Чи став Євромайдан поштовхом до активізації студентського руху?

Your browser doesn’t support HTML5

В Україні більшість університетів бояться критично мислячих студентів – активіст

Не ігнорувати місцеві вибори закликали нещодавно студенти Запоріжжя. В той час у Києві студенти влаштовують демонстрації проти корупції та свавілля у їхніх вишах. Вони кажуть, що для багатьох переломним моментом став саме Євромайдан, який, у свою чергу, почався з побиттям студентів на майдані Незалежності у ніч на 30 листопада.

Your browser doesn’t support HTML5

Чи став Євромайдан поштовхом до активізації студентського руху?

Понад тисяча студентів взяла участь у всеукраїнському страйку у перші дні Майдану. Студенти Могилянки, університету Шевченка, КПІ, КНЕУ, НАУ, КНУБА та інших вишів 26 та 27 листопада 2013 року влаштували масштабний студентський марш.

«Протягом тижня камертоном та локомотивом було саме студентське бажання підписати Угоду про асоціацію», – каже один із учасників студентського страйку та випускник «Києво-Могилянської академії» Віктор Килимар.

Студенти на Євромайдані

Студентські організації та представники різних університетів об’єднались, щоб влаштувати студентські акції й марші та пришвидшити підписання Угоди про асоціацію з ЄС, розповідає Віктор Килимар. До цих акцій також долучилися викладачі та представники університетських адміністрацій, як-от тодішній президент Києво-Могилянської академії, а зараз міністр освіти Сергій Квіт. Студенти, адміністрація яких підтримувала ідеї Майдану, могли діяти без перешкод.

Єдине, що вимагаєтся від університету – це не заважати. З вікна з радіорубки виступив Сергій Квіт, проголосив, що нам всім потрібно разом піти з цього плацу на Майдан
Віктор Килимар

«Єдине, що вимагаєтся від університету – це не заважати. В Україні більшість університетів заважають. Вони бояться критично мислячих студентів, бояться того, що студентам щось перестане подобатись. Їх влаштовує та ситуація, коли студенти просто відсиджують на парах, а потім приходять отримати нікому непотрібний диплом. Зараз ми стоїмо на першому плацу, як його називають в Могилянці. Тут було проголошено про перший страйк університету. З вікна, яке знаходиться за мною, з радіорубки радіо «Квіт» виступив Сергій Квіт. З цього вікна він проголосив, що нам всім потрібно разом піти з цього плацу на Майдан, що ми і зробили», – згадує випускник НаУКМА Віктор Килимар.

Завалили на сесії через участь на Майдані – студент одного з київських вишів

Водночас, як розповів Радіо Свобода студент іншого вишу, Володимир Серветник, його відрахували з Київського лінгвістичного університету саме за участь в акціях на Майдані. Адміністрація вишу проводила ректорські перевірки присутності, не дозволяла брати участь у страйках, погрожувала проблемами за участь в Євромайдані. Формальною причиною відрахування хлопець називає несправедливе оцінювання на сесії.

Він казав: не треба було ходити на Майдан, бо так би ви здали. Ніхто ж не буде говорити прямою мовою, за що вам не хочуть зараховувати сесію
Володимир Серветник

«Всі предмети, які завалили, були пов’язані з головою кафедри, який був проросійським. Він казав: «Хлопці, ви погано вчились, не треба було ходити на Майдан, бо так би ви здали. Викладачі казали, що все залежить від завідувача кафедри, від керівництва університету. Казали, що до нас прискіпливіше ставились. Відповідно, ніхто ж не буде говорити прямою мовою, за що вам не хочуть зараховувати сесію», – зазначає Володимир Серветник.

Студенти активізують свої зусилля

Нинішні студенти кажуть: Майдан дав їм поштовх діяти активно

Нинішні студенти кажуть: Майдан дав їм поштовх діяти активно. Так, нещодавно в Національному медичному університеті (НМУ) мітингували проти корупції адміністрації вишу.

«Я сьогодні прийшов підтримати своїх друзів. Підтримую їхні вимоги щодо адекватного розслідування всіх фактів корупції, фактів злочинів, які є, і щоб винні були покарані», – каже учасник акції Костянтин.

Як стверджують активісти, чекати поки університети створять сприятливіші умови для громадської діяльності, не потрібно. Студенти самі повинні усвідомити своє значення та можливість стати рушійною силою суспільно-політичного прогресу.