Видання The Washington Post намагається прорахувати, хто несе більші втрати та як розвиватиметься далі конфлікт на сході України. А дехто з експертів геополітики іде далі й моделює альтернативу схему світового порядку. Зокрема, за версією журналу The National Interest пострадянські країни можуть відмовитись від перспектив членства в НАТО, а Кремль, натомість, має гарантувати їм «парасольку» безпеки. А дозвіл на дипломатичні та економічні союзи, радить видання, може бути для України «бонусом». А видання The Moscow times пробує спрогнозувати, як Путін хоче використати сирійський конфлікт для власних інтересів.
«Хто втратив Україну?» – запитує експерт із міжнародної політики Даніел Дрезнер в матеріалі для The Washington Post. За словами автора, думки оглядачів про те, що може означати поки нетривале, так все ж перемир’я на Донбасі, розділились. Одні вважають, що Захід змирився з вимогами Путіна та «закрив очі» на Україну. Інші, натомість, схильні думати, що Путін пограє, проте «Росія не може просто оголосити поразку на сході України».
У Росії вже є досвід розширення себе до катастрофічних наслідків. Почекайте.
Складно однозначно визначити, пише Дрезнер, хто «втратив» Україну більше: Захід чи Росія. З одного боку, якщо за точку відліку брати останню революцію на Майдані – у програші саме Захід, продовжує автор. Із амбітної, перспективної країни, яка не має сумнівів у своєму європейському шляху, держава перетворилась на ослаблену війною та збіднілу Україну. З іншого боку, більше втратив Кремль: сусідня держава стала ворогом, ціни на нафту – головне джерело експорту – падають, санкції тиснуть, союз НАТО активізувався. Радіє лише російський народ – у цьому секторі Володимир Путін, безумовно, успішний, додає політолог.
«Отже, хто втратив Україну? З одного боку, усі ви програли. А особливо – українці! Проте з реальної політичної перспективи, безумовно, Росія програла більше», – резюмує автор.
Скептично оцінює ефективність мінських угод як механізму вирішення геополітичного конфлікту Майкл О’Генлон у матеріалі для американського аналітичного журналу The National Interest. На думку автора, протокол, із яким погодились Україна та Росія, не подобається обом. Київ, вважає О’Генлон, не зацікавлений надавати більше прав та повноважень проблемним регіонам сходу держави. А Росія, натомість, зовсім не прагне зменшувати свою присутність та заспокоювати конфлікт на Донбасі. Також він пише, що помилкою Заходу стане постачання Україні летальної зброї.
Таким чином, Майкл О’Генлон пропонує власний механізм вирішення конфлікту – нова схема гарантування безпеки для світу. Експерт моделює ситуацію, при якій пострадянські республіки офіційно відмовляються входити до НАТО, а Росія, натомість, має за це їм гарантувати безпеку та «покровительство». Москва також, за схемою О’Генлона має дозволити Україні, Грузії, Молдові та решті країн мати дипломатичні та економічні союзи, з ким би вони не захотіли. Така базова стратегія може спрацювати чи ні, – зазначає автор, – проте може стати альтернативою мінським угодам.
Захід незабаром може додати Росії санкцій через активність Кремля у Сирії, прогнозує Джорджі Бовт на сторінках The Moscow times. Та і загалом, Вашингтон має досить категоричну позицію щодо втручання Володимира Путіна в інші конфлікти, адже і питання Донбасу досі не вирішене.
На думку Бовта, Путін намагатиметься «продати» Заходу свою підтримку у справах Сирії, утім, його чекає невдача. Тим часом, у Кремля все менше можливостей для маневрів, адже «середньостатистичний росіянин втомився слухати про Україну», резюмує автор.