Йдеться про тектонічний зсув у відносинах України з НАТО – Костюченко

Допомога через трастові фонди, тісніша військово-технічна співпраця, консультації радників, навчання українських військовослужбовців – такою буде «політична і практична підтримка» України Північноатлантичним альянсом, за словами генерального секретаря цієї організації Єнса Столтенберґа. Візит очільника альянсу до Києва засвідчив якісні зміни у відносинах України й НАТО, вважають деякі експерти. Радіо Свобода зʼясовувало, у чому полягатиме чи може полягати підтримка альянсом України в умовах російської агресії.

Один із підсумків візиту генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа – підписання угоди про створення в Україні представництва НАТО. Донині альянс у Києві представляли Офіс звʼязку та Центр інформації й документації НАТО, а також безпосередньо дипломатичні представництва країн-членів альянсу.

Голова координаційної ради громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж пояснив у коментарі Радіо Свобода, що обидві ці організації збережуться, але працюватимуть у структурі представництва НАТО.

«Це представництво буде мати статус посольства, статус дипломатичної місії, – зазначив експерт. – Повноцінне посольство НАТО буде мати політичного керівника, який зможе тут артикулювати рішення і позиції НАТО. Думаю, що такий керівник буде мати повноваження доносити інформацію НАТО, а через нього буде здійснюватися комунікація безпосередньо з генеральним секретарем, з Північноатлантичною радою, що спростить наш діалог, зробить його оперативнішим».

Серед домовленостей, про які поінформували у Києві керівництво України й альянсу, – також Дорожня карта партнерства у сфері стратегічних комунікацій та Декларація про посилення оборонно-технічного співробітництва. Про них повідомили за підсумками засідання Ради нацбезпеки й оборони, в якому взяв участь зокрема й сам генсекретар НАТО.

Україна стає центром інтересів – експерт

Експерт із питань безпеки Юрій Костюченко вважає, що візит Столтенберґа засвідчив «тектонічний зсув» у відносинах України з Північноатлантичним альянсом. «Йдеться про зміни в структурі європейської безпеки. Україна стає центром інтересів, можна сказати, отримує роль важливого гравця в системі європейської безпеки», – каже він.

Аналітик називає участь генсекретаря НАТО в засіданні РНБО безпрецедентною подією. «Це свідчить про те, що безпека України вже є важливим фактором у структурі континентальної безпеки, і НАТО докладатиме зусиль для підтримки свого безпекового простору, який включатиме також і Україну, – зазначає Юрій Костюченко. – По-друге, було заявлено, що дії Росії на Донбасі є основним чинником військово-політичної дестабілізації, тобто було визначено напрями і джерела основних загроз».

Про членство поки не йдеться

На засіданні РНБО генсекретар НАТО заявив про «політичну і практичну підтримку», яку альянс продовжує надавати Україні. Минулого року Україна й НАТО домовилися про 5 трастових фондів, які акумулюватимуть кошти на підтримку і реформування української армії. Серед напрямків роботи цих фондів – реформування систем логістики і стандартизації Збройних сил України, модернізація систем звʼязку й автоматизації української армії, а також перепідготовка українських військовослужбовців.

«Ми будемо надавати допомогу у підготовці і навчанні людей в Україні на всіх рівнях, одночасно як цивільному, так і військовому персоналу, щоб бути ефективнішими у сфері комунікацій», – додав Єнс Столтенберґ наприкінці свого візиту у Київ.

Крім того, за словами генерального секретаря, НАТО продовжить допомагати Генеральному штабу і Міністерству оборони за участі радників альянсу. Раніше цього тижня видання Times писало, що через повідомлення про ймовірність скоєння сепаратистами радіоактивної атаки в Україну прибули експерти НАТО з ядерної і хімічної зброї.

Говорячи про перспективу членства в альянсі, і президент України, і премʼєр-міністр напередодні визнали, що про остаточну інтеграцію в близькому майбутньому говорити зарано – попри підтримку ідеї членства українцями, яка, за словам Петра Порошенка, перевищила 60 відсотків. Юрій Костюченко, однак, каже, що ефективна й глибока співпраця з НАТО можлива й без членства в цій організації.

«У чому вона може полягати, це комплексне питання. Це може бути навчання військовослужбовців, уніфікація систем озброєння, систем звʼязку, командні практики. Ми маємо рухатися до однакових методик управління військами», – зазначає експерт, пояснюючи, що наразі методики НАТО є ефективнішими за інші.

Президент України Петро Порошенко (праворуч) та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. 22 вересня 2015 року

Україна потребує можливостей ефективно оборонятися

Питання постачання Україні зброї у присутності генерального секретаря НАТО (організації, яка обʼєднує провідних західних партнерів Києва) порушували лише мимохідь. Згідно з повідомленням Адміністрації президента, Петро Порошенко на засіданні РНБО сказав, що «Україна зараз потребує не летальної зброї, а можливостей для ефективної оборони своєї території». Премʼєр Арсеній Яценюк, говорячи про російську агресію, наголосив на потребі України в «оборонних можливостях проти ядерної держави». Раніше цього місяця Яценюк казав про потребу України в «оборонному озброєнні». Аналогічну заяву в інтервʼю американському телеканалу CNN у вересні зробив і начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко.

Керівництво НАТО під час візиту у Київ про зброю не говорило. У травні Єнс Столтенберґ казав, що альянс не може ухвалювати рішення про постачання озброєнь Україні, оскільки це питання перебуває в компетенції урядів країн альянсу.

Голова громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж називає потребу Україна в зброї такою, яку треба озвучувати активніше. Порушення Росією Будапештського меморандуму, за словами Джерджа, – ще не перегорнута сторінка, і стосується не лише його підписантів, але й усі країн-членів НАТО.

«Ми потребуємо всієї цієї допомоги, про яку йдеться останнім часом. Це і зброя, і матеріально-технічне забезпечення. Україні все згодилося б, якби це надавали країни-члени альянсу», – каже він.

20 березня видання Financial Times повідомило про плани Росії побудувати базу для своїх ВПС у Білорусі. Раніше, на початку вересня, агентство Reuters оприлюднило дані про будівництво Росією великої військової бази поблизу кордону з Харківською областю України.

В інтервʼю «Голосу Америки» колишній посол США у НАТО Курт Волкер пояснює це тим, що Росія прагне посилити свій військовий вплив на сусідні країни. «Росія може і взагалі не нападати, але сам факт присутності свідчить про те, що росіяни намагаються залякати і що вони збільшують можливості проникнення на територію України невеликих підрозділів з відповідним технічним оснащенням», – зазначив він.

Колишній посол США у НАТО наголосив, що альянс має всі можливості, щоб захистити себе і посприяти миру як у Європі, так і в усьому світі. Найбільшою загрозою для такої роботи, за словами Волкера, може бути лише нестача політичної волі в самому альянсі.

Візит генсекретаря НАТО до України у фотографіях

(Візит генсекретаря НАТО до України у фотографіях)

На цю ж тему: