Страсбург – У четвер, 1 жовтня, на сесії у ПАРЄ засудили незаконні досудові ув’язнення у Росії, що стосується і справ Савченко, Сенцова та інших українців. Напередодні ж у Раді Європи відбувся «Кримський день» – заходи, присвячені ситуації у Криму. У рамках заходу пройшов «круглий стіл» «Права людини в окупованому Криму», фотовиставка «Боротьба крізь століття» і культурна програма за участю відомих кримських артистів. Про нагадування щодо українських політичних в’язнів, мету «Кримського дня» та причини відставки доповідача із питань України, француза Жан-Клода Міньйона в інтерв’ю Радіо Свобода розповів Володимир Ар’єв, голова української делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.
Your browser doesn’t support HTML5
Як ПАРЄ прожила «Кримський день»?
– На сьогоднішній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи була ухвалена резолюція, яка зазначає: досудові затримання можуть застосовуватися, як крайній засіб. Чи торкається вона й українських політичних в’язнів, утримуваних у Росії, – Савченко, Сенцова, Кольченка та інших?
Володимир Ар’єв
– Сьогоднішня резолюція стосується здебільшого ситуації із попередніми затриманнями у Російській Федерації, Грузії і Туреччині. Там було небагато посилань на конкретні заходи, але те, що це напряму стосується й визначення справ Савченко та інших наших політв’язнів у Росії – це однозначно.
– Наскільки подібні документи від Ради Європи можуть вплинути на їхні долі?
– Одна резолюція, чи один виступ особливо вплинути насправді не можуть, але сукупність подій, зокрема, резолюції Європарламенту, американського Конгресу й багатьох інших організацій, включно із Радою Європи, де буде ухвалена доповідь по моніторингу, де буде й питання Надії Савченко, – всі ці речі рано чи пізно дадуть ефект.
– Круглий стіл щодо порушень прав людини на анексованому Кримському півострові, фотовиставка на тему проблем кримських татар і культурно-мистецьке шоу за їхньої участі – все це відбулося у рамках так званого «Кримського дня» у ПАРЄ. Що Ви, як організатор, хотіли донести до європейських партнерів?
– Найголовніша мета – показати, що ми своїх не кидаємо, і що до кінця підтримуватимемо кримських татар у боротьбі за Батьківщину. І що вони, відповідно, підтримують повернення Криму з окупації – до складу України. Наша єдність, яка найкраще доводиться до людей через культурні заходи, була продемонстрована всім членам ПАРЄ. Всім цей день сподобався і, сподіваюсь, це матиме свій вплив на подальше ухвалення рішень.
– Ви маєте на увазі майбутній розгляд щодо продовження санкцій щодо делегації Росії на січневій сесії ПАРЄ?
Буде ухвалюватися питання щодо подальшого позбавлення повноважень російської делегації в ПАРЄ через окупацію Криму
– Там буде ухвалюватися питання щодо подальшого позбавлення повноважень російської делегації в ПАРЄ через окупацію Криму. А саме кримське питання, чи проблема політв’язнів, чи питання, пов’язані з окупацією Донбасу, – всі ці теми підіймаються тут постійно.
– Чи не відволікають увагу від України, скажімо, проблема міграції або російської ролі в Сирії, які наразі заполонили всі думки основних столиць Європи?
– Питання міграції не замінило «українського питання», яке продовжує достатньо активно обговорюватися, і ми в них, звичайно, беремо участь.
– Стало відомо, що Жан-Клод Міньйон, колишній голова ПАРЄ, відмовився від місії співдоповідача з українського питання – подав у відставку. Цей французький політик, судячи з його мікроблогу Twitter, якоюсь мірою симпатизує Москві, зокрема у «сирійському питанні». Що стало причиною такого кроку?
– Гадаю, краще б це пояснив він сам. Ми, принаймні, ніяких пояснень від нього не отримали. Я можу уявити, що на цей крок вплинуло те, що група Європейської народної партії напередодні не проголосувала за те, щоб він балотувався на посаду президента Асамблеї.
– Кого ми можемо побачити на його місці, чи є вже кандидати?
– Наразі висунутий групою Європейської народної партії Аксель Фішер, голова німецької делегації, але його кандидатуру ще має затвердити Моніторинговий комітет ПАРЄ.