Україна може порушити питання про виключення Росії з ООН – експерт

Вето Росії на проект резолюції про створення міжнародного трибуналу у справі про збиття пасажирського «Боїнга-777» на Донбасі було очікуваним, але викликало різку реакцію міжнародної спільноти. Влада України і Захід розкритикували це і заявили, що не зупиняться на цьому і йтимуть далі для створення цього трибуналу.

Україна може порушити питання про виключення Росії з ООН – експерт

Влада України заявила, що і надалі домагатиметься покарання винуватців у збитті «Боїнга-777», попри блокування Росією резолюції ООН про створення трибуналу у цій справі.

«Україна на цьому не зупиниться. Винні обов’язково мають бути покарані. Це наш обов’язок перед загиблими та їхніми рідними», – йдеться у повідомленні президента України Петра Порошенка у Facebook.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман зазначив: «Україна, незважаючи на протидію Росії, разом з іншими країнами світу докладе максимум зусиль, щоб встановити і притягти до відповідальності як безпосередніх виконавців, так і організаторів цього страшного вбивства».

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте

Росію через вето на резолюцію Ради безпеки ООН різко розкритикували Австралія та Нідерланди. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що «Росія не змогла відповідати стандартам міжнародного правосуддя». Він додав, що вето Росії розчарувало, але «не здивувало».

Прем’єр-міністр Австралії Тоні Ебботт сказав, що вето Росії було «обурливим». «Своїми діями Росія продемонструвала повну зневагу до права сімей загиблих знати, хто несе відповідальність за катастрофу літака і домогтися того, щоб ці злочинці постали перед судом», – сказав Ебботт.

Вето Росії розкритикували також США та низка інших країн. Зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Дейвід Камерон закликав світове співтовариство розглянути альтернативні варіанти створення відповідного трибуналу.

«Ми не можемо дозволити одній країні встати на шляху правосуддя і пошуку правди. Якщо ми не можемо заснувати трибунал через ООН, то ми повинні розглянути альтернативні шляхи», – заявив Камерон.

Засідання Ради безпеки ООН: Віталій Чуркін голосує «проти» резолюцію щодо створення міжнародного трибуналу стосовно «Боїнга», 29 липня 2015 року

Розгляд на Генасамблеї чи виключення Росії з ООН?

Наразі ООН є найбільш впливовою організацією, а її рішення носять зобов’язуючий характер, наголошує експерт з міжнародних питань, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Григорій Перепелиця. За його словами, першим і прямим шляхом до створення трибуналу, який би розслідував причини авіакатастрофи, є голосування у Раді безпеки. Другий шлях – це скликання спеціальної Генасамблеї ООН, яка б могла б ухвалити відповідне рішення попри вето Росії у Раді безпеки.

Григорій Перепелиця

«Такий механізм передбачений ООН, але для цього потрібно провести велику дипломатичну роботу, як українській дипломатії, так і міжнародній», – наголошує Григорій Перепелиця.

Ще одним варіантом, зазначає фахівець, є виключення Росії з принаймні Ради безпеки ООН.

«І крайня форма. Якщо Росія буде ігнорувати все, то тоді треба ставити питання про виключення Росії з Ради безпеки ООН, – наголошує Перепелиця. – Такі прецеденти ми маємо. Наприклад, якщо ми візьмемо Лігу націй, то СРСР був виключений з цієї організації за розв’язання агресії проти Фінляндії. Україна зараз опинилася в аналогічній ситуації, коли вона стала жертвою воєнної агресії Росії. І ми також маємо право, як і у випадку х Фінляндією, ставити питання про виключення Росії з принаймні Ради безпеки, можливо і з ООН».

Створення трибуналу – тест для ООН

Якщо ж після останнього вето Росії ООН не зможе нічого зробити, «це стане ще одним доказом недієздатності ООН забезпечити міжнародну безпеку в умовах ХХI століття і це буде повна дискредитація цієї організації», переконаний Перепелиця.

Що ж до створення трибуналу поза межами ООН, то, зазначає Григорій Перепелиця, він не буде дієвим, оскільки його рішення не будуть обов’язковими до виконання.

Леонід Поляков

Якщо справа авіакатастрофи «Боїнга-777» буде винесена за межі ООН, каже військовий експерт Леонід Поляков, то це буде не трибунал, а судовий розгляд. Такий варіант він вважає можливим, але висловлює переконання, що це питання таки вдасться вирішити в межах ООН.

«Через засідання Генеральної асамблеї, яке має відбутися восени, можливо ухвалити рішення щодо створення такого трибуналу. Якщо вже сказали «А», то говоритимуть і «Б». Якщо вже Малайзія і декілька країн разом з нею, зокрема й Україна, подали цей запит на створення, то, безумовно, вони продовжать і далі йти цим шляхом», – зазначив Поляков в інтерв’ю Радіо Свобода.

У Росії кажуть, що «проти політизації»

Тим часом у Росії продовжують повторювати, що розслідування катастрофи «Боїнга» має бути неполітизованим.

Речник російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков

«Росія дуже наполегливо проводить лінію, щоб це розслідування дійсно було реальним і вільним від будь-якої політизації, і щоб це розслідування не використовувалося як привід для якогось політичного судилища, а саме для того, щоб виявити тих, хто винен у загибелі людей», – заявив у четвер, 30 липня, речник російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи вето Москви.

Пасажирський «Боїнг» компанії Malaysian Airlines, що летів із Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий на Донбасі 17 липня 2014 року. Загинули всі 298 людей, які були в літаку. Більшість із них були громадянами Нідерландів.

За попередніми даними міжнародного розслідування, очолюваного Нідерландами, літак був збитий зенітною ракетою, випущеною з ракетної установки «Бук» із території, контрольованої сепаратистами на сході України.

Москва і сепаратисти заперечують будь-яку причетність до цієї авіакатастрофи.