(Рубрика «Точка зору»)
Проблема продуктової блокади Криму полягає у тому, що ми найчастіше обговорюємо тактику, а не стратегію. Соцмережі переповнені суперечками про те, що відбувалося вчора, і майже ніхто не говорить про те, що буде завтра. Давайте виправлятись. Отже:
Перше. Криму змінюють порядок денний
Останні півтора року в України не було ніякого політичного порядку денного щодо кримського питання – далі загальних заяв про невизнання анексії справа не йшла. Замість неї був бізнес-порядок денний, заради якого український парламент навіть ухвалив закон про кримську ВЕЗ (вільна економічна зона – ред.), прибирав головні юридичні перепони для торгівлі з півостровом. Тепер Меджліс намагається цю ситуацію переламати: зробити ключовим порядком денним щодо Криму знову політику, а вже їй підпорядкувати бізнес-мотиви.
Друге. Хто головний у Криму
Специфіка будь-якої держмашини полягає в тому, що якась тема отримує розвиток лише тоді, коли в неї є персональний «драйвер». Так уже вийшло, що сьогодні єдині «драйвери» кримської теми в коридорах української влади – це Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров. Жоден інший політик – виходець із Криму – тему півострова так і не осідлав. Тому те, що ми спостерігаємо, – це історія про приватизацію кримського питання Меджлісом кримськотатарського народу.
Зважаючи на усе, саме Меджліс, зрештою, остаточно забере собі тему анексованого півострова, а загальноукраїнські спікери будуть відпрацьовувати той порядок денний, який пропонують кримськотатарські політики.
Третє. Київ вичікує
Специфіка офіційного Києва – в тому, що він нерідко ухвалює рішення з багатьох питань на основі соціології. Якщо якась тема приносить бали – Банкова бере тему в розробку. Або не бере – як це трапилося з ідеєю легалізації короткостволу, що не набрала критичної маси прихильників за результатами соцопитувань.
У питанні Криму жодної ясності немає, тому позиція Києва – вичікувальна. Якщо Меджліс і активісти дотиснуть тему, а громадська думка буде на їхньому боці, то не виключено, що корективи до закону про ВЕЗ будуть внесені, а продуктова блокада півострова буде здійснюватись на державному рівні.
Четверте. Актуалізація кримського питання
Кримська тема в українських медіа звучала спорадично. Багато в чому поява матеріалів на цю тему залежала від того, чи працюють у тій чи іншій редакції вихідці з півострова. Продуктова блокада знову вивела Крим на перші рядки у стрічках новин – причому, не лише українських. Вона створила медіапривід, повз який складно пройти, зокрема, й іноземним медіа. А оскільки у авторів ідеї блокади вимоги впираються у політику, то попутно починають звучати питання, пов'язані зі свободою слова, долею українських громадян, затриманих російськими спецслужбами, і з юридичним статусом півострова.
П'яте. Кримська тема знову стає суб'єктною
Донедавна тема півострова практично не лунала в рамках українсько-російських переговорів. Існувало якесь негласне статус-кво: Україна не заважає життєдіяльності півострова, постачає продукти та електроенергію (скасування водопостачання вдарило по кримському сільському господарству, але для потреб населення півострову вистачало і внутрішніх ресурсів). Тепер ця ситуація може змінитись.
Меджліс уже оголосив, що після продуктової має намір наполягати на запровадженні енергетичної блокади. У цьому випадку тема Криму буде знову предметом переговорів між Москвою, Києвом і міжнародними посередниками, але тепер уже саме Меджліс виступатиме в ролі одного із суб'єктів цих переговорів.
І ще.
Усе, що написано вище, – це не про емоційні оцінки блокади. Це про закономірності та внутрішню логіку того, що відбувається. Тримайте це в голові, перш ніж писати коментарі.
Павло Казарін – оглядач «Крим.Реалії»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»