25 жовтня поляки оберуть новий парламент. Чи зміняться відносини з Україною?

Варшава – У Польщі сподіваються змін у парламенті. За даними різних опитувань громадської думки, у виборчих перегонах впевнено лідирує опозиційна до нинішньої польської влади консервативна партія «Право і справедливість». Її підтримують 37 відсотків опитаних. У свою чергу, за правоцентристську «Громадянську платформу», яка керує Польщею з 2007 року, збираються проголосувати 23 відсотки опитаних. Крім того, вперше до польського Сейму можуть пройти популістські політсили, які використовують антиукраїнську риторику. Як результати недільних виборів можуть вплинути на польсько-українські відносини? Польські експерти вважають, що незалежно від того, хто переможе на виборах, Варшава й надалі підтримуватиме Київ, але ставитиме перед ним певні вимоги.

Анджей Шептицький, політог з Варшавського університету, каже, що ймовірність зміни правлячої у Польщі сили дуже висока. На його думку, негативний вплив на польсько-українські відносини може мати політична розпорошеність нового Сейму. Шептицький пояснює, що за прогнозами соціологів, до польського парламенту можуть увійти 7-8 партій дуже різної політичної спрямованості. Якщо так станеться, каже він, то це буде найбільш розділений Сейм за останні майже 20 років. А це, пояснює соціолог, може ускладнити процес створення правлячої коаліції. Тому в польській політиці можуть відбутись певні несподіванки, зокрема і у ставленні до України.

Негативно вплинула б на польсько-українські взаємини й така ситуація, пояснює Шептицький, за якої президент і уряд Польщі представляли б ворогуючі між собою політичні табори. Це може статися, якщо парламентську більшість створюватиме партія «Громадянська платформа». Обраний навесні цього року президент Анджей Дуда – вихідець із опозиційної політсили «Право і справедливість». За такого розподілу влади, вважає Шептицький, питання України може стати елементом внутрішьої політичної гри, що було б не на користь польсько-українським відносинам.

Чому президент Дуда уникає розмов про Україну?

Анджей Шептицький припускає, що незалежно від того, хто саме формуватиме правлячу коаліцію, відносини Польщі з Україною ввійдуть у нову фазу. Політолог пояснює: «У польсько-українських відносинах нагромадилося чимало проблем. Між іншим, такою проблемою для польського політикуму є українські так звані «історичні закони». Деякі з них зробили фатальне враження у Польщі, однозначно фатальне. Якщо взяти до уваги найбільш вірогідний розвиток подій у Польщі, тобто прихід до влади партії «Право і справедливість», то варто нагадати, що президент Анджей Дуда, який представляє цю партію у польській владі, впродовж останніх місяців послідовно уникав теми України. Він говорив про російську загрозу, коли був в Естонії, та українська проблематика у його діяльності опинилася так би мовити в тіні. Можливо, це зумовлене тим, що саме тривала парламентська виборча кампанія, а частина електорату «Права і справедливості», відверто кажучи, не є проукраїнською. Тож відкритим залишається питання про те, чи зміниться це після виборів. Однозначної відповіді у мене поки що немає».

Водночас, зазначає Шептицький, політики з «Права і справедливості» запевняють, що після їхнього приходу до влади, польська політика щодо України не зміниться. Так кажуть навіть ті партійці, яких вважають кандидатами на посаду міністра закордонних справ.

«Та з іншого боку, серед рядових прихильників цієї партії не бракує антиукраїнських настроїв, що спричинено пам’яттю про Волинь, побоюваннями щодо імігрантів та іншими чинниками», – додає політолог.

Якщо у східній політиці Польщі будуть зміни, то вони стосуватимуться Росії

Ян Пєкло, голова Фонду польсько-української співпраці ПАУСІ твердить, що у Польщі та України надто багато спільних інтересів, аби після недільних виборів у відносинах держав щось істотно змінилося.

«Безпечна демократична Україна – це гарантія миру на східних кордонах ЄС і Польщі. Якщо ми не будемо підтримувати українців, то отримаємо найгірший «подарунок» у новітній історії Польщі – зону балагану, хаосу, або другу Білорусь на східному кордоні нашої держави»,– розмірковує Пєкло.

За словами Пєкло, було б добре, якби Польща реалізувала понадпартійну стабільну політику щодо України, яка не мінялася б разом із зміною партії влади.

«Є певний шанс, що саме так і буде. Це обіцяв президент Анджей Дуда, коли вступав на свою посаду. Він говорив, що не бачить необхідності змінювати польську східну політику, натомість сказав, що її потрібно скоригувати», – каже Пєкло.

Він не виключає, що коригування східної політики Польщі може стосуватися Росії.

«У випадку перемоги на парламентських виборах партії «Право і справедливість», сформований цією партією уряд намагатиметься повернути до Польщі рештки розбитого у смоленській катастрофі літака, в якому загинув президент Лех Качинський. Тож може дійти до певного загострення польсько-російських відносин, що не є новиною, бо вони й без того погані», – зауважив експерт.

Пєкло не виключає такої можливості, що створюючи більшість у парламенті, «Право і справедливість» запропонує увійти до коаліції політикам-популістам з комітету «Кукіз-15» (рух, створений рок-музикантом Павлом Кукізом – ред.). За даними опитувань, цей комітет має майже 6% підтримки серед виборців. Ян Пєкло нагадує, що політики з оточення Павла Кукіза використовували у своїх виступах антиукраїнську риторику. Якщо ці люди повторюватимуть такі думки з трибуни Сейму, розмірковує Пєкло, то це матиме негативний резонанс в Україні. Проте, переконаний експерт, сама партія «Право і справедливість» зберігатиме дотеперішній курс Польщі щодо України.

Відносини двох країн більшою мірою залежатимуть від ініціатив України

У тому, що в Польщі можливі тільки два варіанти створення парламентської більшості, переконаний Павел Залевський, співголова Польсько-українського форуму. Він говорить: «Є дві можливості. Або «Право і справедливість» створить правлячу коаліцію, або «Громадянська платформа». Інших варіантів нема. Беручи до уваги стратегічні концепції цих двох партій, нема підстав говорити про якісь ймовірні значні зміни упольській закордонній політиці після виборів».

Утім, наголошує Залевський, дуже багато у відносинах двох держав залежатиме від української сторони.

«Українські політики звикли вважати, що поляки зобов’язані їх підтримувати, і що в Польщі вони завжди знайдуть розуміння для своїх концепцій. Очевидно, польсько-українські відносини для нас важливі, та якщо Україна хоче переконати поляків у своїй пріоритетності, то потрібно показати, яка від цього вигода. От, скажімо, реалізовуватиметься в Україні низка великих проектів. То може партнерами у цих проектах мали би бути польські фірми?», – запитує Залевський.

За словами експерта, на сьогодні прихильні до України польські діячі мають у своїх руках замало аргументів для того, аби переконувати політиків у тому, що співпраця з українцями може бути взаємовигідною.

Залевський, як і Шептицький, вважає, що перепоною для поглиблення співпраці між Польщею та Україною можуть бути ухвалені Верховною Радою так звані «історичні закони». У Польщі дуже негативно сприйняли запис в одному з цих законів, де йдеться про оцінку діяльності УПА.

«Поляки пам’ятають, що ці закони були ухвалені саме в той день, коли у Верховній Раді України виступав президент Броніслав Коморовський, який увесь свій авторитет вклав у справу покращення польсько-українських відносин. На жаль, український парламент, ухвалюючи такі закони в день візиту Коморовського, повів себе неадекватно до ситуації. Словом, є сумний досвід Коморовського, який показує, чим закінчується польська політика щодо України, яка не ставить перед українською стороною жодних вимог», – розповідає Залевський.

Експерт наголошує: те, якими будуть польсько-українські відносини у найближчому майбутньому, значною мірою залежатиме від ініціатив української сторони.