В радянські часи євреїв намагалися не пускати до Бабиного яру – історик

Київ – Цього року вшановують 74-і роковини трагедії Бабиного Яру. Впродовж 29-30 вересня 1941 року на цьому місці розстріляли близько 34 тисяч євреїв, які проживали в Києві. А до кінця нацистської окупації Бабин яр використовувався для масових страт. Історики розповідають, що в радянські часи євреїв намагалися не пускати до Бабиного яру, а зараз ініціюють у цьому місці створення єдиного меморіального комплексу пам'яті жертв Голокосту.

«Ніколи не забуду – це був 1974 рік, коли мені було 7 років. Ми з батьком пішли до Бабиного яру, я тоді нічого не розумів. А він туди ходив як на цвинтар, він туди ходив до своєї мами. Тоді міліціянт підійшов та йому щось сказав. Його бліде обличчя я пам’ятаю все життя, ми повернулися із ним та пішли до парку Слави. Я запитував: що це за місто? Він нічого не розповів», – сімейну історію розповідає історик, директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольский.

Подольский нагадує, що нацистська Німеччина була союзником Радянського Союзу, тому євреї в СРСР просто не знали про масові страти євреїв на територіях, які захопив Гітлер – інформація про це була закрита. Після війни про це також намагалися не говорити.

«Потім, коли я подивився документи, коли я працював в архівах, я знайшов розпорядження міськкомом Комуністичної партії Києва: «Лиц» єврейської національності у вересневі дні не допускати до так званого Бабиного яру», – наголосив історик.

За його словами, якщо євреїв убив Гітлер, то єврейську культуру остаточно вбив сталінізм.

За різними оцінками, з 1941-го по 1943-й там розстріляли приблизно 70 тисяч людей – євреїв, ромів та військовополонених.

До роковин трагедії Бабиного яру квіти до меморіалу поклали представники громадських та релігійних організацій, дипломати різних країн, а також прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Заходи безпеки в Бабиному Яру посилили – Яценюк

За словами прем’єр-міністра, останнім часом заходи безпеки в Бабиному Яру посилили, щоб запобігти можливим актам вандалізму.

«Зараз посилені заходи безпеки, встановлені системи відеоспостереження, відправлені додаткові патрулі. Це святе місце охороняється та буде охоронятися українською владою», – наголосив прем’єр-міністр.

На думку прем’єра, наступну річницю жертв треба вшанувати за світовими стандартами. Це питання він обіцяє винести на засідання уряду.

«Це місце однієї з найбільших світових трагедій, жахливої трагедії. Мова повинна йти про відзначення на міжнародному рівні та мова повинна йти про те, що тут повинен з’явитися меморіал світового стандарту», – заявив Яценюк.

За словами головного рабина Києва та України громад прогресивного іудаїзму Олександра Духовного, це – сумна дата не лише для євреїв, але для всього українського народу.

«Бо сьогодні ми не відділяємо історію етносів, які проживають в Україні, від історії самої України, українського народу. Ми приходимо сюди кожен рік, тому що ми ще сподіваємось, що Україна здатна вибудувати своє майбутнє. Цей меморіал у Києві, Бабин яр – це як знак оклику для всіх людей, які не вірять в справедливість та милосердя. Схаменіться, зупиніть війну!» – заявив Духовний.

Треба створити меморіал та музей на основі відкритого конкурсу – історик

На думку голови Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) Йосипа Зісельса найстрашнішим в розстрілах є неможливість їх зрозуміти.

«Як могло так статися, що десятки тисяч безневинних людей були знищені тут свідомо, цілеспрямовано, методично? І це не піддається ніякому поясненню, це за межами розуміння. Колишні сусіди брали опосередковану чи навіть пряму участь у знищенні десятків тисяч євреїв, видавали їх. Не у самому Бабиному яру у ці дні, але взагалі у різних місцях – в Україні місць масового поховання близько 2 тисяч», – наголосив Зісельс.

Він також розповів, що вперше люди почали приходити на меморіал у 1966 році, ще у радянські часи, та наголосив, що меморіал Бабиного яру має перетворитись на загальний комплекс.

«На цій території є 29 пам’яток. Поруч розташовані цвинтарі, які також можна було б включити до такого київського некрополя. Є така слабка надія, що до 75-річчя щось вдасться зробити», – зазначив громадський діяч.

Про необхідність створити єдиний комплекс у Бабиному яру вже давно говорить історик та відповідальний секретар громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталій Нахманович. Він наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода, що держава має об’єднати зусилля усіх громад та зацікавлених сторін, посадити їх за стіл переговорів та допомогти із створенням єдиного комплексу.

«Увічненням чого завгодно займається хто завгодно – євреї, роми, українські націоналісти, православні, місцеві мешканці – одне одного вони не знають. Не треба руйнувати те, що там вже є, але можна вигадати якесь ландшафтно-архітектурне рішення, яке перетворило б Бабин яр у єдиний меморіальний парк», – заявив Нахманович.

Історик наголосив, що вони пропонують провести відкритий конкурс як для створення меморіалу, так і музею Бабиного яру.

Пізніше у яру розстрілювали радянських військовополонених та активістів ОУН, зокрема поетесу Олену Телігу. За весь час лише 29 людей змогли втекти з Бабиного яру.

На цю ж тему:

У Києві відкрилась документальна виставка на честь дітей, загиблих у Бабиному Яру

Бабин Яр на Кіровоградщині: дві тисячі людей нацисти розстріляли буквально за один день

71-ші роковини трагедії у Бабиному Яру