«Медичне забезпечення на полігонах – це нарив усієї військової медицини» – експерт

Львів – Щодня у львівський військовий госпіталь привозять мобілізованих з Яворівського полігону. Є випадки, коли зберегти здоров’я чи життя військовослужбовцю вже запізно. У військову прокуратуру надійшли десятки скарг про неналежні умови на полігоні, повідомили Радіо Свобода у військовій прокуратурі Західного регіону. Але перевірити ситуацію військові прокурори не можуть, оскільки позбавлені таких повноважень, згідно з законом «Про прокуратуру».

Минулого року, коли у Луганську почались бойові дії, Олександр Сєдогін виїхав до Запоріжжя. Там звернувся у військкомат із проханням взяти його добровольцем в українську армію – відмовили, мовляв, «не надійний». Однак він далі ходив і просився. У квітні був мобілізований і направлений на військове навчання на Яворівський полігон, де пробув два тижні.

«Плигнув – і щось з моїми м’язами сталося. В ночі не міг спати. Пальці були немов обморожені, не відчував їх, вони нили, біль схожий на зубний. Звернувся у медичну частину, там зробили укол, намазали ногу маззю і перебинтували. У наступні дні стало гірше. Я так ходив шість днів, доки не посиніли пальці, кров не поступала до пальців, і мене 6 травня направили у Львів у військовий госпіталь», – розповів Олександр.

Лікарі протягом місяця намагались йому врятувати ногу, але довелось ампутувати до коліна. У мобілізованого виявилось варикозне захворювання. Після лікування він мав бути демобілізований і повертатись додому, сам вже через соціальні служби мав вирішувати проблему з протезуванням. Львівські волонтери потурбувались, щоб його не виписали зі шпиталю. Медики військового госпіталю скерували чоловіка на реабілітацію в Трускавець і зараз він знову у шпиталі і протез виготовлять на львівському заводі. Все – безкоштовно.

«Вилікуватися і зробити протез хоча б. Я по життю – оптиміст, мені важливо стати на ноги і вже далі думати, чи їхати на Луганщину, на українську територію, чи в Запоріжжя, де маю друзів. А так загалом перспектив ніяких», – говорить чоловік.

Хтось хворіє, а хтось «косить»

У військовому госпіталі лікується мобілізований Михайло Кочапуд. Чоловік розповів Радіо Свобода, що три дні поспіль звертався під час військових навчань на полігоні у медичний пункт у Немирові.

«Відвезти у госпіталь у Львів змогли лише через два дні, бо казали, що немає раніше транспорту», – говорить чоловік.

Як з’ясувалось, у мобілізованого – псоріаз (з таким захворюванням не мали б мобілізувати), чоловік натер ногу і утворилась гнійна рана. На щастя, у госпіталь його доставили вчасно, ногу вдалося зберегти, але загоюється важко і довго.

«Майже щодня у госпіталь привозять хворих із полігону. Це – різні захворювання. Якщо людині 45-50 років, то вже може бути букет різних хворіб. Наприклад, сьогодні оглядав 53-річного чоловіка. Людина трохи пострибає, побігає, щось підніме – і одразу дається взнаки хребет, тиск, різне загострюється», – пояснює військовий лікар Тарас Кльофа.

За словами волонтерки Наталки Самсонової, яка допомагає хворим бійцям у шпиталі, найважливіше – щоб людину вчасно з медичної частини направили до Львова. Водночас медикам у військовій частині часто важко розрізнити, хто говорить правду, а хто каже неправду, щоб «відкосити» від війська.

«Там на полігоні, де хлопці мобілізовані, є один начальник медичної частини. У нього – анальгін і мазь, він не може за свої власні гроші купувати медикаменти. Бо хворих дуже багато, тому що мобілізованих багато. А також багато тих, хто «косить». І як один начмед може зорієнтуватись, хто «косить», а кому справді погано з мобілізованих? Одного привезли запізно і ногу відрізали, іншого – на щастя, вчасно, чоловік залишився з ногою, але і далі шкутильгає», – зауважила волонтер.

Рідні звинувачують медиків

Рідні 36-річного Сергія Конаненка, який нещодавно помер у львівському госпіталі, звинувачують у халатності медиків. Чоловік, який пішов служити добровольцем, п’ять днів мав високу температуру під час підготовки на Яворівському полігоні. Як і всі мобілізовані, він жив у наметі.

«Тато дзвонив і я чув у телефон, що він кашляє. Казав, що йому дали пігулки у медчастині, що йому погано. Тато казав, що у наметі – дуже волого», – говорить син померлого.

Коли Сергію стало геть зле, розповідають друзі мобілізованого, його відправили у львівський військовий госпіталь. Там на 12-й день лікування він помер. Згідно з висновками лікарів, від пневмонії.

«Нам сказали, що його привезли з дуже запущеною формою, тому і не могли врятувати. Але чому хворого одразу не поклали у лікарню, не обстежили?» – дивується мама померлого.

Рідні звернулись із заявою у військову прокуратуру Західного регіону. Вони вимагають провести повторну медичну експертизу і знайти винних у смерті сина і тата.

«Ми не повернемо свого друга, але для нас важливо, щоб ті хлопці, які йдуть воювати, не гинули ось так безглуздо», – зауважили друзі Сергія Конаненка.

Статистика – таємниця Міноборони

Військова прокуратура Західного регіону проводить досудове розслідування, повідомив начальник відділу цієї установи Ігор Пандяк.

«Є скарги на Яворівський полігон, але ми не можемо проводити перевірки, не маємо права цього робити, згідно з законом «Про прокуратуру». Такі перевірки може робити лише вищий орган управління. Якщо це бригада, для прикладу, то перевірку проводить вище військове управління, якому бригада підпорядковується», – зауважив Пандяк.

Військові експерти говорять про те, що на час збройного конфлікту в державі, варто повернути військовій прокуратурі право здійснювати перевірку тих військових об’єктів, на які скаржаться, оскільки це зменшить приховування фактів.

Скільки за час проведення АТО загинуло мобілізованих поза зоною бойових дій – відповіді від Міністерства оборони на інформаційний запит про це Радіо Свобода так і не отримало.

Пияцтво, необережне поводження зі зброєю, відсутність належного медичного забезпечення, психологічний і фізичний стан мобілізованих – це причини травмувань і смертності, які називають волонтери, серед тих, хто ще не доїхав до лінії фронту.

«Якщо брати по п’ятибальній системі, то те, що робиться в армії – це двійка з плюсом. Найгірше, що смертність найчастіше стається через те, що люди, яких мобілізували, морально не підготовлені, а ще у військових частинах до них ставляться, як до нижчого сорту. Мобілізовані не вміють тримати зброю, поводитись з нею», – вважає боєць Збройних сил з позивним «Бандера».

Військовослужбовець понад рік воює на Донбасі й радить новобранцям бути більш відповідальними, наполегливо і старанно вчитись під час військової підготовки.

«Коли ти мобілізований, то треба ставати більш відповідальним і пам’ятати, що від цього залежить твоє життя і твоїх друзів», – говорить боєць.

Загалом стан військово-медичного забезпечення у зоні АТО і на полігонах є незадовільним, наголосила Радіо Свобода Зоряна Черненко, головний медичний експерт громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ». Охороною здоров’я у Мініністерстві оборони не займаються.

«Те, що трапляється на Яворівському полігоні – це нарив всієї системи військової медицини, яка як занедбувалась, так і далі занедбується, як кадрової, так і щодо матеріального забезпечення. Ніхто досі не розуміє важливість медичної складової в армії. А це – відповідальність Міноборони і керівників військових частин. Охороною здоров’я в системі оборони ніхто серйозно не займається», – каже експерт.

Надалі, за її словами, все тримається на волонтерах і якби не їхня допомога, то ситуація була б просто катастрофічна.