Американський часопис Chicago Tribune аналізує місцеві вибори в Україні, намагаючись встановити, за що ж саме проголосували українські виборці. Іспанська газета La Vanguardia повідомляє про арешт директора Бібліотеки української літератури у столиці Росії за доволі розмитими звинуваченнями. А найбільше періодичне видання Бразилії O Globo пише, що Україна нагадала, що «олімпійське перемир'я» не було здатним зупинити російську агресію.
Американське видання Chicago Tribune друкує матеріал присвячений місцевим виборам в Україні. Кореспондент аґенції Bloomberg Леонід Бершидський пише, що менш ніж через 2 роки після Революції гідності, місцеві вибори, які нещодавно відбулись в Україні, надали владні повноваження у південних та східних регіонах прихильникам колишнього президента Віктора Януковича. Голосування в Україні, на думку автора, створило великі ультранаціоналістичні фракції у певній кількості місцевих рад, включно зі столицею України.
Газета пояснює вибір українців дедалі більшою недовірою до політичного класу, який після революції було реформовано лише частково. Українські вибори, як зазначає американське видання, ще раз продемострували розчаровану націю, яка й далі постає розділеною на схід і захід. Втім часопис додає, що ці вибори стали наріжним каменем для України. Президент Порошенко заприсягся децентралізувати країну, надавши містам і місцевим громадам більше політичних і бюджетних повноважень. Все це постає помітним поворотом України від суперцентралізованої держави радянського зразка до європейської країни.
У цьому зв'язку автор статті зазначає, що децентралізація для України, напевно, є гарною ідеєю. Проте якщо олігархів і місцевих корумпованих керівників не буде усунуто від влади, Україна ризикує перетворитися на середньовічну феодальну клаптикову державу замість того, щоб просуватися шляхом європейського самоврядування. І останні вибори в Україні зробили цю загрозу очевидною.
Chicago Tribune додає, що рік тому результати перших післяреволюційних виборів в Україні надихали оптимізмом. Залишки Партії регіонів Януковича переважно ховалися у «тіні». Спадкоємець цієї політичної сили «Опозиційний блок» набрав більшість лише у російськомовних східних регіонах, проте загальні показники не перевищили 10%. Крайня права партія «Свобода» не пройшла до парламенту, показавши, що українці відкидають ксенофобію та крайній націоналізм. Перемога партій президента Порошенка та прем'єра Яценюка була доказом того, що українські виборці підтримали нову реформістську, проєвропейську орієнтацію.
Втім американський часопис зазначає, що ентузіазму в Україні ставало все менше через економічні проблеми, суперечки між олігархами та корумпованими представниками влади, а також на тлі того, що два міста на сході України, Донецьк і Луганськ, перебувають у руках проросійських бойовиків. На цьому тлі видно, що «Опозиційний блок» та решта залишків колишньої Партії регіонів отримали на виборах значно кращі результати, ніж торік. Проте, як пояснює Chicago Tribune, це не означає, що більше українських виборців стали схилятися до Росії. Партія регіонів була проросійською лише тоді, коли це слугувало економічним інтересам її лідерів.
Проте, як виглядає, українці знов проголосували за ту саму корумповану еліту, яка й керувала країною всі ці майже 25 років незалежності, показавши, що українські виборці мають мало довіри до реформістської риторики, яка надходить від уряду.
Найбільший часопис іспанського регіону Каталонія La Vanguardia друкує статю про арешт директора Бібліотеки української літератури у Москві. Видання пише, що Наталію Шаріну російська влада звинувачує у тому, що вона мала книжки, які містили ідеї українського націоналізму. На додаток, Шаріну ще звинувачують і в розповсюдженні «екстремістської літератури». Зокрема, часопис додає, що у бібліотеці нібито були твори Дмитра Корчинського, колишнього провідника УНА-УНСО, якого у Росії оголосили «екстремістом».
La Vanguardia повідомляє, що працівники російської поліції провели обшук у приміщенні Бібліотеки української літератури у Москві і вилучили 150 книжок. Далі видання наводить слова речника російської поліції Володимира Маркіна, який підтвердив, що Наталію Шаріну в російській столиці було заарештовано за підозрою у «розпалюванні національної ненависті і ворожнечі».
Маркін також додав, що поліція вилучила в українській бібліотеці друковані матеріали, які нібито містять «антиросійську пропаганду». Каталонське видання додає, що Шаріній загрожує максимальний вирок – 5 років позбавлення волі. Російські слідчі закликали до запровадження запобіжного заходу щодо 58-річної бібліотекарки у вигляді домашнього арешту і спостереження за нею. Таганський суд Москви задовільнив клопотання Слідчого Комітету Росії і помістив Шаріну під домашній арешт до 27 грудня.
Часопис нагадує, що Бібліотека української літератури у Москві є російською державною організацією, заснованою 2000 року. Ця бібліотека підпорядковується мерові Москви. Видання також повідомляє, що Міністерство закордонних справ України оприлюднило ноту протесту з цього приводу, заявивши, що це вже не вперше Кремль навішує ярлики «русофобії» та екстремізму на все українське.
Найповажніший часопис Бразилії O Globo вміщує статтю з назвою «Україна не підписує «олімпійського перемир'я». Автор статті Роберто Мальчик пише, зокрема, що у той день, коли олімпійський дух панував на Генеральній асамблеї Організації Об'єднаних Націй у вигляді ухвалення резолюції щодо перемир'я на час проведення Олімпійських ігор, Україна нагадала всім присутнім, що навіть той легендарний олімпійський дух не здатен зупинити всіх збройних конфліктів, як було у Стародавній Греції.
Бразильське видання повідомляє, що зі 193 країн, представлених на Генеральній асамблеї ООН, 180 з них підписали документ, згідно з яким, на період проведення Олімпійських ігор було б встановлено так зване «олімпійське перемир'я». Це перемир'я мало б набирати чинності за тиждень до відкриття Олімпійських ігор наступного року в Ріо-де-Жанейро 5 серпня 2016 року і завершуватись через тиждень після закінчення Паралімпійських ігор 18 вересня 2016 року.
Однак, як зазначає O Globo, Україна постає у ролі досвідченого гравця, нагадуючи, що під час проведення Олімпійських ігор у російському місті Сочі у лютому 2014-го, Росія здійснювала військові напади на Україну під час так званого «олімпійського перемир'я». Відтак Україна долучилась до списку 13 країн світу, які не пристали на цю резолюцію ООН. Газета нагадує, що резолюції Генеральної асамблеї ООН мають силу лише у випадку одностайного схвалення всіма країнами.
Бразилійський часопис додає, що Україну та Росію втягнуто до жорстокої суперечки вже з початку 2014 року, коли українці вирішили розпочати зближення з Європейським Союзом і дистанціюватися від московського впливу.