Брюссель – На тлі кривавих сутичок у Києві через реформу з децентралізації, у Євросоюзі вітають підтримку Верховною Радою цього процесу передачі повноважень із центру до регіонів. З іншого боку, об’єднана Європа засуджує насилля мітингувальників на вулицях української столиці. Тож реакції європейських очільників поділена між вітаннями і засудженнями.
Your browser doesn’t support HTML5
Загалом, реакцію на криваві сутички протестувальників та правоохоронців у Києві можна охарактеризувати записом у мікроблозі Twitter латвійського міністра закордонних справ Едґарса Рінкевічса. Він пише, що «насилля не може бути методом політичного процесу».
Зі свого боку, генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд одразу після голосування в українському парламенті написав, що вітає «підтримку конституційної реформи і децентралізації. Процес реформ має продовжуватися», додає він.
Тим часом, голова європейської дипломатії Федеріка Моґеріні заявляє, що нинішнє голосування у Верховній Раді щодо конституційних поправок, пов’язаних із децентралізацією, – це «важливий крок, що прокладає шлях до істотної передачі повноважень із центру до регіонів та громад», й він, зокрема, «сприятиме реалізації мінських угод». Моґеріні висловила сподівання, що й остаточне голосування наприкінці року також буде позитивним.
Цьому процесу не повинно загрожувати насильство, продовжує Моґеріні, зауважуючи, що драматичні події в Києві «стали дуже тривожним сигналом».
Водночас, голова дипломатичного корпусу ЄС каже, що впевнена у тому, що Україна «твердо рухатиметься шляхом подальших реформ, як інституційних, так і економічних, а також комплексної реформи поліції і правоохоронного сектору для забезпечення громадського порядку та безпеки по всій державі».
Тим часом, Дуня Міятович, відповідальна за свободу преси при ОБСЄ, висловила занепокоєння пораненнями представників мас-медіа під Верховною радою та закликала до термінового розслідування всіх порушень.
Потрібен консенсус і компроміси – Аманда Поль
Рада підтримала поправки щодо децентралізації, і це добре, але це тільки початок дискусії, коментує нинішні події експерт з Центру європейської політики Аманда Поль. Вона переконана, що, хоча нині, напередодні виборів, в існуючій політичній атмосфері, – це не найкращий час для реформи, але її слід буде впроваджувати.
Не треба надміру роздувати цей процес. Хоч це й вимога мінських угод, але децентралізувати державу за одну ніч не вдастьсяАманда Поль
«Знайти консенсус буде нелегко, потрібні будуть численні компроміси, – каже вона. – Менші політичні партії, на кшталт («Батьківщини» – ред.) Юлії Тимошенко, з політичних міркувань будуть категорично проти. Але не треба надміру роздувати цей процес. Хоч це й вимога мінських угод, але децентралізувати державу за одну ніч не вдасться. Будуть ще місяці обмінів думками, але робити й вирішувати це треба, і на цьому наголошують ЄС та США», – вважає Поль.
Історичне підґрунтя, економічні, соціальні основи різних регіонів України не є однаковими, тож, за чи без участі Заходу, Київ неминуче рано чи пізно має здійснити ці реформи, вважають представники місцевих аналітичних центрів. Зокрема, європейський дипломат, старший аналітик із брюссельського Інституту Еґмонта Марк Франко каже, що насильно утримувати владу в державі централізованою – саме це й може загрожувати територіальній цілісності.
Де межі української децентралізації?
Градус» децентралізації залежить від ситуації й політичного діалогу між громадянами і їхніми представниками у парламентіМарк Франко
«Яким саме має бути рівень децентралізації, що має залишатися у компетенції Києва, а що має передаватися регіонам – вирішувати самим українцям та їхнім депутатам, бо це демократичний процес. Слід визначити оптимальну децентралізацію, а це може стосуватися і економіки, і торгівлі, соціального захисту і, можливо, навіть, дорожнього руху. Так би мовити, «градус» децентралізації залежить від ситуації й політичного діалогу між громадянами і їхніми представниками у парламенті», – каже європейський дипломат Марк Франко.
Загалом, регіоналізацією чи децентралізацією у Європейській співдружності нині нікого не здивуєш. Яскравий приклад передачі все більших повноважень місцевій владі того чи іншого регіону є Бельгія. Тут триває вже шоста реформа держави і пошуки якомога ефективнішого способу управління, здається, ще далекі від завершення. Децентралізується навіть Франція, яка, здавалося б, дуже чітко вписується у формулу «одна країна – одна територія – одна мова». Тому, кажуть західні політичні аналітики та дослідники з брюссельських політологічних центрів і факультетів, українці також мали б іти цим шляхом.
На цю ж тему:
Найбільше зацікавлена у зриві голосування щодо децентралізації Москва – Уколов Якщо це невигідно Росії, то чому ми бачимо голоси «Опозиційного блоку» у повному складі? – Фірсов далі Зміни в Конституції: децентралізація під вигуки «ганьба!» У парламенті замість коаліції – «розумна більшість» далі |