Активіст про ініціативу відбудови Донбасу: «це не проект, а частина життя»

Молоді вихідці з Донецька запускають нову платформу громадських ініціатив з відбудови Донбасу під назвою «Now Today». Про це в ефірі програми Молодь плюс заявив громадський активіст, один із ініціаторів платформи Богдан Долгопольський. Саме його квартиру в Донецьку розгромили в травні невідомі, шукаючи активіста. За словами Долгополського, в його рідному місті людей виховує атмосфера ненависті. Однак все ж є люди, які готові допомагати одне одному.

– Є люди, які виїхали з Донецька і хочуть вирішити проблему Донбасу, а саме його відбудови. Це і глобальна проблема переживання про рідний край, і особисті емоції, потрібно щось з цим робити.

– Як саме Ви плануєте це робити?

– Коли говорять «Ми будемо відновлювати Донбас, і нам потрібна певна сума грошей…», ніхто не розуміє, наскільки ця проблема велика і скільки грошей потрібно. Ніхто не говорить, скільки сімей залишилось без даху. Тобто масштаб абсолютно не визначений. Тому ми вирішили зробити інтерактивну карту з руйнуваннями, де буде детальна інформація про кожну розвалену будівлю, про кожну вулицю, в кожному районі. Це буде карта у відкритому доступі, не на платформі Google, Yandex тощо. Це буде власна платформа, якою займуться дизайнери, технологи, які зроблять програмну частину, а аналітики, соціологи, волонтери зберуть максимум інформації (ми це вже робимо). Буде визначена конкретна кількість гривень, скільки потрібно на відновлення будинків. Звичайно, будуть працювати вибрані архітектори, консультуватись з будівельниками.

– Ви не хочете і не будете брати кошти в українських і російських фондів. У кого Ви хотіли б брати гроші? І чому не в українських чи російських фондів?

– У нас є група з 10-15 юристів в Європі, вони займаються угодами з фондами CAF, британський фонд Роберта Боша, різні фонди, які працюють на платформі Червоного Хреста в Швейцарії і Австрії – це незалежні, міжнародні фонди, до яких є довіра багатьох жителів Донецької та Луганської областей. Українські та російські фонди не мають буферної зони, і ми втрачаємо можливість відбудови на вибраних територіях.

– Коли Ви плануєте запустити проект?

– Карта і онлайн-сервіс будуть запущені вже 1 січня, робота з грошима відбувається вже зараз (тобто нам 2 місяці), щоб ми зібрали певну суму. Частково вона виділена на розробку, але ніхто з нас грошей не бере. Це – не волонтерський проект. Це – взагалі не проект. Це – частина життя!

– Пане Долгополський, Ви сам – із Донецька, чи їздите туди і як туди потрапляєте?

– Останній раз я був там у травні. Потрапив туди я ще в лютому, за українським паспортом з донецькою пропискою. Було важко через великі черги, та загалом ті люди, які заходили до нас з українською нашивкою на плечах, провели нас спокійно. До 1 травня можна було в’їжджати за спрощеними правилами. Виїзд теж давався нелегко, потрібен був пропуск, якого в мене не було. В моїй організації ні в кого немає пропуску. Передаю привіт Службі безпеки України. Ми подали документи й місяцями чекаємо відповіді – натомість її немає… Зараз от, кажуть, ніби за 10 днів можна отримати електронну перепустку.

​– Не так давно ЗМІ повідомляли про те, що квартиру громадського активіста (не називаючи його ім’я) розтрощили в пошуках його самого. Що це було? І яка ситуація тоді склалася?

​

– Була така історія. Але наразі я не можу сказати, не знаю, чи це «влада ДНР» віддала наказ. Але є певний кримінал. Я прожив в Донецьку 16 років і я розумію, що така ситуація могла б скластися й раніше. Є певна атмосфера ненависті, яка виховується. Це можуть бути офіційні органи, а можуть бути люди, які просто побачили в мене вдома український стяг – прийшли і все розгромили.

– Але Ви не готові сказати, хто це був, на Вашу думку?

– Звичайно ні. Я ж не ходив у «міліцію», я б не хотів, щоб вони виїжджали до мене в квартиру. Вони б її просто догромили.

– Якщо говорити про Донецьк, то він зараз перебуває під окупацією угрупування «ДНР», яке в Україні визнане терористичним. Ви намагатиметеся сприяти відбудові будівель і там. Як Ви собі уявляєте цю можливість, співпрацю з людьми там?

– Червоний Хрест там працює, і всі фонди, які я перерахував – вони максимально тісно взаємодіють там. В даному випадку, ми є певними посередниками між жителями Донецька, фондами і «владою ДНР»... Вже йдуть певні домовленості з приводу окремих лікарень. Ось нещодавно була зруйнована 23 лікарня в Кіровоградському районі. Наскільки мені відомо, і ЗМІ писали, що нібито «влада ДНР» майже одразу опинилась на місці. Але пройшов час і ніякого руху немає. А ми вже підрахували, скільки для відбудови потрібно коштів, робота вже йде.

Є ще «чудова» історія про лікарню, яку розгромили 3 січня. Лише за кілька місяців в одному з вікон замість скла поставили фанерний лист. Звичайно, не відновлюють, хіба роблять вигляд. Є люди в Донецьку, які могли б допомогти, але навіщо відновлювати, якщо завтра знову зруйнують? Ніхто не вірить, що колись це закінчиться..

– Що Ви бачили на звільнених територіях? Робота з відбудови таки йде?

– Я був у Слов’янську та Краматорську. В Краматорську я був через місяць після звільнення і не бачив жодного значно зруйнованого шмату. Все швидко відновили, але я не впевнений, чи було це зроблено на гроші влади, чи це були волонтери. Але Краматорськом катається місія ОБСЄ, тому його відновлюють в першу чергу! Це ж обкладинка!