Чи вирішить європейську кризу мігрантів мільярд євро?

Брюссель – Результатом екстренного саміту європейських лідерів, присвяченого міграційній кризі, стали плани ефективнішого контролю на зовнішніх кордонах, та задіяння до листопада мігрантських реєстраційних пунктів в Греції й Італії. Однак головне рішення саміту – мільярд євро допомоги представникам ООН у справах біженців в Туреччині, Лівані чи Йорданії – державам, де перебуває левова частка біженців від сирійського та іракського конфліктів.

Чи вирішить європейську кризу мігрантів мільярд євро?

Держави Заходу, на кшталт Німеччини чи Франції, притягом переговорів намагалися переконати решту країн-партнерів, що, як сказав французький президент Франсуа Олланд, «слід допомогти туркам, чи лівійцям, щоб біженці, які там перебувають, не мали спокуси далі йти до об’єднаної Європи».

Тим часом, тільки сирійців там за офіційними даними налічується чотири мільйони, ще вісім мільйонів людей – переміщені всередині Сирії. Ті біженці, яким вдалося потрапити до турецьких чи йорданських таборів, живуть в дуже складних умовах, до того ж, міжнародне фінансування останніми місяцями було істотно скорочене. Щоб хоч якось покращити ситуацію, ЄС найближчим часом виділить мільярд євро, зокрема для двох агенцій ООН – Всесвітньої продовольчої програми та Вищого комісаріату у справах біженців, які працюють на місцях скупчення мігрантів.

«Лідери ЄС домовилися збільшити допомогу Лівії, Йорданії й Туреччині й іншим країнам регіону, – заявив президент Європейської ради Дональд Туск. – Їм нададуть більше підтримки взамін на посилення співробітництва з нами. Щонайменше додатковий мільярд євро буде мобілізований для допомоги біженцям регіону через агенцію ООН у справах біженців та Всесвітню продовольчу програму».

Водночас ЄС, вочевидь, намагатиметься докласти більше зусиль, з одного боку для посилення своїх зовнішніх кордонів. З іншого, європейські дипломати намагатимуться знайти шляхи усунення причин втечі мільйонів людей, як до того закликали численні європейськеі лідери, зокрема, президент Європарламенту Мартін Шульц. Йдеться про зусилля ЄС і ООН для владнання військових конфліктів й домогтися припинення вогню, зокрема, в Сирії.

Чи не стане на шляху українців до безвізового режиму нинішня криза мігрантів у ЄС?

Така небезпека існує, хоча у європейських дипломатичних колах кажуть, що Україна та мігранти Середземномор’я – це дві різні речі, які не можна пов’язувати.

Водночас, Любов Непоп, виконувач обов’язків представника України при ЄС каже, що підстав для того, що українські мігранти можуть теж нести потенційну загрозу ЄС немає. Якщо говорити мовою цифр, то згідно з даними Євростату, прохань надати притулок в ЄС з боку українців не перевищувало 3 відсотків від загальної кількості звернень. Тому, каже Любов Непоп, Україна в ЄС не сприймається, як міграційна загроза. Крім того, Київ тісно взаємодіє із ЄС, що йому не дає підстав для занепокоєнь.

«Забезпечене приєднання українських правоохоронних органів до баз даних Інтерполу, – пояснила Любов Непоп. – Запроваджені біометричні паспорти з високим ступенем захисту. Ми також взаємодіємо з ЄС у підвищенні в Україні стандартів захисту прав і свобод людини, бо коли вони гарантуються на належному рівні, знімається саме підгрунтя для клопотань щодо надання притулку. Тому, ми дуже сподіваємося і є такі сигнали з боку ЄС, що Україна не сприймається як міграційна загроза».

Тому, і це усвідомлення, і прогрес України у рамках безвізового діалогу, як висловила сподівання український дипломат, дадуть змогу Європейській комісії до кінця року підготувати доповідь з рекомендацією надати Україні безвізовий режиму. А це буде позитивний сигнал і для кожного з українців і для держави в цілому.

Дискусії між європейськими столицями триватимуть

З огляду на результати саміту, складається враження, що спільну мову між собою лідери ЄС далі шукають. Втім їм вдалося домовилися про створення в державах, які перші приймають натиск міграції, спеціальних центрів реєстрації та обробки даних про новоприбулих.

Однак, як зауважив Туск після семи годин дискусій, ті «заходи, щодо яких ми нині домовилися, кризу не припинять. Однак, це – необхідні кроки у правильному напрямку».

На черзі, на початку жовтня голови держав ЄС знову зберуться на саміт. Цього разу – плановий, де знову йтиметься про проблеми міграції. Крім того, Брюссель очікує переговорів із представниками третіх країн, зокрема з президентом Туреччини Тайїпом Ердоганом. Однак, як зазначають представники ЄС, та кількість біженців, яка наразі прибула до співдружності – це лише початок і слід готуватися до нових значно істотніших хвиль міграції.

ДОВІДКА

Основні результати антикризового саміту лідерів ЄС у Брюсселі 23-24 вересня

– реагувати на невідкладні потреби біженців в регіоні, надаючи Верховному комісаріату Організації Об’єднаних Націй у справах біженців, Всесвітній продовольчій програмі та іншим установам принаймні ще 1 мільярд євро;

– допомогти Лівану, Йорданії, Туреччині та іншим країнам в боротьбі з кризою сирійських біженців, у тому числі шляхом істотного збільшення регіонального цільового фонду ЄС у відповідь на кризу в Сирії (так званий «Фонд Madad»);

– посилити діалог з Туреччиною на всіх рівнях, в тому числі протягом майбутнього візиту президента Туреччини (5 жовтня) до Брюсселя, з метою зміцнення нашої співпраці в управлінні міграційними потоками;

– допомогти країнам Західних Балкан в управлінні потоками біженців, у тому числі через інструменти підготовки до вступу до ЄС, а також забезпечити швидку й грунтовну підготовку конференції «Західно-Балканський шлях» (8 жовтня);

– збільшити фінансування Цільового фонду з надзвичайних ситуацій для стабілізації та усунення докорінних причин нелегальної міграції та переміщених осіб в Африці шляхом додаткових внесків держав-членів, і забезпечити оптимальну підготовку саміту у Валлетті на вищому рівні (11-12 листопада), щоб досягти максимального прогресу;

– вирішувати драматичну ситуацію на наших зовнішніх кордонах і посилити на них контроль, у тому числі, за рахунок додаткових ресурсів для агенцій Frontex, Європол і EASO, надавши персонал та обладнання з держав-членів;

– на вимоги держав-членів, що розташовані на кородонах ЄС надати допомогу установ, закладів та інших держав-членів для забезпечення ідентифікації, реєстрації та зняття відбитків пальців мігрантів (в т.зв. Пунктах реєстрації, або «гарячих точках»), забезпечити переселення і повернення мігрантів. Щонайпізніше до листопада 2015 року;

– підвищити фінансування Надзвичайного фонду для надання притулку, інтеграції та міграції та Фонду кордонів та внутрішньої безпеки.