В Україні завузьке розуміння культури – куратор програм «Східного партнерства»

Київ – Європейський союз та Рада Європи розпочинають в Україні новий проект «Культура і креативність» в рамках спільної програми для країн «Східного партнерства». Серед її завдань – розвиток креативних індустрій, промоція українських митців за кордоном та дослідження потреб української культури. Тим часом кілька українських міст вже працюють за програмами ЄС, що спрямовані на захист культурної спадщини та розвиток місцевих громад.

В Україні завузьке розуміння культури – куратор програм «Східного партнерства»

Програма «Культура і креативність» розрахована на три роки, стартувати має у вересні, розповідає керівник програми ЄС-«Східне партнерство» «Культура» Террі Сандел. Один із її пріоритетних напрямків – накопичення статистики щодо культурної ситуації в Україні. Таких даних наразі дуже мало, пояснює експерт, а це не дозволяє спиратися на реальні потреби людей у побудові культурної політики. Після вступу до «Креативної Європи» «Культура і креативність» сприятиме також промоції українських митців за кордоном. Окрім того, програма передбачає розвиток креативних індустрій.

«В Україні розуміння культури дещо завузьке. Ви радше сприймаєте її як традиційне, народне мистецтво. Сучасна культура іноді не помітна для державних установ. Але у Європі креативні індустрії дуже важливі для економічного і соціального розвитку. Наприклад, в Британії такі індустрії складають близько семи відсотків економіки – більше, ніж виробництво автомобілів», – каже Террі Сандел.

Міста мають стати цікавішими для інвесторів

Тим часом в Україні вже діють кілька європейських програм, спрямованих на розвиток малих міст. Одна з них – COMUS, яка розпочалася у січні і триватиме два роки, розповідає український координатор програми Олександр Буценко. Участь у ній беруть поки що лише Луцьк і Жовква, які обрані за конкурсом. Їхні представники мали подати такі проекти розвитку міста, які вимагали б участі усієї громади. COMUS націлений передусім на охорону культурної спадщини. Організатори сподіваються, що по закінченню проекту українські міста стануть цікавішими для інвесторів – національних або закордонних.

Так у Жовкві збираються відновити кілька ключових архітектурних об’єктів, серед яких – Жовківський замок. А у Луцьку гроші та фахові зусилля будуть спрямовані на відновлення старої частини міста, розповідає начальник відділу охорони культурної спадщини управління Луцької міської ради Петро Троневич. Йдеться не лише про збереження архітектури, а й про залучення мешканців до ревіталізації.

«Після представлення проекту COMUS активізувалася міська громада і фахівці, які організували вже десять ефірів на місцевому телебаченні. Ці проблеми дуже активно обговорюють», – зауважує Троневич.

У маленьких містах зміни мають починатися «згори» – кураторка

За підтримки Ради Європи в Україні діє також платформа інтеркультурних міст. Однин із її учасників – шахтарське місто Павлоград Дніпропетровської області. Олена Шуліка, в минулому – заступниця мера міста, а нині – кураторка інтеркультурного проекту у Павлограді, розповідає: у 2013 році починалося усе з простих громадських ініціатив – люди прибирали парки, облаштовували вулиці. Через соцмережі вдалося долучити молодь. Зрештою, у Павлограді з’явилися публічні простори для спілкування та творчості. А три місяці тому у місті відкрили «Інтеркультурну вітальню».

«Ми не знали про особливості інших національностей, які мешкають поряд із нами. У «Вітальні» можна поговорити, представити свої звичаї, кухню, молодь дивиться серйозне документальне кіно про національні осередки, які мешкають у місті», – каже Олена Шуліка.

Кураторка також зауважує, що у маленьких містах зміни мають починатися «згори». А працівників культури потрібно навчати та знайомити з іноземним досвідом – адже ініціатива розвитку часто йде саме від них.