Об’єднана Європа шукає, куди «втекти» від біженців

Брюссель – Міграційна криза вийшла з-під контролю, накрила Європу й показала неспроможність її лідерів адекватно реагувати, кажуть європейські політики. Тим часом, як у Брюсселі терміново шукають способи хоч якось контролювати наплив біженців, голови деяких євроустанов уже застерігають від поглиблення розколу всередині ЄС, який може статися через егоїзм деяких столиць та відсутність у них співчуття, єдності й солідарності.

Об’єднана Європа шукає, куди «втекти» від біженців

Фотографія мертвого 3-річного сирійського хлопчика на пляжі у Туреччині сколихнула всю Європу і стала символом поневірянь сотень тисяч біженців. Фактично, кожна європейська столиця останніми днями постала перед фактом, що далі відкладати не можна, треба знайти вихід з цієї катастрофічної ситуації, створеної небувалим напливом мігрантів з Близького Сходу та Африки.

Мартін Шульц

На тлі щоденних трагедій Франція, Німеччина й Італія закликали переписати правила надання притулку в ЄС: міністри закордонних справ цих країн у спільному листі, надісланому до Брюсселя, висловилися за справедливий розподіл біженців між 28 державами. Саме до такого розподілу за обов’язковими квотами закликають і в Європарламенті. Лідер цієї установи Мартін Шульц каже, що виною всьому є егоїзм, який панує у низці країн ЄС.

«По-перше, треба створити спільну базу для легальної міграції, щоб запобігти нелегалам, – каже він. – Друге – нам потрібна розширена система захисту тих, хто втікає з регіонів, охоплених війною. І третє – це політичний притулок. Щоб знайти рішення, потрібен спільний європейський напрямок, замість якого ми бачимо:егоїзм. Відверто кажучи, це вирішальний момент, якщо ми разом не знайдемо рішення цьому виклику, то не можна виключити навіть більшого розколу в ЄС».

«Шенгенська угода під загрозою, і це абсолютно ясно. Якщо не вирішити цю проблему, то загроза для вільного пересування лише зростатиме», – додав Шульц.

Квоти, що сіють розбрат

Дональд Туск

Нещодавню пропозицію Єврокомісії – розподілити, скажімо, 40 тисяч біженців із Греції та Італії – більшість європейських країн справді сприйняла без особливого ентузіазму. Угорщина, Австрія, Данія й Велика Британія від них категорично відмовилися. У четвер голова Європейської ради Дональд Туск назвав нову цифру: справедливо розподілити по країнах ЄС треба щонайменше 100 тисяч мігрантів.

Віктор Орбан

Сконцентрований на посиленні зовнішніх кордонів своєї держави, прем’єр Угорщини Віктор Орбан у Брюсселі на нинішніх зустрічах із європейськими керівниками зауважив, що тисячні натовпи мігрантів у його країні – це проблема Німеччини, а не об’єднаної Європи, а європейські лідери неспроможні контролювати ситуацію, що «сіє страх серед європейців». Водночас, він скористався брюссельською трибуною для надсилання сигналу біженцям.

«Треба морально й по-людськи пояснити: будь-ласка, не йдіть сюди. Чому ви покидаєте такі безпечні країни, як Туреччина чи Сербія? Залишайтесь там, бо тут ризиковано: ми не можемо гарантувати, що вас тут приймуть. Тож не варто обманювати мрії людей. Для ваших родин, дітей, для вас самих буде краще залишатися там», – закликав угорський прем’єр, натякаючи й на те, що Берлін створює серед мігрантів враження, що їх там чекають.

Гостинність Німеччини заохочує мігрантів

Кінцевою метою багатьох мігрантів із Сирії, Іраку чи Афганістану стала саме Німеччина після того, як влада цієї держави пом’якшила свій підхід, пообіцявши надати притулок навіть тим мігрантам, які зареєстровані в іншій країні й за шенгенським правилом мали б отримувати притулок там.

Ще більше мігрантів сповнилися надією на німецьку гостинність після того, як у деяких містах Німеччини сирійців, іракців та лівійців зустрічали натовпи волонтерів із ковдрами, наметами, предметами першої необхідності та їжею.

Європейська комісія, зі свого боку, закликала створити постійну систему переміщення мігрантів, яку можна було б задіювати у часи загострення міграційної кризи. Цей та інші плани, що були заплановані на розгляд аж наприкінці року, будуть терміново обговорюватися на зустрічі міністрів юстиції держав ЄС 14 вересня.