на невизначений термін.

До нового року головні питання – бюджет і вотум довіри уряду, вважає експерт

Віктор Небоженко

Ухвалюючи зміни до Конституції, потрібно забезпечити баланс між усіма трьома гілками влади: якщо президент не обмежить власну недоторканність, Верховна Рада теж цього не робитиме, зауважує політолог Віктор Небоженко.

На думку політолога, до нового року жодних рішень щодо недоторканності очікувати не варто. «Всі інші теми є всього лише фоном двох головних політичних подій – ухвалення або неухвалення державного бюджету цього року та звіт прем’єр-міністра і голосування щодо вотуму довіри», – вважає Небоженко.

Раніше Верховна Рада позбавила депутатської недоторканності Ігоря Мосійчука з Радикальної партії, звинуваченого в отриманні хабаря, однак той оскаржив це рішення у Вищому адміністративному суді і отримав позитивне для себе рішення. Генеральна прокуратура одразу заявила, що позиватиметься у Верховний суд. Що ж до справи Парасюка, представники Генпрокуратури заявили, що виходити із поданням про позбавлення його імунітету до Верховної Ради Генпрокуратура наразі не буде, тому що ведеться слідство.