Реструктуризація боргу: перемога чи зрада?

Після тривалого обговорення депутати Верховної Ради України ухвалили в першому читанні і в цілому пакет із п’яти законопроектів щодо реструктуризації державного боргу і його часткового списання. За кожен законопроект депутати голосували окремо і віддавали понад 300 голосів. Разом з тим, із трибуни керівник «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявляла, що, за її словами, уряд українців обманює і за списанням ховає лише реструктуризацію.

Реструктуризація боргу: перемога чи зрада?

Неухвалення пакету законопроектів щодо реструктуризації боргу та його часткового списання означатиме фактичне оголошення дефолту – такою альтернативою лякав депутатів прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

«Ця угода підтримується нашим основним кредитором і інвестором МВФ, ця угода підтримується всіма урядами країн «Великої сімки». Ця угода не підтримується тільки однією країною, і це – Російська Федерація. Мова йде про майбутнє країни, мова йде про найвизначнішу і найсерйознішу з фінансових угод за всю історію країни. Неголосування означатиме фактичне оголошення дефолту і те, що українські громадяни не зможуть отримати підвищення соціальних виплат», – сказав Яценюк.

Яценюк про реструктуризацію боргу

Про переваги для країни даних законів наголошувала і міністр фінансів Наталія Яресько.

«Україна погодила план стабілізації з усіма міжнародними партнерами в загальній сумі приблизно 40 мільярдів доларів США на чотири роки. Умовою та однією з частин надання такої допомоги є проведення боргової операції відповідно до критеріїв МВФ. Переговори були тривалими. 3,6 мільярда доларів, що становить 20% від 18 мільярдів боргу списують. Залишок боргу погашається з 2019 року по 2027 роки. Відсоткова ставка – 7,75%» – говорила вона.

Яресько про реструктуризацію боргу

Але такі запевнення не подіяли на членів Радикальної партії та «Батьківщини». Лідер першої – Олег Ляшко – говорив, що вважає, що на переговорах можна було досягнути і більшого результату, а лідер другої – Юлія Тимошенко – взагалі заявила, що уряд українців обманює.

«20% від боргу у 18 мільярдів доларів відстрочено, але на той залишок суттєво збільшується відсоток виплати із 7,25% на 7,75%. Обслуговування боргу буде продовжуватися і це ще 15 мільярдів, які ми платити не мусимо. Чому нас обманюють?» – заявила вона.

Разом з тим, «Батьківщина» у повному складі проголосувала за реструктуризацію, хоч Юлія Тимошенко і казала, що роблять це депутати під її керівництвом «зі сльозами на очах».

«Заплатимо більше, якщо стане краще»

Чи не найголовнішим каменем спотикання під час обговорення законопроектів стало те, що в них закладено умову з приводу зростання ВВП України. Так, якщо ВВП збільшиться до 3%, то 15% цього зростання буде заплачене кредиторам до 2014 року, якщо ж ВВП збільшиться більше ніж на 4%, то Україна платитиме 40% від зростання. Тобто якщо ВВП України буде більшим, ніж 125 мільярдів доларів (зараз він складає 85 мільярдів). Згідно запевненнями глави уряду, завдяки цьому Україна і її економіка матиме 10 років на новий вихід рівня ВВП.

«Якщо українська економіка протягом наступних 25 років зростатиме на рівні 4%, це означає для країни, що ВВП буде рівний Швейцарії. Це означає, що середня зарплатня в Україні буде складати 1960 доларів на одного громадянина. Я хочу заплатити кредиторам частину прибутку України, якщо в ній буде найуспішніша економіка в світі», – наголосив Яценюк.

Про що Україна домовилася з кредиторами?

Реальний рівень ВВП в Україні настільки поганий, що навряд чи він зросте так стрімко, пояснював нюанси позафракційний депутат, член бюджетного комітету Сергій Рудик. У коментарі Радіо Свобода він назвав результат переговорів посереднім, але додав, що ухвалення законів – персональна заслуга Наталії Яресько.

«Міністр фінансів пояснила, що об’єктивно інших варіантів у нас немає. Вона дала зрозуміти, що західні кредитори не особливо сподіваються на такий великий зріст, тим паче бачачи реальне падіння. Станом на вчорашній вечір у міністра фінансів були серйозні побоювання, що не буде 226 голосів. Але це особиста заслуга Яресько, що вона зробила те, що мав би зробити прем’єр», – давав свою оцінку депутат.

Реструктуризаційні закони не можна оцінювати категорично. З одного боку, вони популістські, а з іншого – справді суттєво допоможуть економіці, коментує економіст Олександр Савченко.

«Важливо з усіх цих законів, що нарешті трошки підняли пенсії і зарплати. Після цього я можу очікувати пожвавлення економічного зростання. З іншого боку це призведе і до посилення інфляції, і до незначної девальвації», – каже експерт.

Тим часом проти цих домовленостей виступає Росія, частка якої у сумі боргу становить 3 мільярди доларів. Москва навіть відмовилася входити до складу комітету кредиторів, із якими велися переговори про умови реструктуризації і вимагає повної сплати боргу.