На окупованому Донбасі не може бути ніяких виборів (огляд преси)

На цих територіях неможливо провести вибори за українським законодавством – «Дзеркало тижня»

Одностороннє виконання Україною мінських угод перетворить нинішню лінію розмежування вогню на лінію обмеження можливостей. Як переконує тижневик «Дзеркало тижня», Київ візьме на себе непосильні зобов'язання, фінансові й політичні. Очевидно, що війна не закінчиться швидко, зазначає видання. Ці території окуповані, і це слід визнати юридично, прописавши їхній статус у законі, встановивши характер співіснування із цими територіями, розписавши довгий і реалістичний план їх повернення. На цих територіях неможливо провести вибори за українським законодавством. І поки вони не визволені, не може бути ніяких виборів, законодавчих «особливостей» і конституційних преференцій, наголошує «Дзеркало тижня».

Тижневик «Новое время» пише, що можлива заміна куратора проекту «Новоросія» Владислава Суркова на заступника голови російського уряду Дмитра Козака засвідчує, що Кремль спробує легалізувати окуповані території. За логікою Москви, перший цикл – заморозка конфлікту – вже завершений, а відтак, можна перейти до другого – легалізації цієї території та надання їй якогось статусу. Докладніше тижневик розповідає в статті «Підкотили з російським світом».

У цьому ж числі в статті «Кінець місії Шокіна» тижневик «Новое время» стверджує, що генпрокурор продовжує спускати на гальмах справи про злочини одіозних політиків, підриваючи авторитет всієї влади. Початок керівництва Шокіна в Генпрокуратурі був багатообіцяючим – затримання Олександра Єфремова і Михайла Чечетова, кримінальне провадження проти Сергія Клюєва, збереження всіх санкцій проти оточення Януковича. Однак першим тривожним дзвінком стала безкарна втеча Клюєва, а потім сталася репутаційна катастрофа Шокіна у справі «діамантових прокурорів». Видання наголошує, що насправді місія Шокіна ширша, ніж здається. Він відповідає не тільки за репутацію Генпрокуратури. Він відповідає за довіру суспільства до президента, до парламентської коаліції, в кінцевому рахунку – до Майдану як явищу. І виданий йому в лютому 2015 кредит довіри вже вичерпаний, переконує тижневик.

Якщо український політичний істеблішмент так легко погоджується на амністію для сепаратистів, то чому на таку саму милість не можуть розраховувати українські бійці, які з різних причин опинилися за ґратами? Про це запитує «Український тиждень» у статті «Кому потрібна амністія».

У Верховній Раді справжня вакханалія, стверджує тижневик «Фокус». В бій ідуть жіночі сумки, пляшки з водою, а також законопроекти про нетрадиційні цінності. Психіка народних обранців під такою напругою починає давати збій. Злі язики розпускають чутки про швидку кончину коаліції. Про ймовірність позачергових виборів Ради, виконаних і невиконаних завданнях коаліції, а також залаштункові стосунки парламентських фракцій розповідає тижневик «Фокус».