Популізм серед політиків популярний тому, що на такі обіцянки завжди є попит, натомість відповідальність за їхнє невиконання радше моральна, але точно не юридична. Про це в інтервʼю Радіо Свобода сказав політтехнолог Тарас Березовець. У переддень старту передвиборної кампанії в Україні, запланованому на 5 вересня, Радіо Свобода запитало в експерта, від чого залежить рівень популізму в політикумі і хто від нього потерпає.
Your browser doesn’t support HTML5
– У суспільстві завжди є частина людей, яка прагне швидких і простих рішень. Цей відсоток збільшується відповідно до того, коли ситуація в країні погіршується – насамперед економічна.
Але бачимо, що й у тій самій Італії є Беппе Грілло. Його партія, яка нещодавно посіла третє місце (на виборах – ред.) і очолює її взагалі колишній клоун, популістська. Комусь це теж здавалося смішним серед політиків Італії. Але коли вони побачили результати виборів, очевидно, що їм було вже не до сміху.
– Ще коли партія Грілло обиралася у 2013 році, оглядачі повʼязували той факт, що Італію охопив цей популізм, із погіршення економічної ситуації…
І в Британії є відсоток людей, які голосують за популістів. Він перебуває у рамках статистично похибки. Натомість в Україні партії їхній відсоток буде більшим, ніж десять
– Це правда, я до цього й веду. Але, менше з тим, і в Британії є, скажімо так, певний відсоток людей, які голосують за популістів. Він перебуває у рамках статистично похибки. Натомість в Україні ми бачимо, що партії, які використовують популістські ідеології, – а до таких ми можемо, очевидно, віднести і «Радикальну партію», і нову партію «Укроп», і, можливо, «Свободу» – їхній відсоток (у сумі – ред.) буде більшим, ніж десять. Це є достатньо великою цифрою, за мірками Європейського союзу.
– Наскільки взагалі можливий політичний процес без популістських обіцянок? Просто на конструктиві побудувати передвиборну кампанію можливо?
Люди хочуть, щоб всі їхні проблеми вирішилися за велінням чарівної палички. Особливо, коли говорять, що насправді цю війну можна завершити дуже просто
– Популісти завжди використовують таку маніпуляцію, як прості рішення для складних ситуацій. Люди хочуть, щоб всі їхні проблеми вирішилися, знаєте, за велінням чарівної палички. Особливо, коли говорять, що насправді цю війну можна завершити дуже просто: потрібно, мовляв, почати масований наступ – і ми виграємо війну за один тиждень, і все. І, на превеликий жаль, такі ідеї, мають підтримку частини людей.
Чому це відбувається? Перша причина – це економічні проблеми, що ведуть до радикалізації. Друга причина – недостатній освітній рівень, тому що людину з вищою освітою важче переконати в тому, що можна отак просто вирішити надскладні завдання.
– Обіцянки роблять, але не виконують. Можливо, передбачити якусь відповідальність за цей популізм?
– Передбачити відповідальність за політичний популізм – це теж є питанням політичного популізму. Тому що якщо люди не порушують законів чи Кримінального кодексу, то як ви їх можете притягти?
Передбачити відповідальність за політичний популізм – це теж є питанням політичного популізму
Черчіль завжди казав, що, на жаль, головна відповідальність за політичний популізм – це жертви, які несе народ. Він дуже чітко розумів цю небезпеку. Але відповідальність у складні часи – це, радше, є рідкістю серед політиків. Ми бачимо, що популістськими обіцянками зловживають навіть ті політики в Україні, які зазвичай намагалися бути такими консервативними, розумними. Адже підбиває постійно знайти якусь підтримку. Особливо коли рейтинг падає, вдавання до популізму їм здається дуже простим рецептом відновити свої рейтинги і позиції.
На тему «Чому виборці вірять у популізм?» говорили в ефірі Ранкової Свободи також із Максимом Савчуком – журналістом «Схем», спільного проекту Радіо Свобода та «Першого суспільного». Прослухати ефір можна нижче:
Your browser doesn’t support HTML5
Your browser doesn’t support HTML5
На цю ж тему:
Колективний «тягнибок» і колективний «ляшко» так і не зрозуміли, чим їхні дії загрожують країні
«Події біля Верховної Ради довели – популізм вбиває не лише країну, а і цілком конкретних хлопців» далі