Від провалу державних закупівель ліків до відвертого лобіювання інтересів приватних фармакологічних компаній – акт службового розслідування керівництва Міністерства охорони здоров’я, проведеного за дорученням прем’єр-міністра України, показав повну неефективність роботи теперішнього міністра.
Але сам міністр Олександр Квіташвілі намагався через суд приховати результати перевірки від свого роботодавця, Кабінету міністрів. Він вважає, що наказ Національного агентства з питань держслужби щодо проведення цієї перевірки не є дійсним. Чи це справді так, вирішить Окружний адміністративний суд міста Києва 18 серпня.
Олександр Квіташвілі вважає викладену ревізорами інформацію політичним замовленням для того, щоб його звільнити. «Не можна службове розслідування застосовувати як зброю проти когось. Це неправильно, бо це дискредитація всієї служби. Якщо є прецедент на розслідування, то має бути прецедент на опротестування цього акту, який там написаний», – говорить Квіташвілі.
Копію акту перевірки отримала програма «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та Першого Суспільного, і ось кілька секретів Квіташвілі з цього акту, доповнених його власними коментарями.
Секрет перший. «Кома» міжнародних закупівель
Після призначення міністром охорони здоров’я у грудні минулого року, Квіташвілі обіцяв кілька швидких реформ – наприклад, передачу закупівлі ліків для всієї країни міжнародним організаціям.
Під час написання законопроектів, щоб урегулювати цю передачу та зруйнувати всі корупційні схеми, які досі існували в системі централізованих держзакупівель ліків, «міністр особисто не зробив жодного кроку, щоб допомогти затвердженню цих важливих законів Верховною Радою України».
Крім того, його перший заступник Олександра Павленко чинила неабиякий опір затвердженню цих законопроектів, «починаючи зі зриву їхньої реєстрації в парламенті, та закінчуючи їх реалізацією всередині міністерства», вважають ревізори, яких у складі комісії з перевірки було 25 осіб, включаючи парламентарів та спеціалістів Національного агентства України з питань державної служби, яка відповідає за якість роботи держслужбовців.
Але Квіташвілі каже, що зробив багато – на відміну від самих ревізорів: «Ми працювали зі всіма міжнародними організаціями, які могли нам допомогти. Ми зробили консорціум. Таку роботу в цій країні ніхто ніколи не проводив. Але коли там товариші критикують, що ми нічого не робили, то я можу повернутись і сказати – що зробив комітет із охорони здоров’я у Верховній Раді, щоб допомогти реформам? Нічого! Жодного підзаконного позову, закону, змін».
Секрет другий. Смерть через тендери
На момент складання звіту, який був завершений 10 липня, Міністерство охорони здоров’я не оголосило жодного державного тендеру на закупівлю товарів та послуг. Зокрема, у звіті йдеться про таке: через те, що у міністерстві вчасно не обрали банк, через який можна оплатити лікування хворих – так і не дочекавшись виїзду за кордон, померло шість людей, які перебували на обліку в МОЗ.
«Досі міністерством не оголошено ані державні тендери, ані зроблено офіційних кроків задля передачі державних закупівель ліків та вакцин міжнародним організаціям, як того вимагає Програма діяльності Кабміну, Коаліційна Угода та президент України», – йдеться у звіті.
Внаслідок такої бездіяльності, зокрема закупівлі банківських послуг, станом на 8 липня 2015 року залишаються невикористаними 67,3 мільйона гривень виділених бюджетних коштів. А люди, які мають направлення на лікування за кордоном, не можуть отримати необхідну допомогу. Комісія звітує про смерть 6 хворих осіб, які перебували на обліку невідкладного лікування закордоном через бездіяльність очільників МОЗ.
Але Квіташвілі вважає, що автори порушили причинно-наслідковий зв’язок, коли робили висновок про смерті: «Це не логічно. Це обурює. Це не через тендери. Це лікування за кордоном. Є жива черга. Є люди, яких МОЗ направляє на лікування. Як тільки з’являються гроші в бюджеті, то ми робимо комісію і ці люди їдуть. Ті, які в акті, 6 людей, були в черзі з 12-го року. Страшні історії, які трапились не за моєї каденції, а під час попереднього товариша (Олега Мусія)»
Секрет третій. Кадровий провал
Керівництво МОЗ «неналежно та безвідповідально» ставиться до організаційно-кадрової політики установи. Фактично реорганізацію структури МОЗ розпочато в квітні 2015 року – через чотири місяці після призначення міністра, зміни до структури у період з кінця квітня до кінця травня 2015 року вносились тричі і зазначена реорганізація триває по цей час. У період з січня по квітень 2015 року встановити, хто із заступників міністра відповідав за конкретний напрямок діяльності МОЗ, фактично неможливо, зазначає звіт.
Квіташвілі каже, що структурний розбрат відбувався з об’єктивних причин: «До структури МОЗу інтегрувались три великі служби, які було ліквідовано. Це епіднадзор, тобто санепідемслужба, яка була, то вона була поділена на декілька таких функцій. Велика функція перейшла до МОЗ, служба по наркотиках перейшла в МОЗ і служба з інфекційних хвороб, туберкульоз/СНІД перейшла в МОЗ. Без інтеграції. А там було, здається, 4 місяці на ліквідацію. Без цієї інтеграції не було логічних потреб робити нову структуру. Тобто зробимо нову структуру у лютому, потім ще в квітні».
Щодо заступників, каже Квіташвілі, то «це взагалі смішно. «Те, що тут говорять, коли один ішов, інший приходив, на рівні зама, то він ці функції брав», – зауважує він.
Секрет четвертий. Немає ліків через бюрократичну недбалість
Дані в реєстрі оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення несвоєчасно оновлюються. Тобто ні хворі, ні держава не можуть придбати необхідні медикаменти, бо досі не визначено відповідальну особу в МОЗ, яка декларує оптові ціни у переліку препаратів, дозволених в Україні.
Це призвело до вилучення «значної кількості лікарських засобів та виробів медичного призначення (311 позицій лікарських засобів (близько 10% внесених до реєстру) та 566 позицій виробів медичного призначення (близько 6%) із реєстру оптово-відпускних цін».
Також комісія встановила, що перший заступник міністра охорони здоров’я Павленко О.С., «не маючи офіційно підтверджених повноважень, з січня по квітень 2015 року втручалась в процес державної реєстрації лікарських засобів в МОЗ».
Олександра Павленко неодноразово була фігуранткою розслідувань програми «Схеми». Зокрема щодо порушення нею антикорупційного законодавства. Вона займалася сумісництвом – була одночасно першим заступником міністра, адвокатом і підприємцем. Вона ж казала, що їй просто не вистачає часу, щоб завершити формальності.
Квіташвілі говорить, що «відпускні ціни – це я підписую». Щодо повноважень Павленко, то «це перший заступник міністра. Я і перший заступник, усі заступники, підписуємо документи. Ми за наші підписи відповідаємо».
Секрет п’ятий. Бійці АТО за бортом
За півтора року війни з Росією Міністерство охорони здоров’я ніяк не може налагодити співпрацю з оборонними відомствами. Станом на 7 липня 2015 року безпосередньо МОЗ не розроблено жодного нормативного документу, спрямованого на визначення механізму взаємодії, обміну інформацією з Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Нацгвардії щодо бійців АТО, які потребують лікування за кордоном.
Квіташвілі пояснює ситуацію так: «У Міноборони є своя програма, за якою вони відправляють бійців АТО закордон. Там 47 людей, якщо я не помиляюсь, зараз уже на реабілітації. (Оксана) Корчинська (народний депутат, член комісії з проведення службового розслідування) багато зусиль поклала на те, щоб такий самий дубльований бюджет з’явився у МОЗ. Чому? Там можна було додати 100 мільйонів до Міноборони. Але вона наполягала на тому, щоб це з’явилось під МОЗ. У нас є Бюджетний кодекс. У ньому розписані всі параметри, що нам потрібні. Там лінія бюджетна є, під яку потрапили ці гроші. Це лікування за кордоном. Там не написано, що це для бійців АТО або для дітей. Один такий великий бюджет. Туди ці гроші потрапили. Тому у нас нема механізму, щоб обрати чи дитину, яка стоїть з 2012-го, чи бійця АТО. Цього Корчинська не змогла зрозуміти. Мені просто цікаво, чому вона так наполягала, щоб ці гроші з’явились у бюджеті МОЗ, а не у бюджеті Міноборони?»