В Апеляційному суді Києва триває розгляд справи відомого переговірника Юрія Гукова. Військова прокуратура звинувачує його в розбійному нападі, який він нібито скоїв рік тому в селищі Троїцьке на Луганщині, перебуваючи в лавах батальйону «Айдар». Однак, захист і правозахисники кажуть, що Юрій просто виконував наказ командування. А його утримання під вартою є недоцільним і занадто жорстоким – троє дітей Гукова можуть залишитися сиротами.
Зараз Юрій Гуков, який до затримання активно працював над звільненням журналістки Марії Варфоломєєвої з підвалу угруповання «ЛНР», сам сидить у Криворізькому СІЗО. Йому погрожує позбавлення волі строком від 7 до 12 років.
Журналіста з Луганщини, колишнього айдарівця і переговірника щодо обміну полоненими Юрія Гукова-Асєєва заарештували в червні у відділенні харківської міліції, куди він приніс заяву про відкриття кримінальної справи щодо вбивства його колишньої дружини – та була прес-секретарем ватажка сепаратистського угруповання «Привид» Олексія Мозгового і загинула разом із ним неподалік окупованого Алчевська.
Однак правоохоронці взяли під варту самого заявника – за його діяльність рік тому в складі батальйону «Айдар». Відома суддя Печерського суду Оксана Царевич ухвалила рішення залишити Гукова під вартою.
Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи, вкотре просив суд відпустити переговірника і екс-айдарівця на поруки. Він каже, що ручається за Юрія Гукова.
Під час засідання з’ясувалося, що у прокуратури нема необхідних документів щодо обґрунтованості продовження запобіжного заходу.
Однак судове засідання вже четвертий раз знову перенесли на тиждень.
«Людина не вчиняла злочину» – правозахисник
Адвокат Вікторія Дейнека прогнозує, що 5 серпня Юрію Гукову винесуть інше рішення щодо продовження строку тримання під вартою. А це значить, що апеляційне клопотання доведеться подавати знову. І діти Гукова, які зараз перебувають на окупованій території, ще довго не побачать батька.
Колеги екс-айдарівця у правозахисній діяльності влаштували пікет під Генпрокуратурою з вимогою звільнити Гукова.
«Людина не вчиняла злочину, потерпілий немає претензій до нього! – каже Олег Веремієнко, правозахисник. – Але вони (прокурори – ред.) затягують, влаштовують якісь наради. От вам і усе АТО! Ці прокурори зрозуміють, що в країні війна, тільки коли сюди приїдуть російські «Гради» і «накриють» цю прокуратуру!»
Адвокат Вікторія Дейнека зазначає, що є певна тенденція щодо відкриття кримінальних справ проти добровольців, які першими пішли чинити спротив сепаратистам – через недосконалість правового поля.
«У чому проблема? Керівництво цих батальйонів і військові – вони ж ніяких письмових наказів не віддають. Вони ж не забезпечують офіційно цих людей документами. І ці люди діють поза межами правового поля. Вони фактично на гачку. І прокуратура в будь-який момент може порушити справу», – зауважує адвокат.