Газета The New York Times пише про процес декомунізації в Україні і зазначає, що місцеві ради мають менше місяця для того, аби перейменувати міста та містечка, які мають назви комуністичних часів. Повідомляється також про допуск гуманітарних підрозділів ООН для роботи на території, окупованій угрупованням «ЛНР». І письменник Юрій Андрухович заявив чеському виданню, що Україна нині, на тлі агресії Росії, є об’єднаною, як ніколи.
Газета The New York Times вміщує статтю про процес декомунізації в Україні під заголовком «Заборона Україною російських символів підживлює боротьбу за національну ідентичність».
Стаття починається з опису, як молодий поліцейський завітав у Семенівці Чернігівської області до помешкання місцевого комуніста-активіста, 67-річного Івана Папченка, і показав тому скаргу від Інституту національної пам’яті, в якій вказувалось на невиконання відповідного закону, адже недавно у населеному пункті відновили пам’ятник Леніну.
І хоча майже чотириметровий пам’ятник Леніну з витягнутою рукою прибрали з головної площі Семенівки, яка називається Червоною, але його не так давно поставили у парку неподалік.
«Ми хочемо зберегти цей малий куток радянської історії», – каже Папченко, золоті зуби якого, як підмічає автор статті, говорять про його життя в СРСР.
Україна розпочала шлях до пошуку нової ідентичності, що є наслідком «гібридної війни», яку президент Росії Путін розв’язав проти України на початку 2014 року. «Країна намагається відмежуватися від довгого історичного багажу Російської та Радянської імперій», – йдеться у статті.
Газета цитує голову Інституту національної пам’яті історика Володимира В’ятровича, який вважає, що, якщо ці зусилля будуть успішними в Україні, то це може спричинити доленосні зміни по сусідству.
Сучасна російська ідентичність фактично веде початок від вторгнення в 17-му столітті до України, каже В’ятрович. «Відтак момент, коли Україна нарешті спроможеться стати цілковито незалежною державою, стане моментом, коли буде покладено край російській імперській ідентичності», – каже історик.
В’ятрович, нагадує газета, допомагав ухваленню українським парламентом навесні цього року пакету з чотирьох законів з декомунізації, один з яких передбачає демонтаж всіх символів та монументів комуністичного часу.
Багато хто вважає, що пам’ятники Леніну в Україні є російськими агентами.
«Концентрація пам’ятників Леніну є ознакою небезпеки, де можуть з’явитися «ввічливі люди», – каже В’ятрович, маючи на увазі під «ввічливими людьми» російський спецназ, який захопив Крим.
В’ятрович та його прихильники переконують, що пам’ятники суперечать демократичним цінностям, які українці хочуть прищепити наступним поколінням.
Газета пише, що на момент розпаду СРСР в Україні було 5500 пам’ятників Леніну. «Це був Ленінленд», – каже В’ятрович.
На момент протестів на Майдані в Україні залишалося близько 1300 пам’ятників, і з того часу було демонтовано ще півтисячі.
На додаток до усунення цих пам’ятників, 910 міст та містечок мають бути перейменовані, каже новий закон.
Кожна місцева рада має до 21 листопада визначитися з новою назвою. Якщо цього не буде зроблено, тоді сам український парламент буде обирати нову назву до 21 лютого. Багато міст відкрили спеціальні сайти, де жителі можуть висловити пропозиції щодо перейменування, зазначає The New York Times.
Агентство «Франц-Прес» повідомляє про зняття заборони сепаратистами на Донбасі на постачання гуманітарної допомоги від Об’єднаних Націй.
За повідомленням посередника від ОБСЄ на переговорах тристоронньої контактної групи Мартіна Сайдіка, сепаратисти в Луганську, які називають себе «ЛНР», дозволили відповідним гуманітарним підрозділам ООН працювати в деяких районах Луганської області, які перебувають під контролем заколотників.
Минулого тижня голова агентства ООН з гуманітарної допомоги Стівен О’Браян повідомив, що сепаратисти наказали працівникам ООН залишити Луганськ негайно, і що таке рішення стурбувало ООН через наближення зими й важку гуманітарну ситуацію.
«Франц-Прес» додає, шо проросійські заколотники в Донецьку наказали залишити регіон працівникам ООН та «Лікарям без кордонів», яких вони звинувачували у шпигунстві.
Сепаратисти закрили місцевий офіс підрозділів ООН – таких як Світова програма допомоги харчами. Але 20 жовтня цей підрозділ ООН зможе надсилати партії продуктів харчування до окупованої частини Донецької області вперше від липня.
«Україна єдина, як ніколи» – під таким заголовком вміщує розмову з українським письменником Юрієм Андруховичем чеське видання Ceske Noviny, зауважуючи, що сталося це через російську агресію проти України.
Видання зазначає, що Андрухович брав участь у протестах на Майдані, які повалили режим колишнього президента Віктора Януковича. А окупація Криму та конфлікт у Східній Україні «були найгіршим моментом, коли радість від успіху революції знову дала дорогу почуттю жалю, каже Андрухович.
«Однак, після початку російської агресії проти України наша країна знову єдина, як ніколи раніше», – каже письменник.
Андрухович, який отримав вже кілька престижних європейських літературних премій, читав у Празі свої твори, перекладені чеською мовою.
Письменник зізнався чеським журналістам, що на самому початку агресії, коли першого березня 2014 року російська Дума дала дозвіл на використання президентом Путіним війська в Україні, він мав побоювання, що буде бліцкриг, і Росія «зможе окупувати цілу Україну за тиждень чи два».
«Однак, я досить оптимістично налаштований, бо Україна стала єдиним цілим. В цьому процесі, можливо, не можна було обійтися без територіальних втрат, – каже Андрухович. – Я сподіваюся, що втрати дозволять решті України провести реформи, щоб було спокійне життя, і прямувати до встановлення європейських цінностей».