Рада федерації Росії дала згоду на використання військово-повітряних сил Росії на території Сирії під час голосування в закритому режимі. Питання виніс на розгляд президент Росії Володимир Путін після – як було роз’яснено – звернення про військову допомогу з боку сирійського президента Башара аль-Асада. Українські експерти кажуть, що коли Рада федерації давала приблизно півтора роки тому згоду на використання російського війська в Україні, то Кремль розраховував на швидкий успіх. Як і у випадку з Україною, військова кампанія Росії в Сирії теж не буде блискавичною, попереджають експерти.
Your browser doesn’t support HTML5
Рішення Рада федерації Росії ухвалила одноголосно. Як пояснив голова адміністрації президента Росії Сергій Іванов, «за» проголосували 162 депутати при жодному голосі «проти», а також ніхто не утримався.
А президент Росії Володимир Путін пояснив: «По-перше, ми будемо підтримувати сирійську армію виключно в її законній боротьбі саме з терористичними угрупованнями. По-друге, підтримка буде здійснюватися з повітря, без участі в наземних операціях. І третє: така підтримка буде обмеженою в часі на термін проведення сирійською армією наступальних операцій».
Директор Центру близько-східних досліджень Ігор Семиволос в інтерв’ю Радіо Свобода нагадав, що приблизно півтора роки тому, Путін вже звертався – і отримав добро – від Ради Федерації на використання російського війська в Україні. Тоді так само – як і нині у випадку з сирійським голосуванням – депутати верхньої палати російського парламенту проголосували одностайно.
Відмінність у тому, що у випадку з Україною, мова йшла про використання збройних сил Росії в широкому спектрі, а у випадку з Сирією нині – про використання лише авіації.
Також нині було формальне звернення президента Сирії Башара аль-Асада до Росії про військову допомогу. Коли ж Рада федерації надавала право президенту Росії на застосування війська в Україні, то жодного звернення від українських лідерів не було – не звертався ані тоді вже екс-президент Віктор Янукович, який на той момент вже втік після Майдану і був позбавлених президентських повноважень, і тим більше, не зверталася нова влада в особі тодішнього виконувача обов’язків президента Олександра Турчинова.
Росія, в принципі, давно вже бере участь у громадянському конфлікті в Сирії. А тепер війна де-факто перетворилась на війну де-юреІгор Семиволос
«Росія, в принципі, давно вже бере участь у громадянському конфлікті в Сирії. А тепер війна де-факто перетворилась на війну де-юре. І очевидно, що це лише початок. Ми ж чудово пам’ятаємо, що Росія свого часу ухвалювала таке ж саме рішення по Україні – ввести війська. І теж вважала, що це буде дуже короткий термін. А війна триває й досі, й краю їй не видно», – каже Семиволос.
«Приблизно така ж ситуація очікує на Росію в Сирії. Хоча все залежить від того, наскільки росіяни готові триматися за Башара аль-Асада до останнього», – додає фахівець із близькосхідних питань.
Як сказав держсекретар США Джон Керрі, допоки Асад при владі, доти в Сирії не буде миру. «Бо допоки Асад там править, ви просто не може встановити мир. Крапка», – сказав глава американської дипломатії, звернувши увагу на те, що сирійський президент налаштував проти себе сунітську більшість Сирії, адже сам спирається на шиїтів або споріднених йому алавітів, які є шиїтським відгалуженням.
Сергій Іванов заявив, що не вперше російська армія буде використовуватись за межами Росія в протидії тероризму. «Можливо, багато хто вже забув про це, але на початку 1990-х років ми практично зробили те ж саме в Таджикистані», – сказав Іванов, порівнявши операцією проти «Ісламської держави» в Сирії та діями проти ісламістів в Таджикистані одразу після здобуття незалежності тією середньоазійською країною після розпаду СРСР.
Вплив дій Росії в Сирії на Україну
МЗС України висловило стурбованість рішенням Ради федерації, заявивши: «Черговий карт-бланш на застосування збройних сил держави-агресора на тлі триваючої агресії проти України розглядаємо як загрозу для національної безпеки та крок, що підриває мирне врегулювання відповідно до Комплексу заходів з імплементації Мінських домовленостей напередодні саміту у «нормандському» форматі в Парижі 2 жовтня».
А російський незалежний військовий експерт Олександр Ґольц, говорячи про те, скільки реально боєздатного війська має Росія, сказав Радіо Свобода, що реально таких вояків в Росії до 100 тисяч – решту ж, приблизно мільйон, такими вважати не можна.
Що стосується здатності російської авіації протистояти «Ісламській державі» в Сирії, то Ґольц сказав: «Якщо мова про повітряні операції, то цілком готові. І навіть якщо мова йде про доволі масштабну операцію – також».
Ігор Семиволос каже, що відтягування військових сил Росії до Сирії, зменшить тягар на Україну, але додає в інтерв’ю: «Росія має поки ще ресурси, щоб вести війну на два фронти».
«Щодо України, то ключова проблема – це можливість нової дестабілізації, нова ескалація насильства на сході України і початок нового етапу бойових дій. Багато хто прогнозував, що цей етап може розпочатися ближчим часом, але очевидно, що принаймні найближчим майбутнім перемир’я в тому чи іншому форматі буде зберігатися в Україні. Тобто сил у них вистачить на два фронти, але в Україні наразі Росія буде й надалі дотримуватись – принаймні позірно – такого більш-менш стійкого перемир’я», – додав український експерт.
Щодо питання чи російська кампанія в Сирії відтягує увагу Заходу й міжнародної спільноти від охопленої війною України, то Семиволос впевнений, що увага масштабно відтягнута все ж не буде.
«Якщо мова йде про ЗМІ, про громадську думку, то, без сумніву, ключова увага зараз перерозподіляється на користь Сирії. Але якщо мова йде про інститути, які безпосередньо задіяні в моніторингу конфлікту, в переговорних процесах, то тут змін ніяких не відбудеться. Звичайно, політики повинні реагувати на громадську думку, тому Україна дещо втратить в увазі до себе, але не кардинально і це суттєво не вплине на ситуацію», – каже Семиволос.
А колишній посол США в Києві, експерт Інституту Брукінгса Стівен Пайфер в інтерв’ю Радіо Свобода теж заявив, що Захід не пожертвує інтересами України через плани президента Росії в Сирії: «Президент Путін вирішив зі своїх міркувань перевести увагу з України на Сирію. Це не означає, що Захід відповість на це, жертвуючи інтересами України».