Вихідці з України складають майже 60% людей, які емігрували до Ізраїлю з країн СНД за останні два роки. Такі дані наводить ізраїльське Міністерство алії та абсорбції. Але попри таку велику кількість емігрантів, в мультикультурному Ізраїлі немає чітко окресленої «української» спільноти – про це каже головний вчений ізраїльського відомства Зеев Ханін.
Your browser doesn’t support HTML5
За словами експертів і спостереженнями репатріантів, вихідців із колишнього СРСР більшість ізраїльтян за сукупним поняттям класифікують як «росіян». Політолог, експерт з радикальних організацій та антисемітизму В’ячеслав Ліхачов, який зараз проживає в Ізраїлі, каже, що про українських євреїв, як про окрему групу, в Ізраїлі не йдеться.
«Все ж таки більша частина алії (репатріація євреїв в Ізраїль – ред.) це люди, які виїхали в 1989-1993 році. Вони не формувалися в незалежній Україні, не ототожнюють себе з нею та несуть в собі багато радянських стереотипів щодо сприйняття української національної культури та історії», – коментує В’ячеслав Ліхачов.
Як зазначає експерт, під час окупації у Другій світовій війні українське єврейство здебільшого знищили. Тому ті, хто виїжджав з України до Ізраїлю – це люди, які не походили з України.
«Це були люди з радянським менталітетом – технічна інтелігенція, яка вчились у Москві, Петербурзі, Казані…А людина, виїжджаючи в еміграцію, певним чином «заморожується» – їй, по-перше, важко інтегруватися у новій країні, а по-друге, вона вже не проходить еволюцію, яка відбувається в суспільстві, яке вона покинула», – зазначив Ліхачов.
Професор Хайфського університету, автор дослідження «В пошуках себе: переосмислення минулого і сучасного в емігрантах» Лариса Фіалкова вважає, що в Ізраїлі йде процес асиміляції вихідців з різних республік колишнього СРСР в такий собі «Російськомовний Ізраїль».
«Коли вони приїжджають до Ізраїлю, їхнє оточення складається, в переважній більшості, з російськомовних людей. Є лише поодинокі випадки, коли українською мовою користуються в побуті. Тому ці люди, навіть якщо вони не розмовляли російською в Україні, починають тут переходити на російську», – зазначає Лариса Фіалкова і додає, що справжньої української громади в Ізраїлі немає.
«Вони люблять Україну, вони сумують за нею, інколи – ходять на концерти, коли приїжджають українські співаки. В них є емоції до української культури, але цього недостатньо, щоб створити справжню українську діаспору. Бо це – не діаспора, це вихідці з України, а це – не одне й те саме», – каже вона.
Український конфлікт на ізраїльських землях
Останнє масштабне дослідження, проведене з ініціативи інформаційного порталу NewsRu.co.il у січні цього року, показало – український конфлікт особливо не вплинув на відносини між репатріантами з України та Росії. В цілому воно виявило, що поміж вихідцями з колишнього СРСР лише 10% людей займають якусь активну позицію з цього питання, не зважаючи на великий шум у соціальних мережах.
«Із них 6% – за Україну, 4% – за Росію. Ще 40% співчувають якійсь зі сторін, але вважають, що Ізраїль не повинен втручатися. Ще 50% не підтримують жодну зі сторін конфлікту. Це не означає, що вони розглядають війну на сході України так само відсторонено, як етнічні зіткнення, наприклад, в Руанді чи Бурунді. Зрозуміло, на індивідуальному рівні вони щиро співчувають друзям і родичам, які там залишилися, але настрої в «російському Ізраїлі» є набагато більше результатом ізраїльського досвіду, ніж радянської і пострадянської спадщини», – заявив провідний науковець Міністерства алії та абсорбції Зеев Ханін.
Утім, бували випадки агресивного ставлення до проукраїнські налаштованих ізраїльтян. Одна із засновниць волонтерської організації «Ізраїльські друзі України» Анна Жарова, яка займається допомогою пораненим із зони АТО та збором гуманітарної допомоги, розповідає, що на машинах їхніх активістів цього року у місті Бат-Ям, в Тель-Авівському окрузі, малювали свастики, а одному з активістів погрожували.
«Спочатку розмалювали балончиком, а через декілька днів надряпали свастику цвяхами так, що машину довелось змінювати. Другий випадок стався буквально місяць тому – активісту намалювали свастику на дверях квартири лише тому, що в нього на балконі висів український прапор та стяг «Правого сектору». Крім того, йому писали в соціальних мережах з невідомих акаунтів погрози, що доберуться до нього, якщо він ці прапори не зніме» – розповідає Анна Жарова.
Вперше інцидент стався в лютому цього року – тоді поліція порушила справу, але згодом закрила її через брак доказів. Після того, як це сталось вдруге і почались погрози, активісти влаштували демонстрацію поліції Бат-Яму з вимогою відновити розслідування і знайти винних. За словами Анни, в поліції пообіцяли порушити справу знову.
Хто саме це робить – активісти не знають, але кажуть, що є певна спільнота, яка досить активно поширює «пропутінські» ідеї в Ізраїлі.
«Коли ми проводили минулого року мітинги, у нас були певні протистояння: ми виходили до російського посольства, а вони – до українського. З їхнього боку було дуже багато агресії. На демонстрації, які влаштовували ми, завжди хтось приходив і намагався влаштувати провокації, та ми ніколи на них не велись. В цілому, до російського посольства завжди виходило 200-300 осіб, а до українського – десь 15. Це люди старого гарту, які досі бажають повернутись до Радянського Союзу», – розповідає волонтерка.
«З «бандерівцями» будуть боротися не на життя, а на смерть» – пропутінські активісти
До українського посольства виходили активісти руху «Суть времени» – переважно віртуальної спільноти, яка має представництво і в Ізраїлі. На сайті угрупування пишуть, що з «бандерівцями» будуть боротися не на життя, а на смерть». Один з активістів руху, Євген Кубанцев упоширеному в мережі YouTube ролику, розповідає про мету «Сути времени» в Ізраїлі.
«Ми вийшли з плакатами, на яких український прапор зі свастикою був перекреслений, а також з написами: «В Ізраїлі фашизм ніколи більше не пройде». Ми також поширювали листівки про «карателів» на івриті, російською та англійською мовами. Найголовніше, ми показали, що в Ізраїлі є активна сила, яка не згодна з діями «жидобандерівців», – сказав Кубанцев.
За словами Лариси Фіалкової, серед вихідців з колишнього СРСР, яких хвилює доля України, є випадки, коли конфлікт на Донбасі, призводив до розколу всередині родин.