Третина закарпатців не визначилась із виборчими симпатіями

558 кандидатів на 36 місць в Ужгородській міськраді. 23 охочих стати мером обласного центру, частина з яких – однофамільці. Подібні співвідношення кандидатів та вільних місць щодо районних рад. При такій кількості майже третина жителів із вибором не визначилася, стверджують соціологи. Громадські активісти, які моніторять ситуацію на Закарпатті, переконані: незважаючи на перманентні вибори в Україні, підготовка членів комісій невисока, а чорний піар від партій тільки набирає обертів.

Третина закарпатців не визначилась із виборчими симпатіями

До обласної ради Закарпаття планує потрапити 16 політичних сил. Деякі з них місцеві жителі чують чи не вперше. Якщо «Укроп», «Відродження» та «Наш край» ще якось встигли заявити про себе зовнішньою та телерекламою, то такі структури як «За права людини», «Зелена планета», «Спільна дія» навіть не викликають жодних асоціацій.

З іншого боку, вагома частка у більш-менш відомих закарпатцю політичних брендах – прізвища, які ні про що не свідчать. Взявши для себе гасло: «Оновимо владу повністю», місцеві політичні лідери не договорюють іншу частину – як буде виглядати склад цієї нової влади вже після виборів, і чи розуміють «свіжі» кандидати свою роль у місцевому самоврядуванні?

Партії в області не переймаються розбудовою осередків

«Специфіка Закарпатської області полягає у тому, що політичні партії у нас не розбудовують місцеві осередки. Тому і вибори відбуваються сьогодні за таким форматом: багато кандидатів невідомі, – каже Маріанна Колодій, соціолог, керівник Закарпатського обласного центру ґендерної освіти при УжНУ. – На сьогодні багато людей перебувають у стані невизначеності. Ми робили соціологічні заміри наприкінці серпня – 38% тих, хто не визначився. Пройшло два місяці – сьогодні таких 35%. Це говорить про те, що основна частина людей буде визначатися вже на виборчих дільницях. Ризик у тому, що вибір буде напівсвідомий, ситуативний, зроблений людиною під впливом емоцій. Це стосується як виборів міських голів, селищних, так і депутатів. Ризик також у тому, що велика кількість людей не прийде голосувати. Маємо прогнози, що ці вибори матимуть найнижчу явку. Бо люди заплуталися у виборі кандидата. Хоча, як правило, населення зацікавлене брати участь у місцевих виборах, тому що обирає місцевих представників. Є таке правило у політології: якщо кандидат бере участь у місцевих виборах, то він повинен постукати у кожні двері. На сьогодні цього не відбувається. Максимум стукає у двері той представник партії, який розносить агітаційні матеріали».

Експерти зауважують: ця кампанія проводиться в умовах війни гібридної, де питання місцевого самоврядування лежить надто гостро.

«Навколо цього і ведуться дискусії і торгівля: автономізація чи ні, спецстатус регіону тощо. І ці вибори так чи інакше цю тему зачіпають. Закарпаття – той особливий регіон на заході України, який також відрізнявся регіональною специфікою, – коментує Віктор Пащенко, соціолог, директор Закарпатського інституту політичних досліджень. – Це бачимо і на цих виборах, де серед лідерів перегонів є і суто закарпатська партія, яка в рамках України не є потужною і популярною, але в рамках Закарпаття на сьогодні домінує в облраді, районних радах. Є ще тема русинства, навколо якої політичні партії намагаються спекулювати та отримувати дивіденди. Це є особливий регіон і завдяки історії, специфічному географічному розташуванню, ментальності, ресурсам».

Хто ці люди?

Політичні партії на Закарпатті не зовсім чесні з виборцем і в контексті відкритості списків.

«Перша п’ятірка – чиста у всіх партіях, – запевняє Федір Шандор, соціолог, професор. – З тим, що далі, ознайомимося вже після самих виборів. Також додам, що зараз більшість партій йде під тим гаслом, яке озвучив колись Вацлав Гавел: «Краще 5 років помилок із молодими, ніж 50 років саботажу зі старими». Але хотілося б, щоб молоді люди, які мають намір стати елітою нації, не були «вбиті» протягом наступних двох років іміджево, психологічно, соціально і потім перехотіли йти на наступні вибори. Хочеться, щоб всі зупинилися і зробили переоцінку по-справжньому».

Проте, звісно, продовжити свої депутатські повноваження планує значна частка нинішнього депутатського складу. При цьому підлаштовуються під різні партійні бренди не тільки колишні регіонали, легко міняють свої політичні погляди здавалося б вірні партійним ідеям представники «Батьківщини». Адже у провладної «Солідарності» шанси на Закарпатті сьогодні значно вищі. Чи то члени «Народного фронту», які балотуються від «Радикальної партії Олега Ляшка». Кількість претендентів з попередньої політичної еліти значна, і вони змушені шукати десь собі політичного притулку.

Не менш заплутаною виглядає ситуація з претендентами на посаду міського голови Ужгорода. Ще жодна виборча кампанія у місті не проходила з такою кількістю клонів. Два Андріїви, два Качури, два Чубірка та один Чубірко, два Щадея (при цьому справжній Щадей, який встиг трохи покерувати містом під час Революції гідності, не реєструвався) з 23 зареєстрованих кандидатів. Хоча, як зазначають експерти, така маніпуляція здатна «відтягти» тільки 1-1,5% від справжнього кандидата, ці кілька сотень голосів при такому відсотку невизначеності можуть попсувати гумор реальним кандидатам.

Ребрендинг та партійні клони

Клонуються на цих виборах, на думку політолога Віктора Пащенка, не тільки кандидати. Деякі партійні проекти на Закарпатті – клони масштабніших політичних сил.

«Ця загальна тенденція політично на цих виборах виражається у протистоянні головних політичних суперників: пропрезидентської партії «Солідарність», яка орієнтується переважно на Київ, звідти отримують фінанси, організаційну підтримку, кадри (Москаль, який із собою привів людей і команду). Їм протистоїть місцева сила «Єдиний центр», яка спирається на місцевий ресурс та бізнес. Це такий політичних контекст протистояння. Навколо цього особливо партія влади намагається створити таку ситуацію заплутану. От проект «Наш край» для того, щоб вирвати виборця, який орієнтований на місцеві настрої, і переправити у «Наш край». Якщо подивитися персональний склад, то там люди, які завжди були лояльними до влади, незважаючи до якої. Партія «Відродження» – аналогічний клон. Люди, які голосували за Партію регіонів нікуди не поділися. Якщо судити за персональним складом, це абсолютна більшість тих, хто був близький до Партії регіонів і намагаються зробити ребрендинг. А створення подібних партій ослабило Опозиційний блок (до якого подалися колишні регіонали). Третій приклад – це «Європейська партія» в Ужгороді, це просто комерційний проект. Під нею нема жодної ідеології, принципів, цілей. Просто шлях пройти у міську раду», – додає соціолог.

За словами Віктора Пащенка, на цьому тлі загальноукраїнські партії, традиційно парламентські, не мають на Закарпатті такої підтримки, як загалом по Україні. Зокрема це «Батьківщина», «Опозиційний блок», «Самопоміч», «Свобода» чи «Радикальна партія». Більші шанси у «Солідарності», «Єдиного центру», КМКС – партії місцевих угорців, яка об’єдналась на цих виборах з іншою партією угорців. І велика когорта партій, які на межі оцього прохідного бар’єру. Самостійної ролі у новому складі ради вони також не будуть відігравати, вважає експерт. Бо якщо і пройдуть, то це будуть мізерні фракції по 3-4 особи.

Як щодо чесної боротьби та дотримання законодавства? Грішать всі: починаючи від білбордів та рекламної продукції без вихідних даних, розміщення агітації у невстановлених місцях до прихованого підкупу у вигляді майданчиків та роздачі молочних сепараторів аж до відвертої пропозиції оплатити голос та поширення чорнухи проти конкурентів.

Політична карикатура Олексія Кустовського

На одну ужгородську залатану дорогу за останній місяць припадає щонайменше три кандидати, які запевняють: дякувати виборці повинні саме їм. Почистили русло річки Уж, обрізали сотні дерев, терміново закатали в асфальт вулиці, що не ремонтувалися роками. Навіть доклали надзусиль, аби запустити в обласному центрі цілодобове постачання води. Тепер у будинках ужгородців періодично псуються труби та сантехніка: комунікації за десятиліття відвикли від постійного тиску води.