Брюссель – Парламент ЄС чинить тиск на європейські столиці, змушуючи їх проявляти більше солідарності щодо тих держав, які перебувають, так би мовити, на передовій міграційної кризи. Важливий крок у цьому напрямку ухвалили євродепутати, а саме: розселити 120 тисяч біженців, що прибули на європейську землю через Грецію, Італію чи Угорщину. Але не всім в ЄС до вподоби ця система обов’язкових квот.
«Тепер ми очікуємо лише на вас, щоб організувати цю солідарність» – такий сигнал надіслали європейські парламентарі державам-членам ЄС. Але цей принцип навіть серед євродепутатів підтримують не всі. Скажімо, представники консервативної політичної групи навідріз відмовляються від такого квотного розподілу мігрантів, які величезною навалою прибувають із Сирії, Лівії, Іраку чи Афганістану. Ешлі Фокс, британець від Групи консерваторів та європейських реформістів, закликає припинити вказувати пальцем на держави, що відмовляються від участі в цьому розподілі.
Ми не вважаємо, що відкриття європейських кордонів для будь-кого – це спосіб допомогиЕшлі Фокс
«Ви закликаєте рятувати найнезахищеніших, – каже він. – Але найнезахищеніші – це не ті, що мають гроші, здоров’я та здатність іти з Сирії до кордонів об’єднаної Європи. Найнезахищеніші – ті, що перебувають у таборах біженців Туреччини та Лівану. Ми голосуватимемо проти, бо не вважаємо, що відкриття європейських кордонів для будь-кого – це спосіб допомоги».
«Також ми проти того принципу, що Євросоюз попри небажання країн-членів примушує їх приймати до себе людей», – додає його однопартієць та співвітчизник Тімоті Кіркхоп.
160 тисяч шукачів притулку розподілять між державами ЄС?
Зрештою, попри палкі дебати, більша частина Європейського парламенту підтримала пропозицію делокалізації 120 тисяч мігрантів. І це при тому, що близько тижня тому євродепутати вже дали «зелене світло» розміщенню по державах ЄС 40 тисяч біженців з Італії та Греції. Депутат-соціаліст Клод Мораес зауважує: «Нині ми засвідчили, що нарешті Європарламент готовий пацювати надзвичайно швидко, і чекаємо від Європейської ради такого ж конструктивного рішення».
Згідно з пропозицією Єврокомісії, біженців розподілять за такою схемою:15600 з Італії, 50400 з Греції та 54 тисячі з Угорщини.
Віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс дякує та каже, що схиляє голову перед рішучістю європарламентарів.
Час діяти на основі наших принципів гуманностіФранс Тіммерманс
«Обидві установи – Єврокомісія та Європарламент – тепер кажуть державам ЄС, що час діяти уже настав. І діяти слід на основі наших принципів гуманності. Ми не виступаємо за відкриття кордонів. Ми за те, щоб прислухатися до наших сердець і не казати тим, що втікають від війни й переслідувань, – тримайтеся подалі від європейських кордонів», – каже віце-президент Єврокомісії.
Екстренний саміт щодо міграції буде 23 вересня – Туск
Тим часом, офіційний Будапешт продовжує твердити, що не хоче жодних подібних розподілів. Словаччина й Чеська Республіка дотримуються приблизно тієї ж лінії, що й Угорщина. Останні дні засвідчили, що Польща, натомість, готова робити більше поступок щодо можливості прийняти до себе біженців.
На тлі цієї небувалої міграційної кризи, Данія, яка разом із Британією та Ірландією навідріз відмовлялася брати участь у системі обов’язкових квот, щойно заявила, що дещо змінила думку: готова виділити гроші на антикризові кроки та добровільно прийняти до себе тисячу біженців.
Голова Європейської ради Дональд Туск у своєму мікроблозі Twitter повідомив, що скликає екстрений саміту лідерів ЄС наступного тижня. Тож увечері 23 вересня голови держав та урядів Європейського союзу знову спробують досягти угоди щодо того, як керувати міграційною кризою. Минулого тижня дискусії навколо цього питання за участю міністрів від кожної з держав ЄС зайшли в глухий кут.