Чому у Польщі не бояться «українського» поліомієліту?

Варшава – У Польщі знають про недавні випадки захворювання на поліомієліт в Україні і уважно стежать за розвитком подій. Цією ситуацією зацікавилися не тільки польські санітарні служби, але й пересічні поляки, адже щороку до Польщі з України приїжджають сотні тисяч українських заробітчан. Утім, варшавські епідеміологи кажуть, що реальних підстав для паніки у поляків немає, адже 99 відстоків громадян Польщі вакциновані проти грізної хвороби. Як польським медикам вдалося досягнути одного з найвищих показників вакцинанції у Європі й тим самим захистити населення країни від поширення cмертносних епідемій?

Чому у Польщі не бояться «українського» поліомієліту?

Івона Парадовська-Станкевич, польський державний консультант з питань епідеміології, каже, що в Польщі знають про випадки зараження поліoмієлітом на українському Закарпатті. За її словами, коли ця новина потрапила в польскі ЗМІ, деякі поляки занервували, мовляв, Україна, де з’явилися хворі на небезпечну інфекційну хворобу, дуже близько до Польщі.

Епідеміолог пояснює: «Очевидно, люди занепокоїлися з огляду на те, що Україна – це безпосередній сусід Польщі. А також, зважаючи на те, що багато людей з України подорожує до Польщі. Тому, коли у нас дізналися, що в сусідній країні є випадки зараженння поліомілієтом, дехто злякався, оскільки в Польщі поліомієліт подолано багато років тому, а ті, хто колись ним перехворів, нині є літніми людьмии. Багато поляків про цю хворобу взагалі забули».

Проте, наголошує Парадовська-Станкевич, українська новина не надто стривожила польських епідеміологів. За її словами, у Польщі здійснюється програма масової вакцинації дітей проти небезпечних хвороб, а також ведеться постійний моніторинг стану імунізації проти поліомієліту. Парадовська-Станкевич наголошує: «Рівень вакцинації польського населення проти поліомієліту дуже високий, у масштабах країни він сягає 99,1 відсотка, тож це дає нам відчуття безпеки».

Якщо батьки не вакцинують дітей – їх штрафують

Ян Бондар, речник Головного санітарного інспектора Польщі, додає, що Польща – лідер серед європейських країн за рівнем імунізації проти інфекційних хворіб. За його словами, в Польщі не поширилася, так би мовити, мода не вакцинувати дітей, так як це є в деяких країнах світу. За словами Бондара, у Польщі в кожній віковій групі відсоток шеплень проти небезпечних хвороб – понад 95. Він пояснює, що такі високі показники – це результат польської державної політики у сфері охорони здоров’я.

Річ у тім, каже Бондар, що щеплення, які фінансує держава, а так є у випадку з поліомієлітом – обов’язкові. Як пояснює речник санітарної інспекції, це випливає з польського «Закону про подолання заразних хвороб». Тому державні органи уважно стежать за тим, чи батьки дотримуються цієї вимоги. Тих батьків, які не вакцинують своїх дітей, карають дошкульними штрафами. Згідно з польським законодавством, дитині, яка не має обов’язкових щеплень, не можна заборонити відвідувати дошкільні та шкільні заклади. Та це не означає, що держава не реагуватиме на таку ситуацію.

«Лікар, який має серед своїх підопічних сім’ю, де батьки не хочуть вакцинувати дитину, зобов’язаний повідомити про це санітарному інспектору, – пояснює Бондар. – Той, у свою чергу, мусить надіслати батькам листа прo обов’язковість вакцинації, а якщо це не допомогло, то санінспeктор ще раз нагадує сім’ї про цей обов’язок. Якщо батьки й далі не реагують, тоді розпочинається процедура так званого адміністративного примушування. Впертих батьків карають штрафом у розмірі кількасот злотих. Це не надто великий штраф, але ним можна карати аж до досягнення мети, тобто багаторазово. Очевидно, що деякі батьки звертаються до судів, і тоді починаються судові розгляди цих справ. Минулого року у Польщі було 12 тисяч нещеплених дітей проти різних хвороб, але ж у Польщі в середньому щороку народжується 360 тисяч дітей, тож це дуже незначний відсоток».

Польський виклик на щеплення проти правця і дифтерії

Ян Бондар каже, що обов’язковій вакцинації підлягають усі, хто живе на території Польщі на тривалий час, тобто терміном понад три місяці. Інакше кажучи, якщо до Польщі приїде сім’я з України, то у встановлені терміни дитині з такої сім’ї повинні зробити щеплення проти того ж таки поліомієліту. Звісно, за умови, якщо її раніше не вакцинували.

Речник санітарного інспектора говорить, що предстаники громадських рухів, які виступають проти обов’язкової імунізації, критикують польську державу, звинувачують її в аторитаризмі. Утім, наголошує Бондар, у спірних ситуаціях суди підтримують державну політику щодо вакцинації дітей.

Вакцинації нема альтернативи, вважають ті, хто перехворів на поліомієліт

У тому, що така жорстка позиція польської держави виправдана, переконаний Ґжеґож Дубанєвіч, голова товариства «Поліо-Польща». Ця організація об’єднує людей, які перехворіли на поліомієліт. Здебільшого, це вже немолоді люди, які заразилися ще дітьми, та важкі наслідки хвороби відчувають дотепер.

Сам Ґжеґож захворів у 1958 році, тобто тоді, коли у Польщі востаннє був спалах цієї грізної хвороби, яка калічить людину на все життя. Дубанєвіч у своїх міркуваннях про вакцинацію проти поліомієліту категоричний. «Вакцинувати чи не вакцинувати? Треба робити щеплення, бо це очевидно, що саме вакцинацією вдалося обмежити ареал поширення цієї хвороби та покласти край її епідемії у багатьох країнах світу».

Голова товариства «Поліо-Польща» каже, що батькам, які мають сумніви щодо необхідності імунізації дітей, варто б ознайомитися з важкою щоденністю тих дорослих, які дітьми не були вакциновані і захворіли на поліомієліт. Їхнє виснажливе змагання з наслідками дитячої хвороби триває усе життя.