Опубліковане розслідування, чому Захід попросив Київ не давати воєнну відсіч «зеленим чоловічкам» на початку процесу захоплення Криму Росією минулого року. Світова преса також звертає увагу на нездатність спостерігачів ОБСЄ на сході України виявити важке озброєння, яке мають сепаратисти, а також українські сили. Пишуть і про вплив конфлікту в Україні на переоцінку ставлення до танків та бронетранспортерів і значний попит на них у нових членах НАТО.
Агентство Bloomberg провело журналістське розслідування того, як розвивались події на тлі початку російської анексії Криму і якою була реакція Заходу.
«На тлі того, як війська російського президента Володимира Путіна захоплювали в України Кримський півострів на початку 2014 року, український уряд дискутував, чи воювати із «зеленими чоловічками», яких перекинула Росія. Але сигнал від адміністрації Барака Обами був чітким: уникати воєнної конфронтації з Москвою», – пишуть журналісти агентства.
Але мессидж від Білого дому Києву був порадою, а не наказом, і спирався він на декілька факторів, зауважує агентство.
По-перше, не було ясності, що саме Росія здійснює на місці. По-друге, українське військо не було тоді в стані протистояти російському «спецназові», який розповзався Кримським півостровом. Також влада в Києві на той момент була перехідною, допоки Україна не провела виборів через кілька місяців. «Українські представники також сказали нам, що європейські уряди надсилали Києву такий самий сигнал», – мовиться у розслідування агентства.
«Але головна стурбованість стосувалася Володимира Путіна. Американські представники сказали нам нещодавно, що Білий дім побоювався, що в разі, якщо українські війська чинитимуть збройний спротив у Криму, це дало б Путіну виправдання більшого воєнного вторгнення в Україну, використовуючи ту саму логіку, яку Путін застосував у Грузії в 2008 році, захопивши великі частини території Грузії після превентивної операції грузинських сил на початку. Російські війська окуповують дві провінції Грузії й до нинішнього дня», – пише Bloomberg.
«Але, озираючись назад, багато експертів та офіційних представників кажуть, що рішення не протистояти і не давати збройну відсіч у Криму на початку вироблення політики щодо України спиралось на судження, що уникнення конфлікту з Москвою втамує агресивність Путіна. Але то був прорахунок. Майже через два роки по тому про Крим забули, а підтримувані Росією сепаратисти контролюють частину двох великих областей України, і хитке перемир’я між двома сторонами постало перед небезпекою краху», – пише агентство.
«Апетити Росії зростають, коли їй не давати відсіч на самому початку», – цитує Bloomberg американського експерта Деймона Вілсона.
Лондонська газета The Independent вмістила статтю свого кореспондента в Донецьку Джека Лоша, який каже, що обидві сторони конфлікту підозрюються у приховуванні важких озброєнь від інспекторів ОБСЄ і що недавно таємно озброєння знову було підтягнуте до лінії фронту з обох боків.
ОБСЄ, спостерігачі якої працюють в зоні конфлікту на сході України, все більше й більше виглядає безпорадною на тлі зростання ескалації, а працівники місії ОБСЄ отримують погрози, зазнають нападів та кампанії постійного залякування, пише газета.
The Independent зазначає, що і українські війська, і проросійські заколотники продовжують приховувати важку артилерію, ракетні установки та танки від спостерігачів і тихенько перекидають їх ближче до лінії фронту, що є порушенням умов перемир’я, погодженого у лютому цього року.
Також, зазначає видання, ОБСЄ звинувачує сепаратистів в обмеженні пересування спостерігачів і недопуску їх до місць, де, як вважається, може перебувати важке озброєння, яке має бути законсервоване згідно з мінськими угодами.
Газета цитує заступника голови спостережницької місії ОБСЄ Александра Гуґа, який сказав: «Я знаю, де перебувають мої спостерігачі, але я не знаю, де «ДНР» та українські сили тримають своє важке озброєння. І допоки я не знаю цього, я не можу перевірити, чи вони зробили те, що повинні були зробити. Сторони конфлікту продовжують робити перевірку відведення важкого озброєння складною справою».
Газета пише, що недавнє збільшення напруги посилило побоювання щодо можливого поновлення повномасштабного конфлікту з «кричущими порушеннями перемир’я обома сторонами».
Гуґ також сказав, що спостерігачі ОБСЄ відчувають на собі «різке підвищення агресивності» – часом словесної, а часом і «організованої та насильницької».
Газета The Financial Times пише, що конфлікт в Україні значно посилив інтерес до закупівлі німецьких танків. Нові члени НАТО на сході Європи виявляють «конкретну зацікавленість» щодо закупівель німецьких важких озброєнь на тлі того, як український конфлікт висвітлив брак звичайних озброєнь.
Газета цитує Франка Гауна з мюнхенської компанії KMW, яка виробляє відомі танки «Леопард», який зазначає: «У східних членах ЄС та НАТО існує дуже конкретний інтерес щодо придбання або модернізації наявних потужностей. НАТО знає про брак звичайних озброєнь».
Донедавна всі німецькі виробники озброєнь страждали від зменшення оборонних бюджетів в країнах ЄС, незважаючи на те, що Німеччина є четвертим експортером зброї у світі після США, Росії та Китаю, зазначає видання.
Газета цитує німецького міністра оборони Урсулу фон дер Ляєн, яка каже, що оборонні пріоритети мають зміститися у відповідь на «гібридну війну» Росії проти України.
Український конфлікт змусив Німеччину та інші країни НАТО переглянути ставлення до сухопутних військ, приділяючи більше уваги не лише танкам, але й бронетранспортерам, які допомагають передислоковувати війська швидкими темпами.