Цей закон про місцеві вибори був одноразовий – експерт

Місцеві вибори показали громадянам, що жодна партія не має місцевої політики, а партіям – що місцеве самоврядування – це не зовсім політика. Так характеризують висновки з місцевої кампанії-2015 експерти. Обрали органи влади і у 159 нових, об’єднаних, територіальних громадах. Вони тепер є і популяризаторами, і водночас опонентами реформи, адже вона передбачає їхнє переобрання вже у 2017-му.

Експерти фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва запитали респондентів по всій країні, що вони знають про реформу з децентралізації. Опитування показало, що нові можливості впливати на владу у цьому бачить близько третини громадян, а найбільшим страхом у пропонованих змінах для людей є «поява регіональних князьків» – так сформулювали соціологи один із варіантів відповіді.

«Дуже цікавий показник – 24% загалом по країні очікують, що внаслідок децентралізації на місцях можуть з’явитися умовні князьки, які не будуть нікому підконтрольні, але матимуть розширені повноваження, порівняно з тим, які повноваження має сьогодні місцева влада», – коментує аналітик фонду «Демініціативи» Марія Золкіна.

Ще один парадокс опитування – на звільненій території Донбасу лише 10% жителів пов’язують реформу з можливостями впливати на владу, але 40% при цьому очікують від неї «покращення якості послуг для громадян».

Ідею розширення повноважень місцевої влади, за опитуванням «Демініціатив», нині підтримує половина населення України. Непоінформовані про те, що це таке – 20%.

«Навіть кілька запитань, які, звичайно, не дають повної картини розуміння громадянами всіх процесів, пов’язаних з децентралізацією, дають можливість розставити основні акценти: інформаційний супровід цієї реформи є не настільки інтенсивним і зрозумілим для пересічного громадянина, щоб усі люди зайняли якусь позицію», – вважає Марія Золкіна.

«Потягнулися усі ті, які знають, як на цих грошах заробляти»

Юрій Ганущак

Один з авторів реформи з децентралізації, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Юрій Ганущак вважає, що бюджетна децентралізація, яка переорієнтувала на місця більше доходів, зробила боротьбу за органи самоврядування більш затятою.

«Реальні гроші пішли в регіони, великі гроші. Щоб ви розуміли, які великі – Київ, порівняно з минулим роком, у плановому порядку отримав плюс п’ять мільярдів до шістнадцяти, які були», – говорить Ганущак.

Масштабне асфальтування і ремонти останнього місяця він вважає не звичайним передвиборчим піаром, а результатом цієї самої бюджетної децентралізації.

«Це хибна теза, що це робиться під вибори, тому що в минулому році теж були вибори, але не ремонтувались дороги. Зараз просто пішли великі гроші. Очевидно, у місцеву владу потягнулися і всі ті, які знають, як на цих грошах заробляти. Зараз це набагато більше від того, що потрібно, щоб профінансувати вчителів і лікарів», – вважає Юрій Ганущак.

15 січня закінчується парламентська сесія, до цього Верховна Рада має розглянути зміни до Конституції у другому читанні, інакше запустити систему з префектами і старостами не вийде.

Це була виборча система «одноразового використання» – Солонтай

Олександр Солонтай

Ідея відкритих списків для місцевої кампанії була правильна, але те, що побачили – не відкриті списки, вважає аналітик Інституту політичної освіти Олександр Солонтай, який також балотувався на цих виборах.

«Треба рухатися далі до відкритих списків. Це були закриті партійні списки з преференціями, – говорить він, – я думаю, що цей закон був одноразовий, що ці правила ми не побачимо наступного разу, і шості місцеві вибори в Україні будуть за шостою виборчою системою. Хотілося б, щоб на цей час уже був Виборчий кодекс і правило відкритих списків».

Спікер парламенту Володимир Гройсман після другого туру місцевих виборів анонсував початок роботи над Виборчим кодексом.

Ірина Бекешкіна

Чимало громадських активістів і волонтерів налякалися «партійної ширми» і не побажали задля участі у виборах вступати до партій, додає Олександр Солонтай. Пропозиція дозволити висування громадським організаціям має логіку, вважає директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. За її словами, це б дозволило, приміром, запропонувати вибір людям на звільнених територіях Донбасу.

«Я ще наприкінці минулого року визначала це як «випалене поле», тому що партії при владі там зовсім не користувались підтримкою, Партія регіонів, яка довго тримала там монополію, втратила свою підтримку, і комуністи – взагалі, там нічого не було, – зазначає Бекешкіна. – Але хто користувався там довірою – це, перш за все, волонтери і громадські діячі, яких вони знали. Відносною, але все-таки підтримкою. Тому ми запропонували, щоб громадські організації мали право так само виставляти своїх кандидатів, як і партії, але це не було ухвалено», – сказала соціолог.