Ця історія розпочалася в Луганській області рік тому. Юрій Гуков – журналіст, який одним із перших організував опір проросійським бойовикам в окупованому Алчевську, за минулий рік устиг побувати добровольцем в «Айдарі», бранцем командира цього батальйону Мельничука, правозахисником і переговірником зі звільнення журналістки Марії Варфоломєєвої з підвалів угруповання «ЛНР». Але зараз Юрій Гуков сам сидить у Криворізькому СІЗО. Історія українського патріота, який опинився за гратами – у розслідуванні команди «Донбас.Реалії».
23 травня 2015 року під Алчевськом невідомі кілери розстріляли автомобіль одного з найвідоміших лідерів сепаратистського руху на Донбасі – ватажка батальйону «Привид» Олексія Мозгового. Разом з Мозговим загинула і його прес-секретар Ганна Самелюк-Асєєва. Луганські сепаратисти списали це вбивство на українських партизанів, Міноборони звинуватили главу «ЛНР» Ігоря Плотницького в усуненні популярного конкурента.
Але реальним незалежним розслідуванням щодо замовників убивства зайнявся колишній чоловік Ганни Самелюк – відомий журналіст Юрій Гуков.
Рік тому шляхи подружжя журналистів розійшлося. Ганна підтримала «Новоросію», Юрій – до останнього відстоював Україну в окупованому місті. Є відео, як він ламає агітаційний намет «ЛНР» у квітні минулого року, а через місяць після захоплення практично всіх державних установ сепаратистами, він демонстративно вішає прапор України над Алчевським міськвиконкомом.
Одним з перших Юрій Гуков іде добровольцем у батальйон «Айдар» захищати рідну Луганщину від проросійських сепаратистів зі зброєю в руках. Але порядки, які завів у батальйоні командир Сергій Мельничук, нажахали журналіста.
«Юра пішов з «Айдару» через конфлікт з Мельничуком, він наполягав на тому, щоб полонених не били, – розповів Радіо Свобода відомий правозахисник, голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. – Там же вони закатували до смерті одного з лідерів сепаратистів Щастя на призвісько «Батя». І Юра намагався його захистити, щоб перестали його бити, викликали лікаря. І його самого посадили за це! «Батя» цей помер через день і не знайшли нічого кращого, ніж звинуватити Юру, що він його отруїв».
Суспільний резонанс та підтримка Харківської правозахисної групи змусили Мельничука випустити Юрія на свободу – за умови, що він піде з «Айдару». Гуков сам приєднався до Харківської правозахисної групи і успішно займався підтримкою і звільненням полонених з підвалів «ЛНР» і «ДНР». На відео, знятому в лютому цього року, Юрій Гуков разом з «Червоним хрестом» неподалік від міста Попасна забирає з території підконтрольної «ЛНР» важко пораненого під Іловайськом бійця батальйону «Кривбас» Василя Беленя.
На боці сепаратистів домовлятися про звільнення полонених Юрію допомагає його колишня дружина Анна Самелюк. Гуков намагається через неї вмовити командира батальйону «Привид» Олексія Мозгового допомогти у звільненні Марії Варфоломєєвої – української журналістки, яка вже півроку сидить у підвалі «ЛНР» за звинуваченням у шпигунстві.
Журналістам програми «Донбасс.реаліі» пощастило дістати аудіозапис останньої телефонної розмови Гукова з Ганною Самелюк:
Юрій Гуков: Ситуація така, з тієї Машею. Ти пам'ятаєш Машу? Яку ще в січні тоді взяли.
Ганна Самелюк: Кого?
Юрій Гуков: Машу Варфоломеєву. Яку тримають у Луганську.
Ганна Самелюк: Ааа!
Юрій Гуков: Ситуація така по цій Маші. Зараз я Вові Іногородському (прес-секретар угруповання «ЛНР» – ред.) не можу додзвонитися вже два тижні. Це питання треба вирішити. Ми, «ХПГ», по Маші подали позов до Європейського суду з прав людини. У нас через два тижні вже перше слухання. Сьогодні по «Лайф-ньюс» вийшли новини, де журналістка її питає, та відповідає, що «я звертаюся до уряду України, будь ласка, прийміть заходи, витягніть мене звідси».
Ганна Самелюк: Їй років вісім світить, щоб ти розумів!
Юрій Гуков: У світлі всіх лаврівських заяв, знайди через кого передати, ти можеш через свого шефа навіть. Нехай він буде задіяний в операції обміну. Ми запропонуємо вам на обмін ... нехай це формально буде обмін військовополоненими, ми її забираємо і це питання закриваємо. Якщо вона буде у нас до першого слухання ...
Ганна Самелюк: Коли, ти кажеш, перше слухання?
Юрій Гуков: – На початку червня ...
Але вже 23 травня невідомі кілери розстрілюють під Алчевськом Мозгового та Ганну Самелюк. Без матері залишаються троє дітей Юрія Гукова – Софія, Дем'ян і Ксенія. Журналіст починає власне розслідування замовників убивства. Завдяки правозахисникам з Росії Юрій виходить на слід.
Я зв’язувався з правозахисниками з Росії. Стріляли за наказом Суркова. 29-й спецзагін із Уфи, «Булат»... Мозговий вів переговори. І Плотницький міг опинитися не при ділах. Він йому заважав…Юрій Гуков
«Я зв’язувався з правозахисниками з Росії. Стріляли за наказом Суркова. 29-й спецзагін із Уфи, «Булат»... Мозговий вів переговори. І Плотницький міг опинитися не при ділах. Він йому заважав…» – цей дзвінок журналісту Радіо Свобода
Юрій Гуков зробив вже з Криворізького СІЗО.
В обіймах української Феміди
У червні журналіст і правозахисник відніс заяву про порушення кримінальної справи за фактом убивства дружини разом з результатами свого розслідування у відділення міліції в Харкові. Але замість цього в райвідділку заарештували самого заявника.
Виявляється, Юрій Гуков, який весь цей час відкрито виступав від Харківської правозахисної групи, перебував у розшуку! Військова прокуратура відкрила кримінальну справу проти Гукова та інших його товаришів по службі з «Айдару» – по інциденту, що мав місце більше року тому, в червні 2014 року. У селищі Троїцьке Луганської області під час автопробігу невідомі побили проукраїнського активіста, і командування «Айдару» самостійно вирішило знайти винних. Одного з підозрюваних Гукову і ще двом «айдарівцям» наказали доставити в частину. Той чинив опір, а пізніше написав заяву в міліцію. Але фактично «Айдар» виконував функції бездіяльної міліції, каже адвокат Юрія Гукова Вікторія Дейнека.
«Вони виконували бойовий наказ командування: з’ясувати в селищі міського типу Троїцьке, хто з місцевих мешканців побив проукраїнського активіста. За кілька днів там відбувся автопробіг і одного побили. Стало відомо, що постраждалий міг брати участь у побитті. Вони фактично виконували роль правоохороних органів там», – пояснила Дейнека.
Суддя Печерського суду Оксана Царевич, відома справами проти «автомайданівців», ухвалила рішення про затримання Юрія Гукова в слідчому ізоляторі. Суддя Царевич не врахувала життєві обставини Юрія (троє дітей Гукова і Ганни Самелюк фактично залишилися сиротами), його правозахисну діяльність, роботу зі звільнення полонених.
Захисники подали апеляцію, проте під різними приводами судове засідання переносились уже чотири рази. Представники Харківської правозахисної групи просили суд випустити Юрія Гукова на поруки – обіцяють, що він не буде переховуватися від слідства.
Однак прокуратура вперто наполягає на тюремному ув'язненні підслідного. Гукова звинувачують у розбої, але навіть потерпілий стверджує, що Юрій не здійснював проти нього протиправних дій. З'ясувалося, що у прокуратури навіть немає необхідних документів, щоб обгрунтувати продовження запобіжного заходу!
Журналісти команди «Донбас.Реалії» надіслали лист до військової прокуратури з проханням мотивувати необхідність утримання під вартою. Відповіді поки не надійшло.
Витяг з листу
Колеги Юрія з правозахисної діяльності навіть влаштували пікет під Генпрокуратурою з вимогою звільнити Гукова.
«Ну, це наша «діамантова» прокуратура, розумієте, – каже активіст Олег Веремієнко. – Людина не скоювала злочину, потерпілий не має претензій до нього! Але вони (прокурори – ред.) затягують, влаштовують якісь наради. Ось вам і все АТО! Ці прокурори зрозуміють, що в країні війна, тільки коли сюди приїдуть російські гради і «накриють» цю прокуратуру!»
«Діти думають, що ми в далекому відрядженні…»
Адвокат Юрія каже, що є певна тенденція щодо відкриття кримінальних справ проти добровольців, які першими почали чинити опір сепаратистам рік тому – вони вразливі через відсутність правової бази щодо їх дій на самому початку антитерористичної операції.
«Керівництво цих батальйонів і військові – вони ж ніяких письмових наказів не віддають, – каже Вікторія Дейнека. – Вони не «прикривають» офіційно бійців документами. І ці люди діють поза правовим полем. Вони фактично на гачку. І прокуратура в будь-який момент може порушити справу».
Судове засідання у Київському апеляційному суді знову перенесли на тиждень. Захист прогнозує, що зволікання тягтимуться, доки Юрію Гукову в Кривому Розі не винесуть нове рішення з продовження терміну тримання під вартою. А це означає, що апеляційне клопотання доведеться подавати знову. І діти Гукова, які зараз перебувають на окупованій території, ще довго не побачать батька.
Взагалі діти подружжя не знають, що мати померла, а батько перебуває у в'язниці. У телефонній розмові Юрій Гуков розповів Радіо Свобода: є небезпека, що «влада» самопроголошеної «ЛНР» може відправити його дітей, які зараз перебувають в окупованому Перевальську, в дитячий будинок.
«Вони (влада «ЛНР» – ред.) кажуть: якщо я там не з'явлюся найближчим часом, вони будуть змушені відправити дітей до притулку, – розповів Юрій Гуков. – Діти перебувають разом з бабусею і дідусем, тільки старша дочка знає, що мати померла, а тато – в тюрмі. Діти думають, що ми поїхали в якесь далеке відрядження…».
Незважаючи на всі зусилля правозахисників, Юрій Гуков все ще сидить у СІЗО.
Доля Марії Варфоломєєвої, про звільнення якої Гуков вів переговори з колишньою дружиною, прес-секретарем командира бригади «Привид» Олексія Мозгового, також під запитанням.