Тяжкий «безвізовий день» у Верховній Раді

Із великим скрипом народні депутати проголосували у першому читанні за пакет законопроектів, які потрібні для лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Зокрема йдеться про норми щодо фінансування політичних партій з державного бюджету, накладення арешту на майно в разі виникнення корупційних ризиків, а також – створення Нацагентства, яке розшукуватиме активи, здобуті корупційним шляхом.

Тяжкий «безвізовий день» у Верховній Раді

Мотивувати депутатів проголосувати за пакет із шести урядових законопроектів, які потрібні для введення безвізового режиму з Євросоюзом, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк почав ще напередодні на засіданні уряду.

Арсеній Яценюк

«Ті, які не проголосують за ці закони, вважаю, повинні бути позбавлені дипломатичних паспортів і будуть разом із громадянами України стояти в чергах і отримувати візи на загальних підставах», – пригрозив він.

І вже у четвер, у сесійній парламентській залі, прем’єр продовжував проводити лінію про те, що відмова від голосування означатиме підтримку корупції і небажання йти у Європу. Активно вторували Яценюку й міністри юстиції та соціальної політики.

«Наше спільне завдання – ухвалити всі закони, завершити всі технічні процедури і не дати жодного шансу звинуватити Україну в тому, що ми не виконали ту чи іншу технічну процедуру чи той чи інший критерій, який є передумовою для запровадження безвізового режиму», – не вгавав глава уряду.

Але такі вмовляння не подіяли на «Батьківщину», «Самопоміч» та «Радикальну партію». Спротив у депутатів щодо пропонованих урядом законопроектів проявився одразу перед голосуванням перших двох із них, що стосувались арешту та конфіскації майна, отриманого корупційним шляхом. Представники більшості фракцій звинувачували уряд у непрофесійній підготовці законопроектів.

Олена Сотник

«Припиніть маніпулювати і підмінювати поняття. Європейський союз вимагає в нас не ухвалення законів, а вимагає виконання і результатів. Тому те, що ми ухвалимо закони, не означатиме для ЄС, що Україна готова до безвізового режиму. Що ж стосується безпосередньо даного закону, то якщо він безграмотний, то він безграмотний», – обурливо опонувала депутат від «Самопомочі» Олена Сотник.

Схоже несприйняття стосувалось і законопроектів щодо уточнення підслідності органів досудового слідства (у Служби безпеки забирають право проводити досудове розслідування у будь-яких справах, які не стосуються питань національної безпеки та тероризму), а також створення Національного агентства, що займатиметься поверненням активів, отриманих корупційним шляхом.

«Законопроект створювався на чітку вимогу п’ятого звіту моніторингової місії Європейської комісії, де було чітко сказано, що Україна має створити незалежну агенцію по пошуку і управлінню активами. Хочу розвіяти побоювання депутатів про те, що орган буде підзвітний Мін’юсту, він підпорядкований Кабінету міністрів. Також цей орган не буде додатковим правоохоронним органом. Він допомагатиме слідчим», – пояснював міністр юстиції Павло Петренко.

За документ проголосували 237 депутатів, але за умови скасування норми про спеціальний фонд у розмірі 25% від конфіскованого майна, який за окремими репліками може піти на зарплату чи премії чиновникам агентства.

Не поспішали депутати погодитись і на фінансування партій із державного бюджету. Цей законопроект голосували у другому читанні, втім компроміс шукали у численних поправках.

«Цей закон нарешті розірве зв’язок між олігархами та політичною системою і цей закон передбачає, що фінансувати партії будуть українські громадяни. Випереджаючи невдоволеність, скажу, що в середньому на місяць український громадянин буде виділяти 80 копійок на місяць на всі політичні партії. Думаю це невелика ціна за те, щоб була демократія, а олігархи не грабували бюджет через своїх політичних сателітів», – зазначив автор законопроекту депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко.

Іміджеве питання?

Поспіх із ухваленням пакету законопроектів зумовлений тим, що 20 жовтня оцінювальна місія Європейського союзу повинна написати проміжний звіт щодо виконання Україною плану щодо лібералізації візового режиму. Підготувати фінальний звіт її експерти повинні до середини грудня.

Втім, попри важливість виконання умов як для Євросоюзу, так і в першу чергу для України, питання безвізового режиму більше іміджеве, вважає директор центру досліджень міжнародних відносин Микола Капітоненко.

«Насправді це питання іміджу, це питання символічне, оскільки ми стверджували про те, що ми – Європа і, звичайно, отримання безвізового режиму буде доводити це, частково принаймні», – вважає експерт.

Разом із тим, ситуація з біженцями в Європейському союзі не додає впевненості в ухваленні рішення про безвізовий режим для України. Адже, за словами експертів, для отримання безвізового режиму з Євросоюзом Україна повинна забезпечити реалізацію двох умов: виконати технічні умови Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ) і переконати країни ЄС, що українсько-російський конфлікт і спричинена ним війна на Донбасі не призведуть до подальшого наростання потоку біженців із України в ЄС.

Втім, попри це українське МЗС як і раніше розраховує на рішення Європейського союзу про введення безвізового режиму з Україною в 2016 році.

Тим часом у листопаді виповниться 5 років з моменту, як Україна почала процес виконання Плану дій з візової лібералізації.