В Україні триває процес створення об’єднаних територіальних громад – їх уже 180, змінюється система наповнення місцевих бюджетів – на їхню користь перерозподілені деякі податки. Такими є перші адміністративні зміни в частині оголошеної децентралізації влади. Про те, як рухається в Україні ця реформа, Радіо Свобода поспілкувалось із експертом Асоціації міст України Олександром Слобожаном. Ми запитали його, наскільки те, що робить нині влада, відповідає суті терміну «децентралізація».
– Це відповідає і запиту, і суті децентралізації. Добре, що уряд продовжує ту лінію, яка була взята. Проблема полягає в одному: у нас є запит, як на тій картинці: чи хтось хоче змін? Всі піднімають руки. Чи хтось хоче мінятися? Жодної руки. Тобто, коли кажуть, що у нас повільні темпи реформи, ніхто не бачить зсередини той спротив, який доводиться долати для проведення незначних, як для європейців, речей, але які перешкоджають переходу на новий етап.
– Опираються громадяни чи державні службовці?
Мають бути оновлені кадри
– В першу чергу це стосується небажання бюрократичного апарату. Якщо ми беремо низову ланку апарату, вони звикли працювати по-старому. Тому ми розглядаємо – як реформу номер один – реформу публічної служби. Це мають бути оновлені кадри, які мають бути, треба говорити чесно, дуже добре фінансово забезпечені.
Олександр Слобожан
Наступний момент – політичний. Деякі політичні сили, які намагаються реваншувати, не хочуть підтримувати це із двох причин. По-перше, на цьому дуже легко розіграти електоральну карту: говорити, що буде погано, ви нічого не очікуйте, і на цьому здобувати голоси. По-друге, якщо це зробить, наприклад, чинна влада, то потім, зрозуміло, всі успіхи дістануться їй, і вона «застовпить місце». І це на всіх рівнях – починаючи з деяких міністерств, з найвищої ланки, і закінчуючи на рівні місцевих державних адміністрацій, керівники яких не розуміють цей процес і бояться тільки за свої посади.
Профільні міністерства цього не хочуть робити, кажуть, що це складно. На них постійно треба робити тиск
Щодо центрального рівня, у нас визначено, що ми маємо зробити прозорими і зрозумілими для кожного державні соціальні стандарти в кожній сфері – щоб громадянин знав, скільки коштують послуги в освіті, в охороні здоров’я. Вони мають бути, по-перше, дуже простими, по-друге, обґрунтованими, і має бути прив’язка до якості послуг. От профільні міністерства цього не хочуть робити, кажуть, що це складно. На них постійно треба робити тиск, щоб якийсь наказ переформатувати, просто інстурктивний наказ.
Яскравий приклад – уряд подав законопроект про децентралізацію Держархбудінспекції (ДАБІ). Закон був ухвалений у парламенті, дуже складно він проходив, лобі будівельників його не хотіло пропускати. Було ще лобі управлінців, різноманітних проектних інститутів, які на цих питаннях раніше «сиділи». Закон вже ухвалений. Після цього дуже швидко віце-прем’єр вніс купу постанов, які були затверджені урядом, і почався етап, коли на місцях мали це виконувати. І обласний рівень почав до нас звертатися: не спішіть це робити, ми ще не знаєм, як робити (тому що багато міст вже почали це самі робити, виходячи з власних фінансових і кадрових ресурсів). Спротив, тому що ламаються старі схеми, немає вже цієї вертикалі, як в Аладдіна, коли ти мисочку золотих насипав, пересипав – і щось там лишилося.
– Ще за часів попередньої влади було скасоване БТІ, але коли тепер люди ходять реєструвати перебудови до управлінь Мін’юсту, там відбувається те ж саме: повернення документів по десятку разів.
– Це і є момент реформування публічної служби, він дуже важливий. Щоб прийшли професіонали, віддані справі, які високооплачувані.
– Змінювати кадри – це просто рекомендація експертів чи вже затверджений курс?
Європейці готові підтримати нас, щоб забезпечити цей процес реформування саме в матеріальному плані – оновлення кадрового складу, який отримував би достойну зарплатню
– Ні, це курс. По-перше, концепція реформування це передбачає, це один з блоків. По-друге, пакет законодавчих змін, який поданий і ведеться урядом у парламенті, теж передбачає ці два закони, вони вже пройшли перше читання. В парламенті було подано 1600 правок до одного закону, 5 робочих груп працювали – він поки що не на виході. Європейці готові підтримати нас, щоб забезпечити цей процес реформування саме в матеріальному плані – оновлення кадрового складу, який отримував би достойну зарплатню.
– Чи суспільство, яке звикло до корупції, готове до децентралізації? Чи немає ризику, що, коли ви передаєте повноваження людям, вони не зацікавлені користуватися цим, тому що звикли підгодовувати систему?
– Запит на це є. Всі соціологічні дослідження, які ми проводили, показували, що громадяни звикли більше довіряти місцевій владі, тому що вони певним чином її знають, ніж центральній. Раніше як була побудована система (і що ми намагаємось зламати)? Завжди чиновник міг сказати: це не моє рішення, це мені так в Києві сказали. І громадянин звик, що є певна вертикаль, «око цареве». Зараз ти маєш ресурси і відповідаєш за ці повноваження.
Не можна буде сказати: мені заборонили в облдержадміністрації, в парламенті, в уряді або в Адміністрації президента. Це ваша відповідальність, тобто це легше проконтролювати
Це буде стимулювати до чого: по-перше, право на помилку. Якщо орган на місці ухвалив якесь рішення, яке не відповідає інтересам (громади – ред.), а поряд орган ухвалив зовсім інше рішення, а люди між собою спілкуються, бачать, що тут, наприклад, з податку на нерухоме майно в них будується дорога, а тут не будується – у них виникне питання, чому так? Не можна буде сказати: мені заборонили в облдержадміністрації, в парламенті, в уряді або в Адміністрації президента. Це ваша відповідальність, тобто це легше проконтролювати.
Раніше у людей було розчарування, бо вони розуміли, що на той великий рівень вони не можуть ніяк вплинути, тільки один раз на виборах. Якщо я буду відчувати, що мій прихід на якусь комісію чи моє звернення дає результат, то… «апетит приходить під час їжі».
– Під час кампанії з місцевих виборів політологи помітили, що агітація кандидатів здебільшого будується на загальнодержавних, а не на місцевих гаслах. Чому?
– Насправді, це є так. В багатьох політичних партій немає розуміння суті місцевої демократії. Завдання органу місцевого самоврядування – вирішувати питання місцевого значення і відповідати за якість послуг, які надаються громадянину. Не його завдання – відповідати за обороноздатність країни, відповідати, яка буде армія – контрактна або загальна, не його завдання – відповідати за загальнодержавні податки і тарифну політику, яка здійснюється регулятором. Але на цій темі набагато легше піаритись.
Це дуже складно! Набагато простіше сказати: «ні армії!» – є запит, громадянина це турбує, а що в нього немає місць в садочку, або в лікарні йому не надають безкоштовні послуги…
Партії звикли працювати за шаблоном, у нас є прошарок політтехнологів, які просто по-іншому не вміють робити. Тому що дуже складно вирішити проблему зруйнованого майданчика або місцевої дороги і сказати громадянам, як ви це будете робити. Або залучати інвестиції в місцеву економіку, що ви будете запроваджувати стратегічне планування, PEST-аналіз, SMART-аналіз… Це дуже складно! Набагато простіше сказати: «ні армії!» – є запит, громадянина це турбує, а що в нього немає місць в садочку, або в лікарні йому не надають безкоштовні послуги… Це легше продати, «впарити» громадянам, ніж якусь адекватну програму.
– Рамка децентралізації була прописана у змінах до Конституції, які Рада ухвалила у першому читанні – чи грамотно ця рамка, на Ваш погляд, прописана?
– Те, що говорять зараз, що зміни ухвалювались без обговорення – ці зміни до Конституції, як би дивно це не звучало, напрацьовуються з 1999 року, саме в частині децентралізації. І вони пройшли експертизи, обговорення, вивчення закордонного досвіду. Юридично там виписані основні принципи Європейської хартії місцевого самоврядування, які необхідно імплементувати, щоб місцеве самоврядування не залежало від зміни влади. Якщо зміниться влада, щоб знову не відбувся процес централізації, який ми бачили в 2010-13 роках.
Ми їх оцінюємо дуже позитивно, але наскільки є політична консолідація сил у парламенті, щоб провести такі зміни, зараз це під питанням.