Атаки у Парижі змінюють історію

Терористичні атаки у Парижі, у результаті яких загинули щонайменше 129 людей і сотні були поранені, можуть мати суттєвий вплив на політичну та соціальну ситуацію у Європі та інших країнах Заходу. Ці атаки, що стали найкривавішими з 2004 року, додали аргументів політичним силам, які виступають проти напливу мігрантів до ЄС, а також спричинили зростання антимусульманських настроїв. Президент США Барак Обама назвав напади, які відбулися 13 листопада у Парижі, «нападом на цивілізований світ». Схожа заява прозвучала і від російських лідерів.

Атаки у Парижі змінюють історію

Повідомлення про те, що принаймні один з терористів, які вчинили напади у Парижі, прибув до Європи з хвилею сирійських біженців, дало козир у руки політиків, які під час останньої міграційної кризи виступали проти того, щоб Європа приймала біженців.

Аргументи проти мусульман

Влада Греції та Сербії заявила, що чоловік, якого ідентифікували як Ахмада ам-Мохаммада (ім’я може бути вигадане), є біженцем із Сирії і прибув до Греції морем на початку жовтня перед тим, як через Балкани поїхав у табір біженців у Хорватії.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який ініціював будівництво паркану з колючого дроту між Угорщиною та двома сусідніми країнами, заявив 16 листопада, що наразі неможливо встановити точну кількість можливих терористів, які прибули до Європи під виглядом біженців. «Один терорист – це забагато», – наголосив Орбан. Він додав, що план ЄС щодо квот на мігрантів для кожної країни-члена є нелегальним і призведе до «розповсюдження тероризму в Європі».

Міністр оброни Польщі Вітольд Ващиковський каже, що «сотні тисяч молодих чоловіків», які прибули до Греції з «IPad у руках» і запитували, де вони їх можуть зарядити, за допомогою Євросоюзу мали б повернутися назад до Сирії для «визволення їхньої країни». Заява Ващиковського з’явилася наступного дня після того, як міністр європейських справ Польщі Конрад Сжиманський сказав, що Варшава не прийме плану Брюсселя щодо розселення мігрантів у Європі. Колишній польський уряд, який пішов у відставку 16 листопада, пообіцяв ЄС взяти 7 тисяч біженців з Сирії та Еритреї упродовж наступних двох років.

Атаки у Парижі також спричинили великий тиск на канцлера Німеччини Ангелу Меркель, яка обіцяла, що її країна з радістю прийме сотні тисяч мігрантів, які прибули до Німеччини цього року.

У США кандидат у президенти від Республіканської партії Джеб Буш говорить, що Сполучені Штати повинні сфокусуватися на прийомі «обмеженої кількості» мігратів-християн з Сирії. Інший кандидат на президента США від Республіканської партії, сенатор з Техасу Тед Круз заявив, що план американського президента Барака Обами щодо прийому тисяч біженців із Сирії є «нічим іншим як безумством» і погодився з Бушем, що християни мають мати переваги у питанні отримання статусу біженця у США.

Антимігранські позиції висловили й американські посадовці. Рік Снайдер, губернатор штату Мічиган, де живе одна з найбільших мусульманських спільнот у США, заявив, що процес щодо прийому біженців із Сирії у цей штат наразі призупинений. Губернатори Алабами та Луїзіани також висловилися проти прийому біженців із Сирії.

Сирійські біженці у Македонії прямують до транзитного табору, листопад 2015 року

Антимусульманські настрої зростають

Після паризьких атак поряд зі зростанням кількості політичних сил, які виступають проти прийому біженців, почала зростати і ксенофобія щодо мусульман. Іслам є домінуючою релігією серед 1 мільйона мігрантів, яких Євросоюз планує прийняти у 2015 році.

Лідерка правих сил Франції Марін Ле Пен заявила у телезверненні, що Париж мусить заборонити ісламістські організації, видворити іноземних «проповідників ненависті» і нелегальних мігрантів, а також закрити мечеті, які притримуються жорсткої лінії. Згідно з соціологічними опитуваннями, упродовж цього року рейтинг Ле Пен суттєво зріс у час, коли вона виступала проти прийому мігрантів. 15 листопада її навіть запросив президент Франції Франсуа Олланд у Єлисейський палац для переговорів щодо вирішення ситуації після терористичних атак.

Антимусульманські настрої у Нідерландах спричинили стрімке зростання популярності лідера правих сил Гірта Вілдерса, який порівняв Коран з книгою Адольфа Гітмера Mein Kampf. Опитування громадської думки засвідчили, що якби вибори у Нідерландах відбувалися зараз, «Партія свободи», яку очолює Вілдерс, потроїла б кількість місць у парламенті.

Представники німецького антиісламського руху PEGIDA (Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу) заявили, що напади у Парижі є підставою для проведення маршів у низці німецьких міст.

Президент США Барак Обама заявив 16 листопада під час візиту до Туреччини, що США не повинні проводити тест на релігію для тих, кого вони планують приймати у якості біженців, але він наголосив, що мусульманська спільнота має зробити велике зусилля задля впевненості, що молодь «не буде інфікована» радикальними ідеями. Обама додав, що мусульманські лідери не роблять достатньо для боротьби з ісламським екстремізмом.

Держсекретар США Джон Керрі наголосив, що терористичні атаки не мають нічого спільного з ісламом. «Терористи вбивають людей за те, ким вони є. Вони вбивають людей за те, у що вони вірять. І це відбувається не вибірково. Вони вбивають єзидів. Вони вбивають християн. Вони вбивають друзів. Вони вбивають ісмаїлітів. Вони демонструють женоненависництво, не кажучи вже про неправду щодо ісламу. Це не має нічого спільного з ісламом. Це злочини, терор, насильство, психопатія», – сказав Керрі 17 листопада під час виступу у посольстві США у Парижі.

Лідер президентських перегонів від Республіканської партії Дональд Трамп наголосив, що він би закрив у США мечеті, які мають радикальних лідерів.

Антиісламський мітинг у столиці Чехії Празі, 17 листопада 2015 року

Заяви політиків віддзеркалюють антимусульманські настрої серед суспільства. У деяких місцях вони вилилися у акції насилля. В українському Криму, який минулого року анексувала Росія, був вчинений напад на мечеть. У місті Завіт-Ленінський мечеть закидали цеглою, вибивши вікна.

Новоприбулі мігранти, які наразі перебувають на кордоні між Македонією та Сербією, висловлюють занепокоєння щодо того, що їх очікує у Європі після атак у Парижі.

Військові дії у Сирії – співпраця з Росією?

Після нападів у Парижі деякі політичні лідери почали заявляти про посилення військової операції у Сирії проти угруповання «Ісламська держава», яке взяло відповідальність за ці терористичні атаки.

Прем’єр-міністр Франції Мануель Вальс не добирав слів, коли заявив, що Франція перебуває «у війні» з тероризмом. Підтвердженням на практиці цієї заявили стало те, що 16 листопада 12 французьких винищувачів завдали ударів по сховищах зброї та тренувальних таборах у сирійській провінції Ракка, яка є оплотом угруповання «Ісламська держава». Цих авіаударів завдали у день, коли президент Франції Франсуа Олланд заявив, що Париж посилить повітряні удари проти ісламістів у Сирії та Іраку.

Французький авіаносець Шарль де Голль вирушив до берегів Сирії

Між тим президент США Барак Обама відкинув будь-яку суттєву зміну стратегії боротьби проти угруповання «Ісламська держава» і повторив свою обіцянку, що Вашингтон не буде проводити ніякої сухопутної операції у боротьбі з ісламістами.

Деякі ж оглядачі припускають, що атаки у Парижі змусять Захід до рішучих дій проти «Ісламської держави», включаючи можливе запровадження зони, де будуть заборонені польоти, як це пропонувала Туреччина, і навіть до співпраці між Росією та міжнародною коаліцією під проводом США. «Ми потребуємо будь-кого для викорінення угруповання «Ісламська держава», включаючи Росію. Не може бути дві коаліції у Сирії», – заявив екс-президент Франції Ніколя Саркозі 15 листопада після зустрічі з чинним лідером Франсуа Олландом.

Але лідери G20 під час саміту, який проходив у турецькій Анталії, не домовилися ні про зону, де були б заборонені польоти, ні про територію безпеки для виходу сирійців.

Тим часом президент Франції Олланд анонсував, що найближчими днями полетить до Вашингтона для зустрічі з Бараком Обамою та до Москви для зустрічі з Володимиром Путіним, щоб обговорити загрози, які йдуть з боку угруповання «Ісламська держава».

Домовленостей між США і Росією щодо боротьби з ісламістами немає

Як знак можливого примирення, президент Росії Путін в Анталії заявив, що Москва «досягла домовленостей» з деякими представниками збройної опозиції у Сирії, що Росія не вестиме повітряних ударів по території, яку вони контролюють.

А прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв після терористичних атак у Парижі закликав згуртуватися. «Терористичні атаки, які щойно пережила і Росія, і Франція, стосуються усього світу. Розповсюдження тероризму є глобальним викликом, викликом усьому цивілізованому світу. Цей виклик вимагає спільної відповіді, скоординованих і згуртованих дій», – заявив Медведєв 18 листопада на саміті лідерів Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці у Манілі.

Проте Вашингтон продовжує наполягати, що метою російських авіаударів у Сирії є бажання зберегти при владі сирійського президента Башара аль-Асада і що вони не завжди спрямовані проти об’єктів угруповання «Ісламська держава». У США вважають, що Москва завдає ударів по позиціях так званої сирійської опозиції, яка протистоїть як режиму аль-Асада, так й ісламістам.

Попри заяви Володимира Путіна про необхідність об’єднати зусилля у боротьбі з ісламістами, під час 35-хвилинної зустрічі з Бараком Обамою, яка відбулася в Анталії 15 листопада, сторони ні до чого не домовилися.

Посилення безпеки

Після паризьких атак Франсуа Олланд оголосив надзвичайну ситуацію та про закриття кордонів. Він також розпорядився вивести на вулиці Парижа тисячі солдатів для охорони громадських міст та туристичних об’єктів, таких як Ейфелева вежа та Лувр. Схожі заходи безпеки були запроваджені і в інших європейських містах, зокрема в Берліні, Лондоні та Римі. Автоматників також виставили у нью-йоркському Time Square та біля визначних місць у Вашингтоні. Країни ЄС почали перевіряти паспорти на кордонах і запровадили інші заходи безпеки. Нові обмеження стосуються, зокрема, шенгенської зони, яка включає 26 країн і була створена у 1997 році. Колосальна кількість біженців, яка прибула до Європи у 2015 році, багато з яких тікають із зон конфлікту у Сирії та інших країнах, змусила такі країни, як Угорщина, Хорватія та Словенія будувати паркани та інші перешкоди на кордонах. Ці дії суперечать духу Шенгену та політиці відкритих кордонів.

Поліцейський і солдат спільно патрулюють передмістя Парижа Сен-Дені, 18 листопада 2015 року

Останні терористичні атаки також посилили занепокоєння щодо безпеки під час конференції ООН з питань зміни клімату, яка запланована у Парижі на 30 грудня, і участь у якій мають взяти чимало світових лідерів. Спроба ж щонайменше одного з терористів потрапити на футбольний матч між Францією та Німеччиною під час атак 13 листопада, є підставою для занепокоєння перед чемпіонатом Європи з футболу, який має відбутися наступного року в 10 різних містах Франції.

Над матеріалом працювали Тетяна Ярмощук і Pete Baumgartner

На цю ж тему:

18.11.2015
Після терактів у Парижі пожвавились протистояння щодо мігрантів у ЄС
«Ми в жалобі разом з Францією, бо втекли сюди в пошуку миру й спокою» – сирійський біженець далі

16.11.2015
Франція і Бельгія полюють на терористів-спільників
Франція бомбардує позиції «Ісламської держави», а Захід сподівається перекрити екстремістам джерела фінансування далі

16.11.2015
Після Парижа: тероризм самотужки не подолати
І в Донецьку й Луганську – тероризм, і акти в Парижі – це теж тероризм. Але це різні типи тероризму – Матвієнко далі