Україна хоче мати суперсучасну антидопінгову лабораторію

Україна хоче отримати повноцінно акредитовану за нормами WADA (Всесвітньої антидопінгової агенції) антидопінгову лабораторію, а наразі проби українських спортсменів будуть аналізувати в найкращих лабораторіях Європи. 18 листопада WADA повідомила, що українська антидопінгова агенція не відповідає кодексу міжнародної організації через використання неакредитованих лабораторій. Таке ж рішення ухвалене щодо антидопінгових агенцій Росії, Андорри, Ізраїлю, Аргентини та Болівії. Фахівці кажуть, що потужний український спорт за рівнем виявлення заборонених препаратів перебуває на середньостатистичному міжнародному рівні – від двох до п’яти відсотків спортсменів «ловляться» на допінгу. Існування ж повноцінної супер-лабораторії допоможе боротися з цим явищем не лише на рівні спортсменів міжнародного рівня, але й на низових щаблях українського спорту.

Україна хоче мати суперсучасну антидопінгову лабораторію

Ігор Гоцул

На час відсутності акредитації української антидопінгової лабораторії допінг-проби українських спортсменів аналізуватимуть європейські лабораторії. Про це заявив заступник міністра молоді та спорту, президент Федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул.

«Вони за регламентом відправлятимуться в будь-яку акредитовану лабораторію. Наразі в Європі є 19 таких лабораторій. Було 20, але московська позбавлена акредитації», – сказав Гоцул в інтерв’ю Радіо Свобода.

«До недавнього часу наша лабораторія мала акредитацію WADA (Всесвітньої антидопінгової агенції – ред.). Зараз вона втратила таку акредитацію, закінчився термін її дії, і WADA вимагає від нас виконувати вимоги жорсткіших правил про використання виключно акредитованих лабораторій. Ми, звісно, це робитимемо, оскільки ми законослухняна країна», – додав заступник міністра молоді та спорту.

Пізно ввечері 18 листопада WADA повідомила, що українська антидопінгова агенція не відповідає кодексу міжнародної організації через використання неакредитованих лабораторій.

У п’ятницю, 13 листопада, Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (IAAF) зупинила на невизначений термін членство Всеросійської асоціації легкої атлетики через скандал із уживанням допінгу; це означає, що російські легкоатлети не зможуть узяти участі в Олімпійських іграх 2016 року у Бразилії, якщо цю дискваліфікацію доти не знімуть, як і в інших легкоатлетичних змаганнях під егідою цієї міжнародної асоціації.

Політична карикатура Олексія Кустовського

Таке рішення ухвалили по тому, як понад тиждень тому комісія WADA оприлюднила результати розслідування, яке з’ясувало, що російські легкоатлетичні й антидопінгові органи сприяли вживанню спортсменами заборонених допінгових препаратів і покривали таке вживання. Агентство тоді закликало дискваліфікувати через це російську легкоатлетичну асоціацію.

Як сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Олександр Ткачук, завідувач Лабораторії антидопінгового контролю, українська лабораторія має акредитацію ІСУ17025, яка є необхідною умовою для отримання повноцінної акредитації WADA.

«У відповідності з Кодексом, який вступив в дію у 2015 році, всі проби, які відбирає Національний антидопінговий центр, мають проходити аналіз в лабораторії, що має акредитацію WADA. Національний антидопінговий центр і раніше проводив аналіз проб у європейських лабораторіях. Але, починаючи з цього року, це є абсолютно обов’язковою умовою – причому аналіз має відбуватися в лабораторіях лише з акредитацією WADA», – каже Ткачук, Лабораторія якого існує при Національному антидопінговому центрі України.

Нині ж проби українських спортсменів аналізують в лабораторіях Німеччини, Швейцарії, Австрії та трохи рідше у Польщі.

Потрібна своя лабораторія за стандартами WADA

За словами фахівців, процес акредитації WADA надзвичайно складний і вимагає величезних коштів.

«WADA-акредитована лабораторія є лабораторією світового рівня. Причому така лабораторія входить до еліти аналітичних лабораторій світу. На них рівняються всі інші лабораторії – тому вимоги до них надзвичайно жорсткі і їх дуже багато. Наприклад, ми маємо відповідати вимогам технічних документів. WADA висуває дуже-дуже серйозні вимоги до аналітичного обладнання. Обладнання має бути надзвичайно точним і сучасним і воно дуже дорого коштує», – зазначив Ткачук в інтерв’ю.

За його словами, перший етап на цьому шляху – отримання Лабораторією нового приміщення, другий – закупівля обладнання, якого наразі не вистачає. Повне оснащення лабораторії за вимогами акредитації WADA вимагатиме від 8 до 10 мільйонів євро, додає він.

Але чого більше – практичного значення чи престижу – у бажанні мати ультрасучасну лабораторію за стандартами WADA?

«Це той рідкий випадок, коли накладається одне на інше: і бажання бути на відповідному міжнародному рівні, а також і питання престижу. Аналіз у нашій власній лабораторії дозволить проводити контроль на нижчому рівні. Тобто контролювати спортсменів не лише міжнародного рівня, але й спортсменів національного рівня. І в такому випадку ми будемо боротися з допінгом ще на ланках національних федерацій і зможемо уникати міжнародних допінг-скандалів», – зауважує Ткачук.

«Ну, і також Україна має дуже серйозну і довгу наукову історію, й існування такої лабораторії відповідало б тому рівню науки, який є у нас в країні», – додає фахівець.

Боротьба лабораторій і фармакологів

За словами експертів, існує певна протидія між фармакологами, допінг-фармакологами, з одного боку, і антидопінговими лабораторіями, з іншого.

Кожен рік з’являється якийсь новий тип препаратів, які – з більшим чи меншим успіхом – антидопінгові лабораторії в стані визначати.

І одним із найбільших здобутків сучасної науки є той, що з 2010 року настав кінець ери параболічних стероїдів. Адже до 2010 року найбільш уживаними – та навіть і зараз! – були саме анаболічні стероїди. І п’ять років тому лабораторією в Кельні був знайдений так званий «довгоживучий анаболіт» – метандінон – один із найбільш популярних стероїдів у спорті. І після цього такі «довгоживучі метаболіти», які залишають «слід» в організмі спортсменів, були знайдені майже для всіх типів анаболічних стероїдів, а також і для багатьох заборонених речовин інших класів.

«Це призвело до того, що використання анаболічних стероїдів зараз є абсолютно беззмістовним і необґрунтованим. Бо навіть через кілька років антидопінгові лабораторії в стані визначати наявність цих заборонених препаратів. Тобто, коли нечесний спортсмен припинив використовувати заборонені стероїди, то антидопінгова лабораторія в стані й через кілька років побачити його метаболіти», – каже Ткачук.

«Якщо раніше недобросовісний спортсмен міг за два тижні чи місяць припинити приймання забороненого препарату і фізична форма ще лишалася «на рівні», хоча метаболітів вже не було видно в його пробі, то зараз ситуація докорінним чином змінилась. Антидопінгові лабораторії в стані визначити «довгоживучі метаболіти» і це робить їхнє використання спортсменами абсолютно безглуздим, – пояснює фахівець. – Але, звичайно ведуться нові розробки і ми, антидопінгові лабораторії, не встигаємо за фармакологами і змушені завдавати удар у відповідь».