Конституційна комісія, що працює над змінами до розділу «Правосуддя», отримала від Венеціанської позитивний фінальний висновок щодо законопроекту про очищення судової системи. Далі справа за президентом та парламентом. Втім експерти прогнозують, що набрати суддів, так як це зробили з поліцейськими, буде не так легко та й нагадують, що висновок Венеційської комісії має лише рекомендаційний характер.
Європейські експерти вважають, що остання версія змін до Конституції в частині правосуддя є добре підготовленою і заслуговує підтримки. Зокрема, Венеціанська комісія привітала декілька ключових пропозицій Конституційної комісії, серед яких: закріпити у Основному законі проведення прозорого конкурсу на посаду суддів, скасувати їм випробувальний термін на 5 років, а формування Вищої ради правосуддя (наразі ще юстиції – ред.) організувати так, щоб її більшість складали судді, обрані іншими суддями. Крім того, важливо, що комісія наголосила на необхідності усунути політичний вплив президента і Верховної Ради. В той же час, в питанні остаточного звільнення, комісія стала на захист служителів Феміди.
«В спірному питанні щодо звільнення всіх суддів, то тут Венеціанська комісія наголосила, що звільнення всіх суддів (одразу) не відповідає європейським стандартам та принципам верховенства права. Але це не виключає здійснення оновлення суддівського корпусу іншими засобами, а саме через індивідуальне оцінювання та проведення прозорих конкурсів, а в тих випадках, де це необхідно, реорганізації і окремих судів», – підбивав підсумки звіту заступник глави Адміністрації президента та секретар Конституційної комісії Олексій Філатов.
Підставою для звільнення судді має бути не будь-яке дисциплінарне порушення, а лише якесь серйозне, вважають європейці. До того ж Україна має забезпечити право суддів, які будуть звільнені, брати участь у процесі обрання знову. Але попри це, судді, яких чекатиме звільнення, змушені будуть виконувати свої обов’язки доти, доки не буде проведено конкурс і для них не буде знайдена заміна.
Одночасно Венеціанська комісія вимагає спростити судову систему, ліквідувавши вищі суди, тобто щоб була триланкова, а не чотириланкова система.
Що ж стосується ще одного дискусійного питання: залишати чи ні за президентом право бодай церемоніально, але впливати на призначення чи звільнення суддів, то всередині української комісії одностайності з цього приводу досі немає.
«Якщо говорити стосовно тих пропозицій, які є в проекті Конституції щодо призначення суддів президентом України, то, якщо виходити з того, що це церемоніальна функція, то я не вбачаю в цьому якихось ризиків. Але повторюсь, якщо це лише церемоніальна функція. Лише якщо перед цим кваліфікаційна комісія, школа суддів провела навчання, а після цього були проведені певні конкурси і Вища рада юстиції, перевіривши всі технічні моменти, подала подання, і в президента немає механізму не ухвалити рішення, лише тоді це виключає будь-які ризики політичного впливу», – вважає голова Вищої ради юстиції, член Конституційної комісії Ігор Бенедисюк.
Натомість народний депутат і ще один член Конституційної комісії Леонід Ємець категорично проти навіть формального підпису президента.
«Ми вважаємо право президента підписувати рішення про призначення судді за результатами конкурсу лишнім. Ми не живемо в часи монархії, а живемо в демократичній державі і нам церемонії не потрібні», – пояснює свою позицію парламентар.
Оновити суддівський корпус експерти пропонують через спеціальний конкурс. Детальніше про оцінювання судді на відповідність критеріям професійності, етичності та доброчесності буде записано у перехідних положеннях до Конституції. Його мають проводити поетапно. Спочатку реформа торкнеться Верховного суду, далі апеляційні суди і потім суди загальних інстанцій.
Втім цей процес займе не менше року-двох. А поки що, Конституційна комісія повинна врахувати зауваження Венеціанської, направити проект змінпрезиденту, а той в свою чергу парламенту, де знову, як очікують експерти, українців чекають баталії з приводу пошуку в сесійній залі 300 голосів.
«Те, що робила Конституційна комісія навряд чи можна назвати широким громадським обговоренням. Це більше було схоже на лекції чи демонстрації того, що зроблено з намаганням переконати народ, що це саме те, що йому потрібно. І от після трагічного голосування за децентралізацію з’явилася ініціатива президента проводити справжні громадські обговорення. Я думаю, що воно мало б бути до того, як з’явився напрацьований текст», – оцінив процес підготовки реформи експерт Реанімаційного пакету реформ, а в минулому суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков.
Наразі ж рівень довіри до української судової системи складає катастрофічних 5%. За останній час в Україні було ухвалено три закони, за якими судова система повинна була б очиститися: «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», «Про очищення влади» та «Про забезпечення права на справедливий суд». Однак у порядку, передбаченому цими законами, досі не звільнено жодного судді.
У випадку ж зриву люстрації і цього разу, голова комітету з питань протидії корупції, депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв вже пригрозив президенту повстанням і «судами Лінча».
Основні пропозиції робочої групи Конституційної комісії з питань правосуддя:
– підвищити мінімальний віковий ценз судді з 25 до 30 років;
– скасування випробувального терміну на посаді судді (суддя призначається одразу безстроково);
– скасування поняття «порушення присяги» як підстави для звільнення судді;
– окреме фінансування кожного суду з бюджету України, розробкою якого будуть займатися не чиновники Міністерства юстиції, а представники судової влади;
– визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду;
– визначені функції захисту та обвинувачення;
– перехід до 3-ланкової системи загальних адміністративних судів (місцеві суди – апеляційні – Верховний суд);
– призначати суддів буде президент за зверненням Вищої ради юстиції;
– більша половина членів ВРЮ призначається суддями, а кількість членів зменшиться до 19. Крім того, назву Вища рада юстиції пропонується змінити на Вища рада правосуддя;
– ні генеральний прокурор, ні міністр юстиції не входитимуть до склади ВРЮ, як це є сьогодні;
– в розділ «Правосуддя» також пропонується внести вказівку на гарантії професійної діяльності адвокатів.