Україні зараз не треба форсувати членство в НАТО – експерт

Київ – Візит до України генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа залишив і надалі Києву відкритими двері до альянсу і перспективу глибшої військово-технічної співпраці. Очільник Північноатлантичного альянсу і українське керівництво втім не наражалася на тему членства України в НАТО, що на думку деяких експертів, можна вважати виваженим рішенням з обох сторін, бо нині важливо закцентувати увагу на реформуванні оборонного сектору і співпраці в практичній площині – передачі технологій, інвестиціях в певні оборонні потужності, проведенні навчань тощо. Як заявив в інтерв’ю Радіо Свобода директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак, відхід від акценту про членство в НАТО на зустрічі в Києві – абсолютно виправданий. Не треба зайвий раз подразнювати цим Росію, коли на шляху до альянсу в України і так багато кроків з реформування свого оборонного сектора, зауважив експерт.

Україні зараз не треба форсувати членство в НАТО – експерт

– Напередодні генеральний секретар НАТО сказав про «політичну і практичну» підтримку альянсом України. В чому, на Вашу думку, має полягати ця «політична і практична підтримка»?

– Ще рік тому ми побачили безпрецедентну підтримку НАТО і головне, що ця підтримка була одностайною. Усі країни визнали фактично наявність агресії і необхідність підтримки України. Сьогодні для нас, я вважаю, надзвичайно важливими є два чинники – це не стільки зосередитися на необхідності щодо заяв про вступ до НАТО, приєднання до альянсу, а все ж таки перевести всі справи в практичну площину.

Перша позиція – це реформування оборонного сектора. І тут НАТО надає нам безпрецедентну допомогу, що є дуже важливим, тому що ми у такий спосіб, не здійснюючи зайві заяви такого формату, можемо досягти, дійсно, такої сумісності і фактично досягти рівня, коли зможемо бути дуже цікавим партнером для НАТО. Нам треба довести, що ми є актив для НАТО, окрім нашої території, окрім військово-транспортних можливостей, і ми вже це доводимо.

Валентин Бадрак

Другий аспект, на якому я хотів би наголосити, це військово-технічне співробітництво. Зараз і до сьогодні українська влада зосереджувалася на тому, щоб просити про військово-технічну допомогу, про зброю тощо. Сьогодні символічний візит очільника НАТО – дуже важлива, знакова підтримка; і участь в засіданні Раді національної безпеки та оборони – знак того, що НАТО готовий до нового рівня військово-технічного співробітництва. Це означає для України можливість і необхідність отримання технологій західних оборонних компаній і враховуючи, що наш оборонно-промисловий комплекс є абсолютно не схожим на комплекси усіх країн, які приєдналися до НАТО. Нам необхідно не стільки купувати зброю або просити якусь зброю, скільки її створювати на наших оборонних потужностях.

НАТО сьогодні готовий і до офсетних схем, що означає передусім інвестиції в певні оборонні потужності, готовий і до передачі технологій. Це треба використати, і тут потрібна дуже виважена державна політика.

– Напередодні президентом була озвучена теза: якщо і йтиметься про вступ України до НАТО, то через референдум в «найближчі роки». Що означають для України такі обтічні в часі слова – двері нібито відкриті, але запрошують неохоче?

– Я часто з багатьох питань в оборонній сфері критикую президента і взагалі владу, але у цьому питанні – підтримую. Сьогодні нам недоцільно казати, що ми дуже скоро станемо членами альянсу, це абсолютно неможливо за умов окупації, за умов невирішених територіальних проблем тощо. Тому для нас надзвичайно важливо зосередитися саме на практичних питаннях, і це й мав на увазі президент. Тут абсолютно виважена позиція, тому що нам абсолютно не потрібно сьогодні робити новий подразник для Росії, і передусім не для Кремля, а для населення Росії, яке готується до війни думкою. Громадська думка в Росії дуже серйозно і негативно змінюється щодо України, що треба враховувати. Безумовно, це робиться російською пропагандистською машиною, а нам сьогодні потрібно казати, що ми просто ідемо до дуже суттєвого, серйозного співробітництва з альянсом. Нам стане можливим непомітно, спокійно, приховано здійснити за декілька років, дійсно, такі кроки, які дозволять дуже швидко стати не просто прийнятим партнером НАТО, а бути адекватним, серйозним, вагомим партнером і членом альянсу. Ось до цього треба йти.

– Але чи не нівелюється ідея самого членства, коли соцопитування кажуть, що українці на 64 відсотки готові підтримати вступ до НАТО, а Ви кажете – не треба подразнювати Росію?

– Ви говорите про українську позицію, а є ще позиція країн НАТО. Там ще є дипломатія і спецслужби Росії, які працюють в інший бік, тому нам головне цю ідею не спотворити в такий спосіб, щоб в самому НАТО зробили висновок, що Україна не є належним партнером.

Нам треба йти до НАТО, але не треба заявляти про це. Сьогодні ми не є активом для НАТО, а пасив НАТО не «придбає», бо НАТО переживає зараз дуже складний період, коли альянс є слабким і по відношенню до Росії зокрема. Для нас сьогодні, дійсно, важливий референдум, важливе розуміння і громадська думка щодо підтримки НАТО, вступу в альянс, строків.

Я б сказав, що, коли 90% населення буде готове вступити до НАТО, то і в Брюсселі трохи буде змінюватись думка. А зараз там не готові нас взяти. Ми не можемо ходити і просити, щоб нас взяли – ми маємо досягти рівня, коли будемо серйозним партнером, в якого є армія, «кордонна» армія, яка б, дійсно, боронила кордони Європи і не тільки у війні «третього покоління», що сьогодні відбувається, а у майбутній безконтактній війні. Ось тут нам потрібно багато працювати. Я гадаю, що президент це розуміє і що саме в цьому напрямку йде робота.

– На рівні партнера НАТО Україна може сподіватися і отримати належну оборонну підтримку?

– Так, може. Але це не підтримка в якості надання зброї, це підтримка в якості надання технологій. Тобто «не рибку, а вудку» нам НАТО може дати, на чому й треба зосередитися. Ми самі собі хазяїни, і самі можемо виробляти зброю й боронити свою державу.