Коаліція залишилася без фракції радикалів: що далі?

Фракція Радикальної партії вийшла з парламентської коаліції і йде в опозицію до чинної влади. За словами лідера Радикальної партії Олега Ляшка, таким чином радикали висловили свою незгоду з голосуванням за зміни до Конституції, коли частина фракцій більшості проголосувала разом із «Опозиційним блоком». Між тим, у «Блоці Петра Порошенка» запевняють, що коаліція зможе працювати і без однієї фракції. Натомість, представники інших фракцій коаліції сумніваються в її дієздатності.

Коаліція залишилася без фракції радикалів: що далі?

За словами Олега Ляшка, голосування за зміни до Конституції показало, що чинної парламентської коаліції насправді не існує. Натомість, вважає лідер радикалів, стало очевидним, що в парламенті існує інша більшість, до якої увійшли проросійський «Опозиційний блок» та «олігархічні групи». Відтак Радикальна партія вирішила перейти в опозицію.

«Надзвичайно неприємно і важко повідомляти про це рішення. Але ми змушені це зробити, бо ми сьогодні бачимо в парламенті формування нової антиукраїнської коаліції за участі недобитків банди Януковича. Тому ми переходимо в опозицію до нинішнього курсу президента, уряду і чинної парламентської більшості за участі пропрезидентської, пропрем’єрської сили і недобитків банди Януковича, які заховалися в злодійському блоці і в олігархічних групах», – заявляє Олег Ляшко.

У відставку подав і делегований радикалами в уряд віце-прем’єр Валерій Вощевський. Також з посад голів парламентських комітетів мають намір піти троє депутатів від Радикальної партії.

Перший опозиціонер у парламенті

Фракція Радикальної партії часто входила в суперечки з іншими силами в коаліції, тож питання про їхнє перебування у коаліції порушували й раніше. Однак ще тиждень тому в інтерв’ю Радіо Свобода Олег Ляшко запевняв, що виходити з більшості радикали не мають наміру.

«Ми разом у коаліції ухвалюємо необхідні для країни закони – раз. Друге. Вихід з коаліції – це, фактично, шлях до дострокових парламентських виборів, у результаті яких до влади може повернутися банда Януковича. Тому добровільно ми самі з коаліції не вийдемо, навіть якщо нас звідти вперед ногами будуть виносити», – казав він.

Вадим Карасьов

Як зазначає політолог Вадим Карасьов, Олег Ляшко діє, радше, виважено і з розрахунку, ніж імпульсивно – адже він зайняв вільну опозиційну нішу раніше від інших потенційних опозиціонерів.

«Опозиційний блок» сидить у засаді й чекає, коли йому вискочити. Ніша опозиційна зараз вільна… Олег Ляшко тепер у парламенті займатиме опозиційну нішу! І він у цьому сенсі випередив Юлію Тимошенко і Андрія Садового», – вважає експерт.

Вадим Карасьов припускає, що «Батьківщина» і «Самопоміч» можуть порушити питання про вихід з коаліції чи переформатування уряду не раніше, ніж наприкінці року – після місцевих виборів.

«Самопоміч» помітила іншу більшість, але залишається в чинній

Між тим, перший заступник голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігор Кононенко запевняє, що в коаліції достатньо голосів, тож вона зможе працювати й надалі.

«Коаліція буде й далі працювати. У коаліції було 302 голоси – мінус двадцять – буде 282. Це достатньо, щоб ефективно працювати і ухвалювати закони», – наголошує він.

Утім, представники інших фракцій коаліції дотримуються песимістичнішої точки зору. Зокрема, лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко вважає, що коаліції бракує діалогу, а стратегічні рішення, «які мають ухвалюватися на раді коаліції, ухвалюються зовсім в іншому місці». А голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк вважає, що в парламенті фактично існують дві різні коаліції: формалізована і неформальна.

Олег Березюк

«А під час голосування за генпрокурора ви не бачили іншої більшості? А за голову СБУ – ви не бачили іншої більшості? Давно є інша більшість, просто хтось не бачить її. Влада в країні не помінялася – ті самі олігархи правлять країною. І вони є і в «Блоці Петра Порошенка», і в «Народному фронті» і в «Опозиційному блоці». Подивіться, як вони голосують усі важливі речі», – наголошує він.

У понеділок під час голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації три з п’яти фракцій чинної на той момент парламентської більшості не підтримали президентську ініціативу. Натомість «за» голосували «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», а також депутатські групи «Відродження» та «Воля народу».

На думку Вадима Карасьова, конфлікти між суспільно-політичними силами, які апелюють до Майдану, та протистояння довкола конституційних змін визначатимуть політичну ситуацію до кінця 2015 року.