Світова преса пише про небезпеку переростання конфлікту на сході Україну у повномасштабну війну на тлі постійних обстрілів українських позицій сепаратистами-заколотниками, яких підтримує Росія. Пишуть також про боргову проблему України і – навіть за умов її вирішення – дуже складну економічну ситуацію. А екс-прем’єр України Микола Азаров дав інтерв’ю агентству Bloomberg, в якому заявив про намір повернутися до влади в Україні, а також критикував Віктора Януковича.
Агентство Reuters вмістило коментар Джеймса Міллера про український конфлікт під назвою: «Україна просувається ближче до відкритої війни після недавніх нападів».
Автор зазначає, що десятки цивільних та військових втратили життя лише за останні два тижні. За цей же час і президент Петро Порошенко, і президент Володимир Путін скликали надзвичайні зібрання воєнних кабінетів на тлі того, як дипломатичні зусилля та перемир’я зазнавали поразки.
Також автор звертає увагу і на лексику, якою українські військові речники останнім часом передають інтенсивність обстрілів українських позицій підтримуваними Росією сепаратистами: «найпотужніші обстрілі за останні шість місяців».
Дуже небезпечним моментом був наступ сепаратистів 10 серпня на Старогнатівку, яка розташована між Донецьком та Маріуполем. Україна каже, що бойовики пішли в наступ, використовуючи танки та артилерію і що на чолі операції були підрозділи російської регулярної армії. За кілька годин українським підрозділам вдалося відбити наступ і навіть контратакувати, просунувшись на «чужу» територію, але потім вони повернулися на свої попередні позиції.
«Бій позначив собою значну ескалацію напруги, обидві сторони зазнали більших втрат порівняно з попередніми місяцями, і це означає, що кровопролиття в Україні не припинилося», – пише автор.
Нова хвиля наступів з боку підтримуваних Москвою сепаратистів зосереджена на західному фронті – від Горлівки на півночі до Маріуполя на півдні. Майже кожної ночі протягом одного тижня мешканці Донецька викладали в інтернеті відео, як з «Градів» вилітають ракети в український бік.
Українське військо, пише автор, стріляє у відповідь і цивільні гинуть по обидва боки лінії розмежування… Відтак, підтримувані Росією бойовики випускають сотні снарядів та ракет в бік України щодня – багато з них вистрелюються із житлових кварталів – а Україна не в змозі адекватно відповісти.
Британський тижневик The Economist пише про проблему українських боргів і подає не дуже райдужну картину.
«Економіка України, яка понівечена війною, перебуває в стані вільного падіння», – зазначає видання. В другому кварталі цього року економіка падала на рівні 15 відсотків, а в першому кварталі – на рівні 18 відсотків у порівнянні з такими періодами минулого року. Державний борг України, ймовірно, становить 100 відсотків її ВВП. Не дивно, пише The Economist, що Україна хоче списання частини свого боргу. Після місяців запеклих переговорів, Україна та її кредитори можуть таки досягнути угоди.
Проблема з українськими боргами полягала в тому, що навіть міністр фінансів Наталія Яресько не знала, в чиїх руках ці борги. Зараз вже зрозуміло, що приблизно 9 мільярдів доларів тримає американська інвестиційна компанія Franklin Templeton, а також бразильська BTG Pactual.
«Від початку всі визнавали, що Україна потребує боргового полегшення», – пише видання. Але великим питанням є: якої саме форми має набути це боргове полегшення? Кредитори вже кілька місяців наполягають, що треба просто відтермінувати дати сплати Києвом по євробондах.
Ця пропозиція не працює, бо йде врозріз з вимогами МВФ, який з минулого року вже надав Києву 7 мільярдів доларів. МВФ давав гроші, розуміючи, що уряд у Києві спише понад 15 мільярдів боргів та відсотків по них до 2018 року. І що Україна також знизить державний борг до приблизно 70 відсотків ВВП до 2020 року.
Метою цього є зробити так, щоб на сплату боргів в України йшло не більше ніж 10 відсотків ВВП щороку. Все це означає, що Києву не потрібні відтермінування по виплатам боргів, як пропонують кредитори, а саме списання значної частини боргів. Уряд хоче списати 40 відсотків боргів, а кредитори готові «пробачити» десь 5 відсотків.
Угоди можуть досягнути вже незабаром, зазначає видання, але все одно українські фінанси будуть у плачевному стані, бо один кредитор взагалі не брав участі в перемовинах, хоча в його руках 3 мільярди доларів українського боргу і треба його сплачувати в грудні цього року. І цей кредитор, на жаль, – Росія, зазначає видання.
Агентство Bloomberg взяло інтерв’ю у колишнього українського прем’єра Миколи Азарова і вмістило його під заголовком «Прем’єр у вигнанні прагне повернути владу, проте не Крим».
За словами журналістів агентства, Азаров, який сформував «уряд у вигнанні», стверджує, що Україна визріла вже до зміни політичного режиму.
Азаров сказав агенції, що на тлі економічної кризи та конфлікту на сході, українці розчарувалися проєвропейською політикою президента Петра Порошенка та прем’єра Арсенія Яценюка. Азаров каже, що в разі повернення до влади, відновить економічні зв’язки з Росією та відкриє з нею кордон. «Хоча він не є готовим вимагати повернення Криму, що його анексував російський президент Путін у березні минулого року», – пише агентство.
Видачі Азарова вимагає Київ, звинувачуючи його в корупційних оборудках і екс-прем’єр перебуває в санкційному списку США та Євросоюзу. Азаров відкидає звинувачення на свою адресу, пише агентство.
67-річний Азаров створив у Москві «Комітет порятунку України», але він не має серйозних перспектив.
«В нього немає перспектив на успіх. Це все одно, що Янукович заявив би, що хоче знову бути президентом. Азаров втратив популярність і його ідея повернення до старих часів не має майбутнього», – сказав агентству російський політолог Ігор Бунін.
Сам Азаров в інтерв’ю критично відгукувався про Януковича.
«Янукович не спромігся виконати свій головний обов’язок – захистити конституційний порядок. Моєю помилкою було, що я довірився Януковичу у пошуку шляхів виходу (з кризи)», – сказав екс-прем’єр в інтерв’ю агентству Bloomberg.