В Україні з’явиться Державне бюро розслідувань – закон про це ухвалила у четвер Верховна Рада. Новий правоохоронний орган замінить собою прокуратуру у частині розслідування цілого списку справ. Бюро буде центральним органом виконавчої влади, апарат якого налічуватиме півтори тисячі співробітників.
Your browser doesn’t support HTML5
Все стало на європейські рейки – Луценко про створення Держбюро розслідувань
Створення Бюро розслідувань передбачив оновлений Кримінальний процесуальний кодекс ще в 2012 році. Відтоді концепція цього органу зазнавала змін, але у підсумку бюро буде головною дійовою особою у переслідуванні чиновників високого рангу, забравши цю роботу в Генеральної прокуратури. Остання ж тепер остаточно втратить функцію досудового розслідування, яку чимало експертів називали рудиментом радянської системи.
Андрій Кожем’якін
«Цей законопроект наближає нас до Європи і робить правоохоронні органи України більш цивілізованими і професійними», – вважає автор закону, народний депутат від «Батьківщини» Андрій Кожем’якін.
Поліція, два бюро, СБУ, прокуратура – склали правоохоронний «пазл»
Сфера компетенції Державного бюро розслідувань – злочинні угруповання, тероризм, особливо тяжкі злочини (це такі, за які передбачене довічне позбавлення волі), а також злочини воєнні. Бюро розслідуватиме дії чиновників з 3-го до 7-го рангів і некорупційні злочини – 1-го і 2-го. Зокрема й жорстоке поводження у міліції чи СБУ. Судді, прокурори, міліціонери, міністри – все це «клієнти» нового силового органу. Його конкурент – Антикорупційне бюро, яке забиратиме на себе справи, пов’язані з корупцією. Виняток – лише ті злочини з його компетенції, які вчинили самі співробітники Антикорбюро.
Юрій Луценко
«Парламент зробив останній крок зі створення європейської моделі правоохоронної системи, – прокоментував ухвалення депутат від «Блоку Порошенка» Юрій Луценко. – Маємо сьогодні Національну поліцію, Службу безпеки, прокуратуру, Державне бюро розслідувань і Антикорупційне бюро. Прокуратура наглядає за законністю і підтримує обвинувачення в суді, решта займається оперативною і слідчою роботою. Все стало на європейські рейки, з голови – на ноги».
Антон Геращенко
Народний депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко погоджується, що закон про державне бюро «наведе порядок у правоохоронній системі держави».
«Генеральна прокуратура не зможе тепер, як раніше, зловживати своїми правами як у проведенні розслідувань, так і у проведенні досудового розслідування і нагляді за ним», – заявив Геращенко у Верховній Раді.
Директора бюро призначатиме президент за поданням прем’єр-міністра після відбору конкурсною комісією. Бюро має бути на понад 50% укомплектоване людьми «не з системи». Це знищить кругову поруку, написала на своїй сторінці у «Фейсбуці» депутат від «Самопомочі» Олена Сотник.
Ключове слово – незалежність
Андрій Парубій
Віце-спікер парламенту Андрій Парубій вважає, що створення нового правоохоронного органу «зніме напругу навколо резонансних справ». Якщо тільки бюро не використовуватимуть для політичних розправ, говорить голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Загалом він вважає, що Державне бюро розслідувань є необхідним, оскільки функцію розслідування злочинів високопосадовців потрібно було забрати у прокуратури.
Євген Захаров
«Це правильно, оскільки у прокуратури є конфлікт інтересів: не може той самий орган проводити розслідування, а потім підтримувати обвинувачення в суді», – каже він.
Однак від ризику бути використаним для вибіркового переслідування так само, як і прокуратура, новий орган не убезпечений, зазначає правозахисник.
«Є певна загроза, – продовжує він, – що цей новий орган може перетворитися на «око государєве», що будуть вибіркові переслідування, як було з прокуратурою раніше, тобто будуть казати припинити розслідування певних злочинів і, навпаки, будуть заохочувати розслідування інших злочинів, щодо яких невідомо, злочини це чи ні… Тому дуже важлива незалежність цього органу».
Гарантій незалежності бюро в ухваленому законі недостатньо, вважає Євген Захаров, але навіть якби ці гарантії були сильними, усе залежить від політичної волі керівництва держави.