Київ – Українську мову на безкоштовних курсах нині опановують не лише пересічні громадяни, а й державні службовці. Про це розповідає співкоординатор подібних курсів у столиці та низці інших міст Катерина Мельник. Громадська активістка радіє позитивній тенденції і вважає неприйнятним, коли чиновники, виконуючи свої обов’язки, спілкуються іноземною мовою. У День української писемності та мови в ефірі Радіо Свобода вона пояснила, чому українізацію треба починати з державних кабінетів та якою має бути державна політика у цьому питанні.
Your browser doesn’t support HTML5
– Якщо говорити про Київ, то у нас зараз навчається дві групи державних службовців, вони з Міністерства аграрної політики та продовольства України. Це була їхня ініціатива звернутися до нас щодо організації курсів у них. У Києві це вперше такий випадок, хоча в інших містах, зокрема у Кіровограді й Херсоні у нас уже були такі випадки, коли держслужбовці приходили на курси. У Херсоні досі відбуваються заняття для державних службовців. Це приємна тенденція і нам подобається, що в Києві ми також маємо таку групу. Не дуже подобається, що це не є якась державна програма, яка б фінансувала роботу викладача, але навіть так уже непогано.
– Держслужбовці повинні володіти державною мовою згідно із законодавством. Однак ми знаємо, що українські держслужбовці часто не дотримувалися цієї норми. Наскільки Ваша ініціатива може бути поширеною?
Знання української мови і подальше спілкування українською мовою є необхідною запорукою нашої державності, безпеки, самоідентифікації і, якщо більш узагальнено, особистого щастя та гармонії
– Ми цю ініціативу започатковували для того, щоб показати, що мова на часі, що для багатьох наших громадян незалежно від статусу, посади чи якихось інших уподобань питання мови є важливим. Прикметним у цьому випадку є наші курси на сході – у нас є 5 міст у Донецькій та Луганській областях, в яких нині відбуваються курси, і там для людей принципово важливо опанувати державну мову. Потрібен певний час для того, аби кожен зрозумів, що знання української мови і подальше спілкування українською мовою є необхідною запорукою нашої державності, безпеки, самоідентифікації і, якщо більш узагальнено, особистого щастя та гармонії. Бо багато наших слухачів зауважують, що у них є внутрішня потреба вивчити українську, вони не почуваються комфортно, коли не можуть вільно спілкуватися державною мовою.
– Ми розуміємо, що в українському суспільстві мовне питання досить дражливе. Якщо говорити персонально про Вас, чого Вам як активістці не вистачає у державі, що вона має зробити у царині мовного питання найближчим часом?
Не повинно бути і розмежування за мовною ознакою, але є вимога, яка стосується державного рівня – її потрібно виконувати
– По-перше, українська держава повинна засвідчити, що є єдина державна мова – не тільки в Конституції, але і на практиці. Відповідно використання державної мови на державному рівні повинно неухильно дотримуватися, і такі прикрі випадки, як судові позови щодо використання держслужбовцями іноземної мови при виконанні своїх обов’язків мають бути припинені. Відверто кажучи, це сором, таких речей не повинно бути. Не повинно бути розмежування за мовною ознакою, але є вимога, яка стосується державного рівня – її потрібно виконувати. Якщо це приватне спілкування, людина сама вже вирішує для себе, натомість держава повинна визначитися щодо своєї політики у мовному питанні. Це стосується у тому числі засобів масової інформації: газет, журналів, телебачення, також підтримки книговидання. Тобто у конкуренції природній держава має бути на боці своєї мови і всіляко їй сприяти.
На цю ж тему:
Чи залежить український патріотизм від мови спілкування? Авакова суд змусив перекласти його виступи українською далі Екскурсійні автобуси у Чехії заговорили українською «Сьогодні, особливо у контексті того, що відбувається між Україною та Росією, все більше українців воліли б слухати українською» далі
|
Лавров: підтримка російськомовних, які живуть за межами Росії, – пріоритет Кремля
«Ми успішно вирішимо низку завдань в інтересах подальшого розкриття колосального потенціалу «русского мира» далі