Треба розказувати інвесторам про Україну, а не сидіти і чекати – Гундер

Інвестори, що працюють із Україною називають корупцію, а не війну головною перепоною для роботи. Про це розповів Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні. Водночас, каже він, європейські та американські бізнесмени просто не знають, яка насправді ситуація в Україні. Вони дивляться в новинах кадри, на яких озброєні люди і танки, хоча столиця живе спокійно та потребує інвестицій. За словами Гундера, потрібно якомога більше розповідати про Україну світу, а для місцевого бізнесу полегшувати життя.

Треба розказувати інвесторам про Україну, а не сидіти і чекати – Гундер

– Ситуація з інвестиційним кліматом непроста з різних причин. Одна з них – сприйняття, яке є в головах інвесторів і взагалі громадськості за межами України. А картинка, яку вони часто дивляться по телебаченню – танки, люди зі зброєю. І це не зовсім відповідає дійсності, бо якщо приїхати до Києва чи в інші міста, то бізнес працює і розвивається.

І це один із перших напрямків, потрібно зрозуміти, що сприйняття викривлене. Потрібно людям розказувати, що відбувається в Україні, які є можливості. І якраз ця бізнес-конференція, яка відбулась у Вашингтоні (Американсько-український бізнес-форум 13 липня – ред.), полягала в тому, що уряд із міністрами поїхав до деяких найбільших інвесторів у Сполучених Штатах. Це люди, які вирішують долю мільярдів доларів. І було важливо, щоби ці люди побачили і почули з перших вуст, що реально відбувається в Україні. Тому перший напрямок (роботи – ред.) – це саме сприйняття в очах іноземних інвесторів.

– Як Ви оцінюєте успіхи української дипломатії в цьому?

– Рухається все повільно, адже досі в США не було посла, але вже от призначили (Валерія Чалого – ред.). Дипломатією, основним напрямком роботи посла і його команди, на мою думку, має бути просування українського експорту, компаній. А також показувати Україну як привабливий напрямок для інвестицій – це напрямок «номер один». І тут, можливо, треба навіть брати людей із бізнесу, які цим займатимуться. Треба не сидіти в посольстві і чекати, що хтось до тебе прийде, а йти і просувати.

– В одному зі своїх інтерв’ю Ви сказали, що не стільки війна відлякує бізнес-партнерів, скільки корупція. Які успіхи щодо цього має Україна після революції?

– Подивитися навіть на опитування, яке ми проводили нещодавно серед 600 найбільших інвесторів, які працюють в Україні. На питання: «Що зараз найбільше заважає бізнесу в Україні?», 97% сказали, що це – корупція. В Україні корупція – це рак, і потрібно зрозуміти, наскільки це вбиває сьогодні бізнес, інвестиції. І треба це питання якомога швидше вирішувати.

Щодо корупції є три букви «П»: по-перше, превентивні заходи, – це становлення Антикорупційного бюро, бізнес-омбудсмен. Друге – це публіцистика, робота журналістів, громадянського суспільства, тобто розказувати про корупціонерів громадськості. А третє «П», яке ми не бачимо – це покарання. Навіть Джо Байден (віце-президент США – ред.) у Вашингтоні сказав, що «цих людей (корупціонерів – ред.) треба садити до в’язниці», а цього ми мало бачимо зараз.

– Говорячи про експорт України, найчастіше згадують про агрокультуру. Водночас, ІТ-сектор дуже впевнено тримається упродовж кризи та приносить гроші при менших затратах. На чому варто зараз зосередитись?

– Ці два сектори дійсно традиційно були найбільшими та найпривабливішими. Сільськогосподарський та агросектори великі, а Україна дійсно сільськогосподарська країна. І тут можливостей для інвестицій ще досить багато є. Якщо там зараз 35 мільйонів тон іде на експорт, то це ще можна збільшувати, якщо є правильна інфраструктура. Я думаю, дуже багато залежить саме від інфраструктури.

ІТ-сектор також є одним із прекрасних напрямків, адже українські програмісти вважаються одними з найкращих. Особливо ті, що вже мають 3-4 роки досвіду. І сьогодні в світі багато користуються технологіями, які розроблялись в Україні. Наприклад, навігація в машинах BMW. І у цей потенціал вже є інвестиції, і ще більше можна інвестувати.

– Міністр економіки Айварас Абромавичус кілька місяців тому анонсував запровадження в Україні «регуляторної гільйотини», яка спростить ведення бізнесу. За вашими спостереженнями, чи відчуває бізнес полегшення?

– Ми кожного дня моніторимо. За останній місяць у нас було 88 зустрічей із різними міністерствами. З міністрами, заступниками міністрів постійно ведемо діалог. Ми якраз є голосом бізнесу, який спілкується з урядом. У нас є команда, яка щодня моніторить, що сказав уряд і що вони роблять. Є деякі дійсно регуляторні інструменти і органи, кількість яких зменшилась. Але бізнес хоче легкості, не треба заважати цьому. Деякі речі відбуваються, але в бізнесі ми любимо темп, щоби швидко справи просувалися. А зараз дещо рухається, проте дуже повільно.

– Просувається що саме, де є зрушення і полегшення бізнесу?

– Дерегуляція на деяких напрямках відбувається, також ліквідували «Укрекоресурси» – орган, який не давав розвитку бізнесу, а навпаки заважав роботі. Ми хотіли би, щоб це продовжувалось і швидше відбувалось.

– Не так багато українських компаній скористались перевагами зони вільної торгівлі та вийшли на європейські ринки. Інколи пояснюють тим, що складно отримати міжнародні сертифікати якості. Як пришвидшити цей процес?

– Треба дивитись реально по квотах. Є такі, що відразу заповнені на 100%, але є і такі, що не заповнені. Тому треба сідати, дивитися, що є (вільне – ред.), і займатися конкретними напрямками. Наприклад, експорт часнику: востаннє я дивився, було на 7% заповнено. Один із прикладів, який можна далі розвивати і дивитись на перспективу. А найбільше дасть (ефект – ред.), якщо якість товарів і послуг почне підніматися. Тому що це дуже хороший стимул для виробників працювати більше на експорт і піднімати якість до європейських стандартів.