25 серпня 1968-го вісім радянських громадян вийшли на Червону площу в Москві на знак протесту проти радянського вторгнення до Чехословаччини. З гаслом «За вашу і нашу свободу", протестувальників швидко заарештували КДБ, і більшість із них роками страждали на вигнанні або були позбавлені волі за свій відважний вчинок. Тепер, 47 років потому, деякі російські громадяни відчувають, що вони опинилися у схожій ситуації: совість штовхнула їх протестувати проти політики, з якою мириться більшість росіян. Багато з цих інакодумців – Олексій Навальний, Борис Нємцов, Pussy Riot, Євгенія Чірікова та інші – добре відомі на Заході. Але є й багато інших, про яких знають менше.
На згадку про вчинок восьми сміливих людей у 1968 році на Красній площі – Лариси Богораз, Костянтина Бабицького, Тетяни Баєвої, Вадима Делоне, Володимира Дремлюги, Віктора Файнберґа, Наталії Горбаневської та Павла Литвинова – Радіо Свобода згадала вісьмох маловідомих росіян, які ризикнули свої безпекою і працевлаштованістю й відважились на кроки, продиктовані їхнім сумлінням.
Андрій Зубов
Андрій Зубов, професор філософії і відомий політичний оглядач, втратив роботу після порівняння президента Володимира Путіна з нацистським диктатором Адольфом Гітлером. У березні 2014 року Зубов опублікував колонку в щоденній газеті «Ведомости», порівнявши розгортання російських військ у Криму з анексією Гітлером Австрії в 1938-39 роках. Росія, попередив він, перебуває на межі перетворення на «політичну диктатуру».
«Я хотів показати українцям, що не всі в Росії поділяють думки Путіна, що також є й інша Росія», – сказав Зубов Радіо Свобода в той час.
Андрій Зубов
Зубова швидко звільнили з престижного Московського державного інституту міжнародних відносин. Інститут пізніше скасував рішення, яке викликало розголос, але не продовжив контракт Зубову, коли через 3 місяці дія угоди спливла.
Наразі Зубов читає лекції та виступає в різних установах.
Your browser doesn’t support HTML5
Російський історик Андрій Зубов: Степан Бандера у мене викликає велику повагу
Олексій Димовський
У листопаді 2009 року офіцер російської поліції Олексій Димовський розмістив відео на YouTube, в якому він пристрасно викривав корупцію в поліції і закликав Путіна навести лад у правоохоронних органах.
Його звільнили зі служби і затримали за обвинуваченням у шахрайстві. Потім обвинувачення зняли.
Вчинок Димовського викликав потік із десятків схожих відеозвернень поліцейських, працівників прокуратури та інших державних посадовців по всій Росії.
Олексій Димовський
Димовський залишив рідний йому Новоросійськ на півдні Росії й переїхав до Москви, де він бере активну участь в опозиційній діяльності. Він є засновником неурядової організації «Біла стрічка», яка пропагує реформу поліції.
Сергій Баранов
Священик Сергій Баранов демонстративно вийшов із Російської православної церкви в 2012 році на знак протесту проти ув'язнення трьох членів панк-групи Pussy Riot, які виконали пісню з критикою Путіна в головному соборі Москви.
Вирок Pussy Riot, – написав Баранов у відкритому листі, розміщеному на його сторінці у «Фейсбуці», – був «винесений за безпосереднього підбурювання з боку РПЦ та людей, які помилково називають себе «православними громадянами».
Побоюючись відплати, Баранов виїхав із Росії і попросив політичного притулку в Чехії. Позитивну відповідь від чеської влади колишній священик РПЦ отримав у квітні 2013 року.
Інформації про Баранова не було з часу, коли в інтерв’ю Радіо Свобода у травні 2013 року він повідомив про намір перейти в греко-католицьку церкву.
Дар'я Полюдова
Адвокат і активістка місцевого осередку Комуністичної партії в Краснодарському краї Дар'я Полюдова постала перед можливістю отримати до п'яти років позбавлення волі за обвинуваченнями в екстремізмі після розміщення фотографії в соціальних мережах. На ній Полюдова – з плакатом в руках: «Замість війни з Україною – революція в Росії».
Крім того, вона зіштовхнулася з аналогічним обвинуваченням за розміщення в соцмережах заклику до росіян «позбутися Путіна і здійснити соціалістичну революцію».
Дар'я Полюдова
Адвокати, однак, кажуть, що її неприємності насправді почалася в серпні 2014 року, коли Полюдова брала участь в «марші за федералізацію Кубані», що тлумачиться владою як «діяльність, спрямована на порушення територіальної цілісності Російської Федерації».
Вона провела близько шести місяців у попередньому ув'язненні, перш ніж її випустили у лютому, взявши обіцянку не залишати регіон. У матеріалах її справи Полюдову обвинувачують в «особистій антипатії до нинішнього президента» та «ненависті до нинішнього політичного режиму Російської Федерації».
21 травня Полюдову, яка працювала юристом в місцевій лікарні, звільнили з роботи. 2 червня її взяла на роботу одна приватна юридична фірма, але швидко скасувала своє рішення через – як каже Полюдова – тиск із боку місцевого відділення ФСБ Росії.
Влад Колесников
Московський підліток Влад Колесников зайняв сміливу позицію проти втручання Росії в Україні, що завдало йому багато клопотів.
Після розміщення низки критичних зауважень на своїй сторінці у «Фейсбуці», а також після появи в школі в проукраїнській футболці, на Колесникова раніше цього року напали однокласники. Його дід, колишній офіцер КДБ, зпакував онукові валізи і відправив його до батька в місто Жигульовськ у далекій Самарській області. Його школа швидко повідомила про відрахування учня «за власним бажанням».
Влад Колесников
«Я достатньо сильний, щоби посміхатися, і я знаю в глибині мого серця, що я підтримую добру справу», – емоційно написав Колесников 11 червня. Непереливки Колесникова надихнули цілу хвилю симпатій до нього, і нині він має понад 3000 фоловерів на «Фейсбуці».
Нині Колесников повернувся до Москви і протистоїть, як він каже, спробам поліції звинуватити його в побитті вікон у будинку свого діда. Юнак каже, що поліція разом із колишніми шкільними вчителями тиснуть на його друга, аби той дав свідчення проти Колесникова.
Колесников нині роздумує над можливістю виїзду з Росії.
Олексій Девотченко
Відомий актор Олексій Девотченко відмовився від своїх офіційних нагород і публічно закликав діячів культури не брати участь у заходах, які підтримують російський уряд.
У березні 2010 року Девотченко опублікував відкрите звернення до колег-художників і діячів культури з провокаційною назвою «Чи ми можемо щось зробити?» У ньому Девотченко піддав критиці «кримінальний, глибоко хибний і цинічний режим» і закликав художників не підтримувати владу. Гроші від уряду і державних компаній, сказав він, «смердять – це пахне сирими тюремними камерами, запущеними лікарнями і притулками для безхатченків, їдким димом згорілих пам'яток архітектури та історичних будівель, нічними клубами та будинками для літніх людей. Це пахне чобітьми омонівців».
Олексій Девотченко
У 2014 році він підписав листа проти війни в Україні.
У листопаді 2014 року Девотченка знайшли мертвим у його московському помешканні через, як виглядає, втрату крові після нанесення собі ран у стані сп’яніння.
Петро Павленський
Петербурзький художник Петро Павленський зробив багато сміливих акцій, опонуючи президентові Путіну, зокрема – зашив собі рота на знак протесту проти позбавлення волі членів групи Pussy Riot. Він прибив цвяхами свою мошонку до Красної площі на знак протесту проти «поліцейської держави», а також відрізав частину свого вуха на знак протесту проти використання психіатрії в Росії в політичних цілях.
29-річний Павленський спеціалізується на політичних перформансах щонайменше з 2012 року, коли він з'явився в церкві в Санкт-Петербурзі зі зшитим ротом на підтримку Pussy Riot. Його доправили на психіатричну експертизу, але визнали осудним і відпустили.
Петро Павленський
Міліція також затримувала Павленського після того, як він відрізав частину мочки свого вуха.
Окрім того, Павленського затримували на сходинках Законодавчих зборів Санкт-Петербурга після появи голим, коли тільки колючий дріт прикривав його інтимні місця. Мета акції – протест проти російських законів, які «спрямовані не проти злочинців, а проти народу».
У листопаді 2013 року голий Павленський сів на Красній площі і вбив великий цвях через свою мошонку в бруківку. «Голий художник, дивлячись на свої яєчка, прибиті до бруківки – це метафора апатії, політичної байдужості та фаталізму російського суспільства», – заявив Павленський.
У 2014 році суд відхилив обвинувачення в хуліганстві проти художника і відпустив його на свободу. Нині Павленський перебуває під слідством за нібито порушення законодавства Росії про політичні демонстрації і вандалізм.
Олександр Бившев
У квітні 2015 року, районний суд у селі Кроми Орловської області засудив відомого місцевого вчителя німецької мови середньої школи, 42-річного Олександра Бившева за екстремізм через написання вірша «До українських патріотів».
Написана в березні 2014, поема різко критикувала анексію Росією Криму, що відбувалася якраз у той час.
Бившев втратив роботу за його «негативні висловлювання про політичні рішення, ухвалені вищим керівництвом Російської Федерації» і був засуджений до шести місяців примусових робіт. Бившева офіційно названо «терористом-екстремістом» під номером № 841 у списку на сайті Федеральної служби з фінансового моніторингу Росії.
Олександр Бившев
У недавньому інтерв'ю Бившев сказав, що адвокат пояснив йому: якби він підтримував Кремль, міг би бути «екстремістом», скільки б забажав.
«Він сказав: «Якби, наприклад, Ви написали «Вбивай українців, бомби Київ!», то ніхто не звинуватив би Вас в екстремізмі. Ви були б головним патріотом Кроми й усієї Росії», – розповів Бившев.
«Найстрашніше, що він мав рацію», – поділився враженнями Бившев.
Зараз розглядається апеляція у його справі. Бившев говорить, що в разі потреби подасть апеляцію до Європейського суду з прав людини.
(Над матеріалом працювали Клер Біґґ та Роберт Коалсон)