Життя «копанок» на окупованій частині Донбасу

Ілюстраційне фото

«Іншого виходу немає. Їсти хочеться, а грабувати не піду. Треба ж виживати» – шахтар «копанки»

На окупованій частині Донбасу, нарівні з легальними шахтами продовжують працювати і нелегальні «копанки». Традиційно робота тут небезпечніша, адже правил техніки безпеки працівники не дотримуються. За української влади їх не легалізували, утім, ватажки бойовиків ввели прибутки «копанок» у псевдобюджети. Працівники нелегальних шахт пояснюють: ціни в крамницях так званої «ДНР» високі, а гроші треба заробляти, хоч це і небезпечно.

Your browser doesn’t support HTML5

Життя «копанок» на окупованій частині Донбасу

Більшість «копанок» зараз розташовані на території, підконтрольній збройному угрупованню «ДНР», що визнане в Україні терористичним. Від початку війни минулого року через обстріли багато з них закрились. А серед тих, що продовжують видобувати вугілля, нелегальна шахта у Шахтарському районі Донецької області, що неподалік від місця падіння «Боїнга» рейсу МН-17. Місцеві жителі між собою називають її «діркою» – такі шахти приносять левову частку прибутку, у порівнянні з офіційними. Вона працює у три зміни, на кожну з них виходять по три людини: лебідчик та два шахтарі.

58-річний Віктор працює лебідчиком на «копанці»: він відповідає за спуск човна в «дірку». До того, як вийшов на пенсію, працював на офіційній шахті.

«Вугілля поки не видобувається. Готуються стовбури, поки йдемо по породі. На пласт іще не вийшли. Ось цей човен – його треба завантажити, нарубати, розвантажити. Потім це вивозиться, відвантажується і знову спускається (вниз – ред.)», – розповідає Віктор про технологію роботи.

Шахтар за зміну отримує 400-600 гривень на «копанці»

За зміну видобувають 10-15 тонн вугілля. Зарплата за зміну у лебідчика – 200 гривень, а у шахтаря, залежно від видобутого, – 400-600 гривень. Умови праці не змінились, шахтарська праця небезпечна, а на техніку безпеки тут не зважають. Відбійний молоток, лопата, кирка – от і вся техніка, яку бере з собою шахтар, спускаючись у «копанку».

Іншого виходу немає. Їсти хочеться, а грабувати не піду
Віктор

«Іншого виходу немає. Їсти хочеться, а грабувати не піду – посадять. Ціни у нас у крамницях дуже високі. І не розберешся, – і гривні, і рублі, – чим розраховуватись? Все дуже дорого. У цьому році урожаю огірків не було, помідорів теж не було – все погоріло. Треба ж виживати», – говорить Віктор.

В угрупованні «ДНР» нелегальні шахти зареєстрували. Вони тепер забезпечують вугіллям усі комунальні заклади району: лікарні, школи, дитсадки та сільські ради. До того, як ці території захопили бойовики, українська влада не визнавала «копанок», а про їхні прибутки офіційної інформації не було.

«Копанки» щомісяця платять у «бюджет ДНР» близько 20 тисяч гривень – російські медіа

У червні російське видання РБК проаналізувало джерела наповнення бюджетів угруповань «ДНР» та «ЛНР». Зокрема, у матеріалі йдеться, що власники «копанок» на території, яка підконтрольна бойовикам «ДНР», мають купити патент із фіксованою ставкою, щомісяця вони сплачують 20 тисяч гривень у місцевий псевдобюджет. Для порівняння, місячний «податок» таксиста – 170 гривень.

Наразі Україна відчуває дефіцит вугілля на електростанціях і тому купує електроенергію в Росії, повідомляють урядовці та енергетики. Сепаратисти кажуть, що не заперечують проти продажу вугілля Україні.

Так званий «міністр енергетики» угруповання «ДНР» Руслан Дубовський у коментарі сепаратистським сайтам заявляв: половину вугілля, що видобувається на території, яку контролює угруповання «ДНР», постачають на українські теплоелектростанції. Міністр енергетики України Володимир Демчишин підтверджує: Кабінет міністрів України погодив вивезення вугілля із зони АТО через територію Російської Федерації.