Режим «очікування» для українських біженців затягується

Вимушені переселенці з Криму та східних регіонів України під час пікету біля українського парламенту в Києві, 5 червня 2014 року

Як Німеччина приймає мігрантів з України

Берлін – Війна на сході України спричинила міграцію майже двох мільйонів тамтешніх мешканців, котрі здебільшого осіли в західних і центральних регіонах країни. Але значна частка їх рушила в далекі світи, де сподівається знайти і мирне, і заможніше життя, у тому числі – в Німеччині. Як приймає їх ця країна, яка із самого початку агресії Росії проти України усіляко намагається сприяти у подоланні і воєнної, і гуманітарної кризи?

Your browser doesn’t support HTML5

Режим «очікування» для українських біженців затягується

Серед майже мільйона біженців із Сирії, Іраку, балканських країн вирішення своєї долі чекають близько двох тисяч українців, вигнаних війною з рідних домівок. Їм надали тимчасовий притулок у гуртожитках, де вони чекають на рішення соціальних відомств, які мають винести вердикт: надасть їм Німеччина право на постійне мешкання чи відмовить? Але надії на це дедалі більше тануть, оскільки досі такий дозвіл одержали лише кілька осіб.

У режимі «очікування» серед інших перебуває і молода сім’я – Оксана, Сергій і їхній дворічний син Сашко, яка теж сподівається на щастя у мирному Берліні. Утім, відомство у справах іноземців має намір повернути українців з дитиною на батьківщину до Луганська. Адже вони прибули до Німеччини за туристичними візами, термін яких невдовзі спливає. Тож сім’я поки що залишається у «підвішеному» стані:

Половина нашого будинку розвалена – від нього залишилися самі руїни
Оксана з Луганська

«Я не уявляю, як ми повернемося туди. Там триває війна, безкінечно стріляють. Половина нашого будинку розвалена – від нього залишилися самі руїни. Мої родичі давно пороз’їжджалися, хто куди зміг. Я навіть не маю з усіма зв’язку», – з острахом розповідає Оксана.

Утекти від війни будь-якою ціною

Питання біженців українських, як і з Близького Сходу і балканських країн зачепило загальні питання співіснування націй у Європі. Для Ганса-Ґерта Петтеринга, голови Фонду Конрада Аденауера, це є можливістю зближення людей:

Те, що ми переймаємося людьми, котрі прибувають до нас із країн, де триває війна – це позитивний знак
Ганс-Ґерт Петтеринг

«Те, що ми переймаємося людьми у неймовірно складній ситуації, котрі прибувають до нас із країн, де триває війна – це позитивний знак при тому, що я розумію, що понад усе нам потрібні конкретні рішення. Щодо цього маємо разом усе обговорити у Європейському Союзі», – сказав пан Петтеринг в інтерв»ю «Дойчландфунк».

Відомство у справах іноземців запевнює, що ситуація в Україні безперечно буде врахована під час вирішення питання про перебування громадян України в Німеччині. Але чи стане це вирішальним чинником – наразі невідомо. Спостерігачі занепокоєно попереджають, що цілком можлива їхня депортація в Україну.