Протест воєнкорів проти обмежень штабу АТО. Хто кого?

Прес-служби усіх військових відомств обіцяють реформувати і запрошують до співпраці військових кореспондентів та редакторів. Чому для реформи потрібен був скандал із позбавленням кореспондента акредитації, запитують представники ЗМІ.

Протест воєнкорів проти обмежень штабу АТО. Хто кого?

Прес-служби усіх складових Збройних сил будуть реформувати – таке рішення ухвалив начальник Генерального штабу Віктор Муженко. За словами його радника Руслана Кавацюка, ситуація ускладнилася нещодавнім скандалом із акредитованими для роботи в зоні АТО журналістами.

«Це дозволяє нам набагато ясніше уявити рівень проблем. Ми не працювали на рівні зони АТО тісно, як група радників ми працювали на рівні Генштабу. Я ще раз переконався, що нам потрібна робоча група, куди я запрошую не лише журналістів, а й представників громадських організацій. Нам потрібні діалог та експертиза», – наголосив Кавацюк.

До участі у робочій групі запросили представників усіх українських ЗМІ, зокрема телеканалів, чиї працівники взяли участь у флешмобі проти прес-центру АТО. Про це йшлося під час зустрічі українських журналістів та представників профільних громадських організацій із прес-офіцерами та представниками силових відомств – Генштабу, Міністерства оборони тощо.

Підставою для флешмобу українських військових кореспондентів стало позбавлення акредитації кореспондентки телеканалу «Україна» Олени Власенко.

Після зйомки чергового сюжету із зони АТО її звинуватили у розкритті позицій українських військових і позбавили акредитації. Як вона написала у себе у «Фейсбуці», зйомку завжди контролював старший на позиції офіцер, а дозвіл на цей сюжет вони взагалі отримали в прес-центрі АТО.

​
«Чому мені надійшов лише один дзвінок від начальника штабу АТО в Краматорську і все? Коли я попросила поговорити, мене відправили в СБУ», – розповіла журналістка.

Владислав Селезньов

Як заявив голова прес-служби Генштабу Владислав Селезньов, наразі вже проводиться перевірка дій посадових осіб, які ухвалили рішення щодо позбавлення акредитації. Це перший випадок за всю історію АТО, повідомив він.

«Якщо йдеться про прес-службу Генерального штабу, то вказівок такого характеру ми не надавали, рішення ухвалювалося у штабі АТО. Наскільки мені відомо, матеріали Олени Власенко передані на експертну оцінку, щоб з’ясувати, чи був витік інформації у сюжеті, чи ні», – заявив представник Генштабу.

Міноборони обіцяє навчати правильній поведінці і журналістів, і військових

Під час зустрічі йшлося про необхідність проводити тренінги як для журналістів, так і для редакторів українських ЗМІ. Зокрема, чергову програму разом із ОБСЄ анонсувала начальник управління комунікацій та преси Міністерства оборони Оксана Гаврилюк.

«За місяць десь ми плануємо навчати близько 100 цивільних журналістів, яких будуть відбирати на конкурсній основі. Викладати в них будуть українські та міжнародні експерти. І навчання будуть проходити за кількома напрямками, у тому числі, що можна показувати, а що краще не показувати», – розповіла Гаврилюк. За її словами, навчання будуть максимально наближені до реальних умов.

Також заплановані навчання для прес-офіцерів та старших офіцерів Збройних сил України, зокрема командирів бригад.

Генералітет не зацікавлений у якісній роботі журналістів – екс-речник АТО

Втім, саме прес-службу АТО, а не командирів бойових підрозділів, вважають винними у перешкодах роботі журналістів деякі кореспонденти. Зокрема, своїм сумним досвідом поділився журналіст телеканалу «24» Володимир Рунець.

«Чому я для того, щоб показати людям, що відбувається в Широкині, маю їхати в багажнику якогось командира, із яким я домовився, якщо я акредитований український журналіст? А після цього прес-центр мені дякує за прекрасний матеріал?» – запитує він.

За словами Гаврилюка, до кінця року Міністерство оборони має запровадити нову стратегію під назвою «Політика єдиного голосу» чи One Voice Policy. Наразі зміни торкнулись сайту відомства, «Військового телебачення», газети «Народна армія», яку розповсюджують на блокпостах. Також серйозно скоротять штат працівників Генштабу – залишиться менш як тисяча осіб.

«Першим, хто заходить кожного ранку до міністра оборони, є його прес-секретар. Прес-секретар приїжджає дуже рано і робить підбірку тих критичних матеріалів, які виходять у ЗМІ. За кожним фактом порушень готується окреме доручення міністра про проведення чи то перевірки, чи то службового розслідування», – запевняє Гаврилюк.

Від того, що система працює зі збоями, ніхто не відхрещується, доповнює її куратор із комунікацій силового блоку групи One Voice Policy в Адміністрації президента України Вільєн Підгорний, але додає, що від речників суспільство отримує точну і перевірену інформацію.

«Інформацію ми отримуємо з ГКЦ, також перевіряємо її через прес-центр штабу АТО. Ми оперуємо лише тією інформацією, яку можемо підтвердити. Якщо хтось із міських чи обласних голів розміщує якусь інформацію щодо втрат українських військових, як це вже було декілька разів, і потім вона не сходиться з тими даними, які подає речник з питань АТО, то це одразу викликає бурхливу реакцію. А чи ці втрати не були віднесені до бойових, або це взагалі була неточна інформація – про це вже давно забули. Бувають втрати, коли машина зупинилась, люди, вибачте, відійшли в сторону і на обочині підірвалися. Втрата є? Є. Але чи була це бойова втрата? Ні», – пояснює нюанси Підгорний.

Олексій Дмитрашківський

Гостро розкритикував нинішню систему співпраці військових із журналістами екс-прес-офіцер, полковник Олексій Дмитрашківський. За його словами, генералітет армії не зацікавлений у якісній роботі журналістів у зоні АТО.

«На круглому столі мені не дали можливості виступити, тому що боялися, щоб я не оприлюднив правди. Ускладнює роботу прес-центру та робить її неможливою ставлення генералітету до розуміння застосування прес-центру та військових журналістів. У нас залишився радянський погляд на роботу журналістів – як на людей, якими можна управляти, впливати на їхню думку і питати про те, що бачиш», – заявив полковник Дмитрашківський.

Раніше він був речником АТО, але наприкінці 2014 року його відкликали до Києва через анонімні скарги журналістів. Сам Дмитрашківський вважає це особистим конфліктом із головою прес-служби Генштабу Владиславом Селезньовим та заступником міністра інформаційної політики Тетяною Поповою.

Проте, за словами самої Попової, вона фізично не мала можливості впливати на відсторонення екс-речника. Вона спеціально зв’язалася із Радіо Свобода, щоб спростувати це звинувачення.

«Звинувачення Дмітрашковського в тому, що я відігравала якусь роль в його звільнені з позиції спікера АТО або в цензурі його виступів по Іловайську, мені незрозумілі. Іловайськ стався в серпні 2014 року, а я почала працювати радником міністра оборони на громадських засадах лише з грудня 2014 року. З лютого 2015 року працюю заступником міністра в Міністерства інформаційної політики, одночасно залишаючись радником міністра оборони на громадських засадах. Очевидно, я не могла брати участь у цензурі щодо Іловайська та в рішенні про його звільнення з позиції спікера АТО», – наголосила Попова в коментарі Радіо Свобода.

Кандидатури журналістів та редакторів до робочої групи збирають до 30 вересня, після чого можна буде починати обговорення.