Скільки парламентарів підтримають конституційну реформу?

У понеділок, 31 серпня, Верховна Рада збереться на позачергове засідання, щоб ухвалити у першому читанні проект президентського закону про внесення змін до Конституції в частині децентралізації влади. У парламентській коаліції щодо цього питання немає єдності, однак деякі експерти переконують: підстав для сумнівів у результативності засідання немає. Адже для ухвалення в першому читанні необхідна проста більшість – 226 голосів народних депутатів. 300 голосів для остаточного ухвалення конституційних змін шукатимуть вже після місцевих виборів.

Скільки парламентарів підтримають конституційну реформу?

Бурхливо, скандально, але зрештою результативно проходитиме позачергове засідання Верховної Ради, прогнозує політолог Вадим Карасьов. Зміни до Конституції він розглядає в контексті реалізації мінських угод і зобов’язань України перед західними партнерами.

«Головне сьогодні – проголосувати в руслі реалізації мінських угод. І показати, що ми дотримуємося мінських угод, що наша дипломатія працює, що ми договороздатні партнери, і ми маємо пройти свій шлях, або частину шляху, щодо реалізації мінських угод. Побачимо, як буде діяти протилежна сторона – так звані «ДНР» і «ЛНР», Росія, якщо вони дійсно налаштовані на реалізацію мінських угод, а, швидше за все, ні. Тоді визначатимемося, чи голосувати остаточно за конституційні зміни, чи взяти паузу», – каже політолог.

Найбільші суперечки у змінах до Конституції спричинили деталі децентралізації влади на окупованих територіях сходу України. У пункті 18 перехідних положень вказується, що особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначатимуться окремим законом. Супротивники ініціатив Порошенка стверджують, що тим самим Україна погоджується надати путінським бойовикам «особливий статус» та інтегрує їх в систему української влади, в українське політичне і економічне поле за рахунок платників податків всієї країни.

Днями Петро Порошенко на зустрічі з представниками територіальних громад вкотре запевнив, що плановані конституційні зміни не передбачають ніяких особливих статусів для Донбасу чи інших територій. Головним супротивником внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади він назвав Росію.

«Хто перший проти наших змін до Конституції? Росія! Вона хоче, щоб ми в неї питали дозволу, як нам робити нову Конституцію. Я як президент, верховний головнокомандувач, гарант конституції ніколи не дозволю, щоб Конституція писалася ззовні», – наголосив Президент.

Децентралізація розколює парламент?

Однак супротивники конституційних змін є і в парламентській коаліції. Якщо стосовно позитивного голосування депутатів з «БПП» і «Народного фронту» сумніватися практично не доводиться, а, за даними деяких ЗМІ, навіть «Опозиційний блок» проголосує «за», натомість фракції «Радикальної партії» та об’єднання «Самопоміч» налаштовані проти. У цьому зв’язку мер Львова та лідер «Самопомочі» Андрій Садовий у своєму «Фейсбуці» заявив, що членів його партії «пресингують» та намагаються підкупити перед голосуванням.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман закликав розслідувати цю інформацію, Садового вже викликають до Генпрокуратури як свідка. В неділю пізно ввечері «Самопоміч» провела своє засідання. І як повідомив в інтерв’ю телеканалу «112» голова фракції Олег Березюк, «Самопоміч» твердо вирішила не голосувати за конституційні зміни, а до порушників дисципліни, які матимуть власну позицію, вживатимуть заходів аж до виключення із фракції.

«Всі особи, які не будуть голосувати так, як голосує фракція, будуть піддані розгляду на окремому засіданні фракції, де виключення з фракції є однією із трьох опцій. До цього переліку входить питання по імпічменту президента, питання, пов’язані з оголошенням війни чи, навпаки, оголошенням миру», – сказав Березюк. За його словами, це може стосуватися чотирьох-шести депутатів.

Чи не стануть конституційні зміни каменем спотикання для подальшої діяльності парламентської коаліції? Політолог Вадим Карасьов вважає, що коаліція не розпадеться.

«Камінь спотикання вже є. Одна справа – спотикатися, інша справа – впасти. Думаю, коаліція не впаде, тому що розпад коаліції – це або новий уряд і нова коаліція, або нові вибори. Чи готова «Самопоміч» сьогодні йти на вибори – не впевнений», – зауважив Карасьов.

Політолог також додав, що коли зміни до Конституції перестануть бути фактором зовнішньополітичних зобов’язань України, тоді конституційний процес увійде в конструктивне русло, що дозволить спокійно і без особливих суперечок зібрати 300 голосів для остаточного затвердження конституційної реформи.