Як випускникам з Криму стати українськими студентами

Андрій Прокопенко

Кримські випускники, які хочуть вступити до українських вишів, зустрічають на своєму шляху безліч бюрократичних перешкод. Про це заявив у Києві експерт-аналітик Центру громадської просвіти «Альменда» Олег Охредько. У той же час, в Міністерстві освіти пояснюють, що проблему активісти перебільшують: кримчани вступають на рівні з усіма, при чому, їм не потрібна атестація з усіх шкільних предметів – достатньо скласти три іспити.

У минулому році з Криму до українських вишів вступили лише 300 випускників. На цьогорічну вступну кампанію з Криму до України приїхало ще менше абітурієнтів. Точну кількість кримчан, що їдуть на навчання в українські університети, встановити неможливо, тому що держава не веде такого реєстру. Про це розповів у Києві аналітик кримського центру «Альменда» Олег Охредько.

Олег Охредько

За словами Охредька, українська влада не змогла створити умови для навчання кримчан в Україні. На думку експерта, ці умови навіть ускладнилися через бюрократію. По-перше, значні труднощі виникають через обмеження під час виїзду з Криму. По-друге, українські виші не визнають кримські шкільні атестати російського зразка. По-третє, Росія активно долучилась до боротьби за кримську молодь і надає випускникам півострова освітні послуги на вигідних умовах.

«На 14 тисяч випускників Росія виділила 16 тисяч місць у своїх вузах. Кожний кримський випускник може потрапити до практично будь-якого вузу Росії. Крім того, вже другий рік Росія звільняє кримчан від так званого єдиного державного екзамену («ЕГЭ» – ред.), аналогу ЗНО. Тобто вони створюють величезні преференції для того, щоб учні з Криму виїжджали до Росії і там отримували освіту», – зазначає Охредько.

Експерт організації каже, що українська влада починає робити перші кроки назустріч кримським учням. Зокрема, вже ініціюють дистанційне навчання. Проте, за словами Олега Охредько, два випуски кримчан вже не потрапили до України.

З 11 кримських вишів жоден не перенесли на материк

Голова Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун теж невдоволений політикою влади щодо кримчан, які хочуть навчатися в Україні.

Андрій Щекун

​Активіст звертає увагу, що жодний кримський освітній заклад не був перенесений на материкову Україну, як це було зроблено з багатьма східними вишами. До того ж, додав він, влада припинила надавати кримчанам пільги в українських університетах, тобто немає резерву бюджетних місць для абітурієнтів, як це було ще у 2012-2013 роках.

«Чому не відновлена діяльність жодного з 11 вузів, які закрили в Криму? Чому сьогодні наші викладачі, доктори наук, професори, які виїхали з Криму, шукають собі роботу? Таврійський національний університет має працювати хоча б у Херсоні. Тим більше, Міністерство освіти зекономило на кримчанах великий ресурс грошей: утримання 11 державних університетів, близько 10 середніх навчальних закладів, стипендії студентам, зарплати викладачам... І сьогодні не закладено у бюджеті жодного пільгового місця кримчанам. Сьогодні кримчани повністю поза бортом», – розкритикував роботу Міністерства освіти Андрій Щекун.

Координатор освітніх програм Центру громадської просвіти «Альменда» Валентина Потапова теж вказує на розмежування України і Криму в освітніх комунікаціях.

Валентина Потапова

«Місце прописки кримських дітей – Крим. На сьогоднішній день вже прибрали з Центру незалежного оцінювання регіон Крим. Тому дитина по Криму зареєструватися вже не може», – повідомляє Валентина Потапова.

Ці діти зрозуміли, де їхня країна – активістка

Кримська активістка Валентина Потапова стверджує, що кримські школярі хочуть вступати до українських вузів через ідейні переконання і практичні переваги.

«Це діти, які народилися в Україні – вони не знають іншої держави. І щоб там не казали їх бабусі і дідусі, через рік вони зрозуміли, де їхня країна», – характеризує сьогоднішню кримську молодь Потапова.

«Є практичні і прагматичні речі, якими керуються дуже багато батьків. Європа далека і дорога. Крим ближчий до України, яка для нього є дешевша за рівнем життя. Якщо ми зможемо перетнути усі перешкоди, які є на шляху кримського школяра, і донести цю інформацію в Крим, то, повірте, у наступному році у нас буде бум», – вважає активістка.

Регіональних пільг в Україні немає ні для кого – заступник міністра

У коментарі Радіо Свобода заступник міністра освіти і науки України Павло Полянський запевняє, що активісти дещо перебільшують складність процедури отримання українського атестата кримчанами. За словами заступника міністра, для отримання атестата кримські учні складають лише 3, а не 18 екзаменів (тобто атестацію з усіх шкільних предметів від них не вимагають).

Павло Полянський

«Якщо треба отримати лише атестат, то потрібно здати екзамени у школі з трьох предметів. На наступній рік – українська мова, іноземна мова і на вибір математика чи історія», – каже Полянський.

Заступник міністра також пояснює, що в Україні всі вступають до університетів на однакових умовах – пільг за регіональними ознаками в країні немає.

«Пільги можуть надаватися тільки після того, як людина вступить, а для вступу умови для всіх рівні», – відзначає Полянський.

Посадовець також запевняє, що в Центрі оцінювання якості освіти немає якогось розмежування на регіони, тобто немає значення, з якої області випускник реєструється.

«Центр незалежного оцінювання ніколи такою інформацією, як прописка чи реєстрація, не оперував. На цій підставі ми лише отримали інформацію, скільки учнів з Криму, Донецької та Луганської області отримали атестати», – переконує Полянський.

Щодо перенесення на материкову Україну вищих навчальних закладів з Криму, то тут заступник міністра стверджує, що такої ініціативи з боку вишів не надходило.

Також Павло Полянський повідомив, що точна кількість кримських учнів, які отримали українські атестати, озвучить міністр освіти напередодні початку навчального року: «Виготовлені мапи України, на яких є позначки – Крим, Севастополь, Донецька і Луганські області, тобто скільки з якої області дітей отримали шкільні атестати, а також свідоцтва про закінчення 9 класів», – сказав на завершення посадовець.