Можна чекати нормалізації відносин Росії та ЄС – експерт

Євросоюз намагається зберігати солідарність на тлі міграційної кризи, ризику втрати Великої Британії як члена та проблем грецької економіки. Для України важливим сигналом буде рішення щодо «антикремлівських» санкцій, яке ухвалять на початку наступного року, за результатами мінських угод. Про це говорив після Європейського саміту в Празі Стівен Блокманс, що очолює напрямок зовнішньої політики ЄС у Центрі європейських політичних досліджень (Брюссель). Утім, Росію та Євросоюз, усупереч конфлікту на Донбасі, об’єднує спільний інтерес – Сирія, каже він.

Можна чекати нормалізації відносин Росії та ЄС – експерт

– Росія, безумовно, зараз демонструє дуже агресивну політику, це не партнер, а більше суперник Євросоюзу. І дійсно різні країни обрали різні підходи, як же поводитись із Росією. Наприклад, Угорщина та Кіпр, які висловлюють більше розуміння Кремлю та його політиці. А є, наприклад, Італія, що заявляє: держава майже не відчула впливу від санкцій та контрсанкцій, якими ЄС обмінявся з Росією.

Утім, є і такі, які хотіли би полегшення санкцій та покращення відносин із Кремлем. Країни ж, що згодні продовжувати санкції, робитимуть висновки в грудні, аналізуючи мінські угоди. Якщо висновки будуть на користь України – політика санкцій та невизнання анексії Криму збережеться. Але загалом, нормалізації відносин із Росією можна чекати.

Можна чекати нормалізації відносин Росії та ЄС - експерт

– Що може спричинити це «геополітичне потепління»? Окрім економічного інтересу, який Ви вже згадали.

– Євросоюз у вигляді його країн-членів та Росія мають низку спільних інтересів. Зокрема, це припинення насилля та зупинення війни в Сирії й на найближчих територіях. Європа може не погоджуватись щодо тактик та методів, які Кремль обирає, втручаючись у сирійський конфлікт. Утім, якщо говорити про геополітичний інтерес – то припинення того конфлікту вигідне обом сторонам. ЄС, наприклад, у такий спосіб хоче зупинити потік мігрантів. Росія, тим часом, втручаючись у Сирію, знайшла собі нового ворога – угруповання «Ісламська держава» в оприлюдненому відео обіцяє «ріки та озера крові». Тож я не хочу сказати, що ЄС погодиться боротись із тероризмом на умовах Росії. Утім, припинити війну в Сирії – це досить фундаментальний інтерес.

– Євросоюз зараз має справу з багатьма внутрішніми проблемами, зокрема, з міграційною кризою. Чи збережуть країни-члени єдність на тлі цього питання?

– Солідарність та єдність – це ключові принципи, за якими Євросоюз зародився. Зараз він під тиском, звісно, через переселенців та міграційну кризу. І можна спостерігати різні політичні підходи держав, кожна з яких має власний інтерес. Ті політичні сили, які хочуть заробити голоси, грають на людському страху, виправдовують його політикою обмежень, зведенням парканів у Європі. Вони таким чином кажуть, що їхнє суспільство захищене від «тренду глобалізації», коли люди переїжджають із місця на місце. Але, на мою думку, це «короткозорий» погляд на проблему.

Стівен Блокманс: Зводити стіни та паркани на кордонах ЄЄ – проти правил Шенгенської зони. Утім, запроваджувати тимчасові прикордонні перевірки можна

​

І є держави, що беруть на себе значніший тягар цієї міграційної кризи і закликають країни, що поводяться по-іншому, проявити більше солідарності. Наскільки зможе Євросоюз поводитися солідарно – побачимо. Але уже все підходить до «точки кипіння», яка перевірить, чи зможе ЄС триматись разом на тлі проблем, що лише посиляться з часом.

– Останній тиждень українські парламентарі голосували за пакет «безвізових законів». Часто цей процес гальмувався, адже виникали суперечки: чи відповідає та чи інша правка європейським нормам. Наскільки принциповими є законодавчі нюанси для Євросоюзу?

– Безумовно, Євросоюз як об’єднання країн та людей тримається на спільних правилах та законах. І коли члени ЄС поважають ці правила – співпраця виходить ефективною. Тож цілком логічно, що від потенційного «члена клубу» чекають, що він прийме спільні закони.

Що стосується безвізового режиму – це зараз певним чином переплітається з міграційною кризою та позицією таких членів як Велика Британія, яка ставить питання про вільне пересування загалом. Тож у цьому політичному контексті Україні принципово важливо ухвалювати ці закони, щоби наблизитись до євроінтеграції. Адже це також дасть перевагу, адже українці зможуть подорожувати без віз, навіть коли держава не є членом ЄС.

– На Вашу думку, чи зосередженість Євросоюзу на власних проблемах не перетворить його, врешті, на «фортецю», в якій шанси України на вступ ставатимуть все меншими?

– Європейська комісія чітко визначилась: найближчі 5 років ЄС не розширюватиметься. Думаю, це з політичної точки зору «нездоровий сигнал» для таких країн як Україна, де Євромайдан продемонстрував «апетит» до Європи. Проте, водночас, ця заява – тверезий аналіз фактів, що потенційні країни-члени за найближчі п’ять років ще не будуть готовими до вступу. І це також озвучують політичні лідери України. Тож треба, щоб очікування співпадали, для цього Україна має працювати з Угодою про асоціацією та Угодою про зону вільної торгівлі. Стабілізувати економіку і ситуацію загалом – це має бути зроблено до того, як починати говорити про вступ до Євросоюзу. Адже це цілком адекватні та потрібні вимоги.

Україні слід стабілізувати економіку, лише потім говорити про вступ до ЄС - експерт

– Переділ Кремлем кордонів та небезпека від угруповання «Ісламська держава» – чи підштовхне це Євросоюз до формування нової безпекової політики?

– Зараз саме час для ЄС інвестувати у спільний захист. І не лише на політичному рівні, проте і фінансувати відповідні інституції. Зміцнювати безпеку на рівні кожної держави.

За останні роки після фінансової та економічної кризи країни час від часу на власний розсуд зменшували витрати на безпеку. А це призводить, відповідно, до поділу на 28 окремих національних армій. І деякі з них наростили собі «м’язи», утім, поодинці важко протистояти новій реальності цього світу. Тож я згоден, потрібно більше кооперації для спільної безпеки на рівні Євросоюзу.