Українська наука робить «стрибок» у Європу

Київ – Українські освіта і наука включились у процес євроінтеграції значно раніше від багатьох інших сфер життя. На сьогодні більш як сотня українських вузів і наукових колективів включені в європейські науково-освітні і дослідницькі програми. Студентство освоює проекти у рамках європейської освітньої програми «Еразмус», а викладачі-науковці вивчають можливості програми «Горизонт-2020», яка відкрилася для українських вчених у серпні цього року.

Українська наука робить «стрибок» у Європу

Підписання минулого року Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відкрило шлях на європейське «інтелектуальне», чи то наукове поле українським студентам, дослідникам, науковцям. І вони активно використовують отриману нагоду долучитись до процесів розвитку європейської освіти і науки – тим більше, що для українців участь у відповідних програмах безкоштовна. Ба більше, вони ще і стипендії отримують, навчаючись в європейських університетах.

У ЗМІ можна знайти чимало історій українського успіху в європейській науці й освіті. Наприклад, колективи 32 університетів України та їхні партнери у країнах Євросоюзу виграли грант на суму більш ніж вісім мільйонів євро і досліджують проблеми розвитку європейської вищої освіти. А сім українських університетів разом з іспанськими вишами технічного спрямування цього року розпочали реалізацію унікального проекту на тему «Співпраця університетів і підприємців в ігровій індустрії в Україні» (мова йде про комп’ютерні ігри, їхнє виробництво і розповсюдження).

Обидва проекти українські та європейські виші здійснюють у рамках програми «Еразмус», можливості якої тепер доступні для України Як зазначила представниця офісу програми в Україні Любов Щітка, «Еразмус» складається з кількох компонентів. Особливості програми для студентів – можливість отримати короткострокове навчання і ступенева система, що дає студентові можливість здобути відповідний освітній ступінь в одному з європейських університетів. Так, на магістерському рівні щороку можуть навчатись до сотні студентів, зазначила Щітка.

«Еразмус+» – це досить велика програма співпраці для вишів, її бюджет становить практично 15 мільярдів євро», – наголосила фахівець.

Компонент «Еразмус мундус» передбачає співпрацю освітніх та наукових колективів з метою «підвищити мобільність» серед студентів, викладачів, науковців європейських університетів та вузів інших країн», каже представниця «Еразмус» в Україні.

Рік тому (2014-2015 навчальний рік) близько тридцяти українських студентів отримали стипендії на освіту в європейських університетах від «Еразмус мундус». Серед них – киянка Марія Баранова, яка вивчає міжнародне законодавство у царині ветеринарії і захисту тварин.

«В університеті ми вивчали відповідні міжнародні стандарти, але треба поїхати і подивитись, як це працює на практиці. Треба все вивчити, щоб потім у нас адоптувати», – розповіла Баранова журналістам.

Дещо іншою є ситуація з українсько-європейськими науковими проектами: серед них переважає, так би мовити, індивідуальний формат, коли у міжнародному проекті бере участь конкретний науковець або науковий колектив. Але наразі можливості для української науки в Євросоюзі збільшились завдяки запуску минулого року програми ЄС з досліджень та інновацій під назвою «Горизонт-2020».

Які горизонти для української науки відкриває «Горизонт-2020»?

Ця програма триватиме до 2020 року і має бюджет близько 80 мільярдів євро. Програма поділена на три компоненти: передова наука, індустріальне лідерство, соціальні виклики. За повідомленнями Єврокомісії, завдання програми «Горизонт-2020» – зміцнити конкурентоспроможність Європи у глобальному вимірі, сприяти її економічному зростанню, сприяти створенню нових робочих місць і підняти фаховий рівень працівників. «Горизонт» також є унікальним фінансовим інструментом для реалізації цього амбітного завдання, зазначають у Єврокомісії.

Ян Томбінський

«Це знак відповідальності і надії для України та ЄС. Підписана між українською та європейською сторонами угода – це перепустка для української науки до спільних проектів з європейськими науковцями і дослідниками з інших країн», – повідомив журналістам представник ЄС в Україні, посол Ян Томбінський під час церемонії підписання відповідних документів між Україно та ЄС у серпні цього року.

Найголовніше, що «Горизонт-2020» – це перша європейська програма, в якій Україна стала офіційним учасником, пояснив у розмові з Радіо Свобода заступник міністра освіти і науки Максим Стріха.

Максим Стріха

​«Ця програма має безпрецедентно великий бюджет у розмірі близько 80 мільярдів євро, статус України дозволяє на тих самих правах, що і всі інші учасники з країн ЄС, змагатися за гранти цієї програми. Зрозуміло, що тут є дуже великі можливості, бо ми отримали доступ до фінансових ресурсів, якого раніше українські науковці ніколи не мали», – зазначив Стріха.

На його думку, участь українських науковців і дослідників у програмі «Горизонт» також дозволить реформувати природнім чином українську науку, наразі доволі консервативну.

«Коли Україна природним чином ввійде до європейського дослідницького простору – це змінить правила усередині самої української науки. Найголовнішими виявляться не ті шановані люди, які зараз керують наукою, на десятому, чи дев’ятому, чи у кращому разі на восьмому десятку життя, а той, хто найбільш ефективний у боротьбі за європейські наукові гранти», – зазначив Стріха.

За словами Стріхи, європейські програми дозволять українським студентам та науковцям переорієнтуватися на Європу ще і в тих галузях, які розвивалися за рахунок наукової співпраці ще в радянські часи. Але ці контакти були обірвані після того, як Росія анексувала Крим почала надавати підтримку сепаратистським угрупованням «ДНР» і «ЛНР» на Донбасі. До того ж, країна-агресор фактично вкрала в України кілька десятків наукових установ, які розташовані в Криму, з усім їхнім обладнанням.